Втім, не можна сказати, що в лавах членів більшості панувала ейфорія у зв'язку з обранням нового пакету парламентських керівників. Всі розуміли, що іншого виходу у правих немає і сьогодні потрібно наполегливо боротися за політичне виживання, щоб уникнути дострокових виборів до ВР.
А народні обранці, котрі зібралися в Українському домі, не бажають витрачати гроші на повторні виборчі кампанії. Не випадково 31 січня, напередодні доленосного спікерського голосування, було проведено зустріч Президента і прем'єра з членами нової більшості.
Більшість просила скасування референдуму. Глава держави обіцяв лише дещо змінити формулювання першого питання, яке виноситься на всеукраїнський плебісцит. Мовляв, потрібно запитати у народу про те, чи довіряє він Верховній Раді. Раніше пропонувалося з'ясувати думку громадян щодо недовіри нинішньому складу парламенту. Різниця, звичайно, є, але вона несуттєва.
Щоправда, члени нової більшості зробили прямо-таки єзуїтський юридичний хід, спрямований на ліквідацію загрози розпуску ВР. Вони ухвалили закон з абсолютно абстрактною, на перший погляд, назвою — про визначення порядку відліку скликань Верховної Ради.
Тепер відлік скликань ВР має починатися з Верховної Ради УРСР 12-го скликання, яке слід вважати 1-м скликанням Верховної Ради України. Обрані у 1994 й 1998 роках законодавчі органи є Верховною Радою другого і, відповідно, третього скликань. Таким чином, нова більшість, котра засідає в Українському домі, намагається стати ВР 3-го скликання.
Така юридична технологія дає можливість уникнути розпуску за результатами всеукраїнського референдуму. Адже в переліку питань плебісциту фігурує Верховна Рада 14-го скликання. За задумом авторів цього правового маневру, якщо народ висловить недовіру ВР 14-го скликання, то розпускати можна буде лише депутатів меншості, які наполегливо засідають в парламентському залі на вулиці Грушевського.
Тепер все залежить від того, яку резолюцію накладе на цей документ Президент Леонід Кучма. Якщо він підпише ухвалений закон, то він фактично цілком визнає де-юре нову більшість і підтримає їхнє прагнення уникнути розпуску.
Якщо ж на цей нормативний акт буде накладено вето, то спроба «більшовикiв» відвернути дострокові вибори провалиться. Подолати вето 260 депутатів, які на сьогодні входять до складу більшості, просто не зможуть. Для цього необхідно 300 голосів.
Завершення формування керівних парламентських органів, плюс спроба уникнути за допомогою юридичних прийомів розпуску ВР за результатами референдуму — ось основні результати роботи «альтернативної» більшості.
Тепер завдання об'єднання більшості з меншістю, котра засідає в приміщенні на вулиці Грушевського, стало ще більш нездійсненним. Фактично лівих поставили перед фактом повної ізоляції від участі в керівництві ВР. А це рівносильно оголошенню остаточного ультиматуму.
На 8 лютого заплановано чергове засідання ПБ і тоді має вирішитися доля 4-х лівих фракцій. Поки що незрозуміло, яким чином їх буде усунено з президії і кабінетів голів комітетів. Не виключений і силовий варіант повернення «більшовиків» «додому»
