У вівторок вранці Верховна Рада України внесла до порядку денного питання про демонстрацію касети з відеозаписом свідчень особи, яка назвалася офiцером СБУ Миколою Мельниченком. За внесення питання до порядку денного проголосувало 281, проти — 1 з 391 депутата, що зареєструвалися в залі.
Генеральний прокурор України Михайло Потебенько, виступаючи вранці в парламенті, звернувся до депутатів, що привезли відеокасету з-за кордону, з пропозицією передати плівку до Генпрокуратури, оскільки вона «прямо стосується розслідування справи». «Я особисто гарантую її збереження», — заявив він. М.Потебенько також запевнив, що ним буде вжито всіх заходiв із забезпечення безпеки людини, яка передала аудіокасету.
До речi, ще в понеділок стало відомо, що Президент України Леонід Кучма доручив Генеральному прокуророві Михайлові Потебеньку ретельно розслідувати обставини інциденту, що відбувся ввечері в п’ятницю в аеропорту «Бориспіль» з трьома народними депутатами. Про це повідомив агенції Інтерфакс-Україна прес-секретар Президента Олександр Мартиненко.
Як повідомлялося ранiше, депутати Сергій Головатий, Олександр Жир і Віктор Шишкін виїжджали за кордон за дорученням тимчасової парламентської слідчої комісії з розслідування обставин зникнення журналіста Георгія Гонгадзе, де зустрічалися з нібито офіцером СБУ, який передав Олександрові Морозу аудіокасету з нібито голосами вищих посадових осіб. Після прибуття до аеропорту «Бориспіль» особисті речі депутатів було піддано оглядові. За словами С.Головатого, відеоплівку з матеріалами про зустріч було «зіпсовано» під час тимчасового вилучення в аеропорту.
Далi у вівторок народні депутати України розпочали перегляд відеокасети із записом свідчень нiбито офіцера безпеки Миколи Мельниченка. Свідчення у вигляді запитань і відповідей записали на відеоплівку народні депутати Віктор Шишкін, Сергій Головатий, Олександр Жир за кордоном — в одній із країн Шенгенської зони.
Після перерви в засіданні Верховної Ради і перегляду відеозапису зi свідченням, народні депутати вислухали відразу чотирьох керівників силових відомств — голову Держмитниці Соловкова, Генпрокурора Потебенька, голову СБУ Деркача і міністра внутрішніх справ Кравченка.
Генеральний прокурор України Михайло Потебенько, виступивши в парламенті у ході обговорення відеоплівки, яку переглянули депутати, заявив, що цей запис не дає підстав для порушення кримінальної справи. Він заявив, що йому необхідно особисто допитати цю людину і провести експертизу плівки.
На запитання представника групи «Солідарність» Юрія Кармазіна про те, чи давалися йому вказівки щодо порушення карних справ стосовно опонентів Президента, М.Потебенько сказав: «Ніяких вказівок Президент мені не давав».
Відповідаючи на запитання лідера Соцпартії Олександра Мороза про те, чи буде покарано міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка, якщо він скоїв злочин, Генпрокурор заявив: «Якщо буде доведено, що міністр скоїв злочин, він буде притягнутий до відповідальності».
М.Потебенько ще раз звернувся до О.Мороза із проханням свідчити стосовно аудіозапису, нібито зробленого М.Мельниченком, висловивши готовність зустрітися з лідером СПУ та слідчим.
У свою чергу, голова Служби безпеки України Леонід Деркач, відповідаючи у парламенті України на запитання депутатів після перегляду відеозапису свідчення, заявив, що його відомство не прослуховувало кабінети високих посадових осіб держави.
Відповідаючи на запитання депутатів, чи знайомий він з офіцером СБУ, який передав О.Морозу аудіоматеріали, Л.Деркач сказав, що він не міг знати його, оскільки цей чоловік із 1992 року служив у Державному управлінні охорони.
