Головним на порядку денному установчої конференції Донецької обласної організації політичної партії Народний Союз «Наша Україна» було питання створення обласної організації НСНУ в Донбасі, а також вибори голови та керівних органів.
Та попри чіткість планів, заздалегідь чітко організований хід конференції був порушений із перших хвилин. Захід, про можливий зрив якого заявляли його ж організатори ще за тиждень до самої конференції, справді вдався скандальним. Так, ще на спеціальній прес-конференції, що передувала з'їзду, член Політради партії від Донеччини Ігор Сабадаха заявляв, що до оргкомітету надходить інформація про плани зірвати захід, які виношують не політичні опоненти НСНУ, а «радше ті люди, з якими ми повинні будемо разом працювати, разом будувати партійну організацію, структуру, разом працювати на місцевих виборах». У результаті побоювання оргкомітету справдилися, і конференція дійсно виявилася на грані зриву. Більш того, скандал, що розгорівся в обласному драматичному театрі, в якому вона відбувалася, свідчив уже не про дрібні розбіжності всередині партії, а скоріше про можливий розкол НСНУ, члени якої досі не можуть примиритися один з одним одразу щодо дуже багатьох моментів.
Так, схоже, приблизно третина присутніх спочатку була налаштована на скандал, тому вже з перших слів ведучого конференції з залу почали долинати вигуки обурення. Спершу невидимі порушники спокою чіплялися буквально до всього: до обраної президії конференції, до складу рахункової комісії, до небажання або невміння голови рахункової комісії розмовляти українською мовою… Усі спроби Юрія Єханурова, який був присутній на конференції як гість, а потім перебрав на себе кермо влади, заспокоїти зал успіхом не увінчалися. Але після того, як він просто перестав звертати увагу на наростаюче обурення, делегати закричали, що їх ігнорують. Тривалий час у залі було дуже шумно та лунали крики: «Слова!» і «Ганьба!», а також закиди в порушенні членами президії статуту. Основні претензії зводилися до кількох пунктів. Обурені були незадоволені недотриманням регламенту конференції, а також просили включити до складу президії ще одну людину. Вже після того, як і те, й інше прохання проігнорували, на сцену з боєм прорвався заступник головного редактора опозиційної раніше газети «Острів» Сергій Фурманюк — один із найактивніших донецьких борців за перемогу Ющенка. С. Фурманюк миттю заблокував трибуну та роботу самої конференції на декілька хвилин, намагаючись взяти слово та висловити свою думку відразу з кількох питань. Коли ж охорона відібрала в нього мікрофон, а потім і зовсім спустила його зі сцени, С. Фурманюк, не змирившись із цим, продовжував «працювати в залі». При цьому він і його помічники роздавали всім присутнім спеціально підготовлені листівки, що містили уривки кількох статей, які раніше виходили в газеті «День». Це була стаття «Майдан закінчився?!» від 10 березня 2005 р., а також інтерв'ю з Євгеном Талишевим, головним редактором газети «Острів» і шефом С. Фурманюка, й Антоном Клименком, членом Політради партії НСНУ, які були надруковані 23 березня та 13 квітня відповідно. Листівки зал розібрав за рекордно короткий час, і саме на цитатах зі статей «Дня» Сергій Фурманюк будував свої подальші виступи та претензії до Політради НСНУ. Головною претензією Фурманюка та його прихильників було те, що партію створюють «зверху», й голосів «знизу» в її формуванні не враховують, що частково продемонстрував і хід з'їзду в Донецьку. Потім С. Фурманюк протестував проти небажання президії надати йому слово, а також, за його ж словами, проти того, що Ю. Єхануров нібито назвав його певним лайливим словом. Крім того, каменем спотикання виявилася фігура самого Антона Клименка, який із самого початку був найреальнішим претендентом на посаду голови обласної організації НСНУ та в результаті зайняв її.