Міністр внутрішніх справ України Юрій Кравченко також виступив у парламенті у вівторок і «офіційно заявив, що, виходячи зі своїх службових обов’язків, неодноразово доповідав Президентові про ситуацію в країні, однак ніяких доручень стосовно Гонгадзе від Кучми не отримував», передає Інтерфакс-Україна.
На численні запитання, чи належить голос на аудіокасеті, обнародуваній О.Морозом, особисто йому, Ю.Кравченко не дав прямої відповіді, зазначаючи, що «звинувачувати може лише народний суд» на основі даних експертизи та розслідування.
Звертаючись до міністра, депутати закликали його піти з посади на час проведення слідства у справі Гонгадзе, однак міністр жодного разу не дав прямої відповіді, а також не повідомив про свою думку щодо цієї пропозиції.
Тим часом депутати парламенту України проголосували вже у вівторок ухвалити постанову щодо підсумків перегляду відеозапису свідчень.
За таке рішення Верховної Ради проголосувало 303 депутати (мінімум для прийняття рішення 226), тих, що були проти і утрималися, не було, не голосувало — 79 із 382 депутатів, які зареєструвалися в залі.
Однак голова парламенту Іван Плющ нагадав депутатам, що вівторок, за регламентом, не є днем для ухвалення рішень, і запропонував доопрацювати два проекти постанови з тим, щоб проголосувати за них у четвер.
Народний депутат Сергій Терьохін (фракція «Реформи-Конгрес») запропонував колегам розглянути і ухвалити проект постанови, внесений депутатами Олександром Єльяшкевичем, Анатолієм Матвієнком, Василем Червонієм та Анатолієм Єрмаком. У цьому документі містяться рекомендації Президентові розглянути питання про звільнення з посади голови Державної митної служби України Юрія Соловкова та голови Служби безпеки Леоніда Деркача, а також пропонується звернутися до Генпрокурора з вимогою порушити кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем співробітниками Держмитниці та СБУ (за фактом огляду в аеропорту «Бориспіль» трьох депутатів, які ввозили в країну касету зі свідченням офіцера. — Інтерфакс-Україна ).
При цьому С.Терьохін запропонував доповнити проект рекомендацією Президентові відсторонити Ю.Кравченка вiд виконання службових обов’язків до завершення розслідування, а також висловити недовіру Генпрокуророві Михайлу Потебеньку.
Другий проект постанови, внесений координатором парламентської більшості, лідером фракції НДП Олександром Короповим, лідерами групи «Відродження регіонів» Олександром Волковим, Народного руху Геннадієм Удовенком, Українського народного руху Юрієм Костенком, Партії зелених Віталієм Кононовим, фракції СДПУ(о) Олександром Зінченком, групи «Солідарність» Петром Порошенком, — також містить рекомендацію Президентові звільнити з посади Ю.Соловкова та Л.Деркача і звернутися до Генпрокурора з вимогою порушити кримінальну справу за фактом зловживання посадовим становищем співробітниками Держмитниці та СБУ. Коли номер підписувався до друку, депутати парламенту України прийняли за основу і не змогли прийняти в цілому проект постанови з рекомендацією Президенту звільнити глав СБУ та Держмитниці. За даними на 19.10, у залі лишались близько 100 депутатів — представників фракції Компартії, «Реформи-Конгрес», «Лівий центр», УНР, депутати Прогресивної соцпартії та кілька представників групи «Солідарність». На трибуні було встановлено мегафон, оскільки система «Рада» і мікрофони відключені у зв’язку з офіційним завершенням засідання. Перед цим постійний представник Президента України в Верховній Раді Роман Безсмертний звернувся до народних депутатів України з проханням дотримуватися етики політичної боротьби і продемонструвати суспільству і своїм виборцям урівноваженість, терпимість, моральність і витримку. У заяві, поширеній в ВР, Р.Безсмертний відмітив очевидність того, що інформація, навколо якої зараз «ламаються списи», була отримана «незаконним шляхом», однак була поширена в інформаційному просторі. На думку Р.Безсмертного, вказані факти вимагають всебічного вивчення парламентською слідчою комісією під керівництвом Олександра Лавриновича.
«День» звернувся за коментарями до експертів iз такими запитаннями: Як ви оцінюєте нинішню ситуацію? Які можете прогнозувати наслідки? Чи може відеокасета зі свідченнями офіцера СБУ М. Мельниченка розглядатися в суді як доказ?
Олександр ПРИЙМАК, юрист, Універсальна біржа «Україна», Харків:
—Журналісти телеканалу ICTV оцінили ситуацію, загалом-то, однозначно (їх можна зрозуміти, оскільки вони не юристи), зайнявши позицію, що офіцер не міг так діяти, що не можна було використовувати цей запис. Але насправді існує ряд моментів, які вимагають більш ретельного дослідження, тому що в Конституції є ряд статей, в яких передбачено, що будь-який громадянин України не повинен виконувати явно злочинних розпоряджень. Тому в правовому полі передбачуваного офіцера СБУ з’являється деяка правова можливість, і вона, загалом-то, яскраво відображена в тій касеті, яку журналісти ICTV продемонстрували. Тому, якщо це дійсно реальна заява, а не фікція, можна буде вбачати правові можливості виправдання дій цього офіцера в тому, що він, дійсно, давав клятву не конкретно Президенту України (при всій нашій до нього повазі), а народу України і тим правовим принципам, які закладені передусім в Конституції. Тобто окремі люди можуть помилятися (в світовій історії — незліченна кількість таких прикладів), але правове поле, тим більше Конституційне, повинне бути непорушним.
Олександр ЛАВРИНОВИЧ, голова тимчасової слідчої парламентської комісії:
— На сьогоднішньому засіданні (вчора. — Ред. ) слідчої комісії розглядався звіт членів комісії, які мали зустріч з особою, що передала аудіоматеріал народному депутату Морозу. Що ж стосується закидів Сергія Головатого, що з’явилися в пресі, на мою адресу, як голови комісії, що, мовляв, скарги Лавриновича на дефіцит повноважень — безпідставні і що я не цікавився, що привезли ці три депутати із своєї подорожі. Можливо, пан Головатий так висловлює свою неадекватну реакцію на реалізацію своїх політичних амбіцій або щось інакше. Що стосується поїздки трьох народних депутатів в одну з європейських країн, то вони не вважали за потрібне повідомити голову слідчої комісії, коли від’їзджали, і потім — про те, що вони привезли звідти. Комісія ж зібралася в перший же день наступного пленарного тижня і прийняла від депутатів усі матеріали, які вони привезли. Тому, якщо Сергій Петрович плутає ситуацію, коли вже існують кримінальні справі, які вже розслідуються правоохоронними органами, з тою, коли не було кримінальних справ, а була можливість збору інформації для слідчої комісії парламенту, по завершенні работи якої порушується кримінальна справа — це небо і земля. На мою думку, це намагання вивищитися за рахунок того, що він вміє щось робити краще.
Володимир СУЩЕНКО, декан факультету правничих наук, професор НаУКМА:
— Якщо йдеться про судовий розгляд, то тут підхід чітко визначено чинним законодавством. Як докази може бути використано аудіо-, відеоплівки, які, по-перше, спеціально виготовлено під час попереднього слідства (запис допиту, проведення слідчих дій самим слідчим чи за його дорученням), по-друге, неспеціальний запис під час події. Усе інше — так званий оперативний запис — повинен відбуватися з санкції прокурора або суду. Якщо такої санкції немає, то зроблений таким чином запис вважається незаконним і, відповідно, суд не прийме такі записи як доказ. Про це сказано в процесуальному законодавстві. Але якщо йдеться про парламентські слухання, то все це має інші ознаки. Тут можуть вступати в дію й моральні неписані норми, і норми політичних стосунків. Це не є процес, визначений як дослідження, пов’язане з розслідуванням якогось злочину чи правопорушення. Тому те, що відбувається в парламенті — це є чисто парламентська політична процедура. Юридичного значення для процесу ці докази не матимуть. Політичні висновки — це вже інша справа. Наприклад, та ж процедура імпічменту не прописана в законодавстві. Тому треба завжди відрізняти, що роблять політики, а що правознавці.