Попри те, що кандидатур на посаду голови обласної організації було кілька, і попри численні самовідводи, в результаті їх однаково залишилося три, всі нападки незадоволених ходом конференції були спрямовані саме на А. Клименка, який сидів у президії. Цитуючи інтерв'ю А. Клименка «Дню», С. Фурманюк намагався витлумачити слова майбутнього глави партії не на його користь, що частково йому вдалося. Крім того, Антону Клименку пригадали й «старі гріхи», звинувативши його в серії зрад і «політичному туризмі». Коли стало ясно, що саме Клименко пройде на посаду голови більшістю голосів, на його адресу посипалися справжні неприкриті образи. Крім усього іншого, Клименка звинуватили ще й у тому, що він найняв учасників мітингу перед драмтеатром, які за 20 гривень скандували його ім'я та закликали підтримати саме його кандидатуру.
Але попри всі спроби «завалити» Клименка, більшість залу симпатизувала саме йому, а після таємного голосування з'ясувалося, що за нього проголосували 259 делегатів із 376, які брали участь у цих маленьких виборах. За Сергія Фурманюка, який сам висунув свою кандидатуру, проголосували 59 осіб, а ще 89 учасників з'їзду навмисно взяли бюлетені та не повернули їх за місцем голосування, а здали особисто Фурманюку. Ці бюлетені учасники конференції мають намір докласти до спеціального листа Президенту України, в якому оголосять про недемократичність і ганебність цих виборів. Крім того, ця частина делегатів висловилася за визнання конференції недійсною.
Напівпорожній зал наприкінці конференції підтвердив, що, ймовірно, в самій побудові НСНУ припустилися якоїсь серйозної помилки, в результаті якої партія ще на самому початку може втратити лави своїх найзавзятіших прихильників. Крім того, події в Донецьку показали, що над дуже багатьма прихильниками нової провладної партії поки що панують суцільні емоції й особисті амбіції...
P.S. Після закінчення, установчої конференції Донецької обласної організації політичної партії Народний Союз «Наша Україна, в центрі Донецька біля наметового містечка на захист Б. Колесникова було скоєно напад на власного кореспондента газет «Киевские ведомости» та «2000» Ніну Рикову.
За словами журналістки, коли вона поверталася з конференції, то в руках тримала кілька оранжевих кульок, які були одним із атрибутів заходу. Проте коли Н. Рикова проходила з ними через площу Леніна, до неї несподівано підбігла група людей, що складалася переважно з молоді. Вони почали виривати з рук Н. Рикової кульки та сумку, штовхати її, супроводжуючи свої дії вигуками «Бийте її!» та нецензурною лайкою.
Ніхто з навколишніх людей не прийшов їй на допомогу, і журналістці довелося самотужки відбиватися від хуліганів.
ДО РЕЧІ
Крім проблем лідерства та підшефності місцевим губернаторам, надто складним для партії влади залишається й питання союзників. Днями в Рівному на цю тему висловився й новий губернатор регіону Василь ЧЕРВОНІЙ.
— Чи існує нині опозиція в регіоні?
— Існує, звичайно. Однак сказати, що вона є активною, популярною, я не можу. Це стосується як зовнішньої, так і внутрішньої опозиції. Під зовнішньою маються на увазі ті політичні сили, які пов'язані з Кучмою, Януковичем, Медведчуком. Внутрішня ж опозиція — це ті прихильники Кучми та Януковича, які намагаються «пролізти» в Народний союз «Наша Україна» і вже під прапорами Ющенка бити в спину. Але цих людей ми знаємо поіменно.
— Як складаються стосунки вашої партії (УНР) з Народним союзом «Наша Україна?»
— У нас іще не створений осередок «НСНУ», стосунків нема ніяких. Коли в них щось з'явиться, можна буде говорити. Дуже багато є бажаючих зараз допомагати Ющенкові. Особливо серед тих, хто з ним активно боровся, а також тих, хто стояв осторонь і носа не показував в штаб Ющенка на виборах. Багато хто з людей, які нині бажають очолити регіональне відділення «НСНУ», на виборах його штаб обходили десятою дорогою, не будучи членами жодної дільничної комісії. Але я сподіваюся, що все в нас буде гаразд, і у відносинах між нашими партіями буде повна гармонія.