Михайло ПОГРЕБИНСЬКИЙ, політолог:
— Мені здається, що в момент публікації тексту відеозапису офіцера, який підклав під диван в кабінет Президента записуючий пристрій, стався психологічний перелом в сприйнятті всього скандалу. Якщо до обнародування тексту відеоплівки в громадській думці могло формуватися ставлення до скандалу як до боротьби сил добра і зла, то публікація тексту стрічки остаточно підвела риску під тим, що насправді відбувається боротьба однакових щодо моральності сторін; дискредитувала ту групу, яка діє проти теперішньої влади та Президента (самим тільки фактом використання нею аморальних методів і дій за принципом «мета виправдовує засоби»); поставила фактично і владу, і її ворогів на один щабель. Виходячи з цього, я не сумніваюся в тому, що в такій позиції влада завжди виграє, і після цього, думаю, загострення всієї цієї історії буде поступово зводитися нанівець. Хочу також додати, що, крім очевидних негативних наслідків для іміджу України, можна сьогодні сказати про те, що є і деякі безумовно позитивні моменти у всьому цьому скандалі, які показали, що українські демократичні інститути (такі, наприклад, як свобода ЗМІ), які сприймалися та й існували, в основному, формально, в цьому скандалі показали себе як працюючі. Вони ніколи не перевірялися на якомусь серйозному скандалі, властивому країнам з демократичними традиціями. А в даній історії у нас працювали нормально і засоби масової інформації, і парламентська комісія, і депутати. Керівникам митниці, іншому високому керівництву продемонстровано, що закон може діяти незалежно від того, отримували вони наказ від вищестоящого начальника чи ні, і їх ніщо не захистить. Уперше в нашій історії це так ясно продемонстровано представникам влади. Це я розглядаю, як безумовно позитивний елемент, який може спричинити надзвичайно позитивні наслідки для української демократії.
ДО РЕЧI
Як повідомив Інтерфакс-Україна на відеокасеті, що була доставлена групою депутатів, людина, що назвалася офіцером Служби безпеки України Микола Мельниченко заявив, що він вів запис розмов Президента України Леоніда Кучми в президентському кабінеті.
Про це офіцер, що переховується зараз за кордоном, заявив у свідченнях, які він дав трьом депутатам, що спеціально прибули для цього — членам парламентської слідчої комісії з розслідування обставин зникнення журналіста Георгія Гонгадзе: Сергієві Головатому, Вікторові Шишкіну і Олександрові Жиру.
Текст заяви гiпотетичного офіцера оприлюднив увечері в понеділок український телеканал ICTV. М.Мельниченко, 1966 року народження, представився як майор запасу Служби безпеки України. Посада — старший офіцер безпеки, направлений до відділу охорони Президента України. Він заявив, що «під час виконання службових обов’язків» мав доступ «безпосередньо до всіх приміщень, де перебував Президент України».
За словами особи, що назвалася Мельниченком, «документування розмов Президента України в його робочому кабінеті здійснювалося протягом тривалого часу». Він повідомив, що вів запис за допомогою цифрового диктофона, який перебував у президентському кабінеті під канапою. Відповідаючи на запитання, він повідомив, що зараз цього пристрою в кабінеті немає, він знаходиться «в надійному місці», під контролем цього нібито офіцера.
Тим часом, заступник керівника підрозділу охорони Президента управління державної охорони України Олег Писаренко в інтерв’ю недільній програмі «Епіцентр» українського телеканалу «1+1» заявив, що людина з прізвищем «Мельниченко» дійсно працювала в охороні Президента протягом 3-4 років і була «офіцером технічного підрозділу».
За його словами, цей офіцер на початку листопада подав рапорт із проханням про звільнення за власним бажанням.
