Останнім часом за боротьбу з епідемією ВІЛ/СНІДу взялося чимало структур. Президент України видав укази про посилення боротьби із захворюванням, Міністерство охорони здоров’я заявило, що створить електронну інформаційну систему з контролю за поширенням ВІЛ та туберкульозу («День» писав про це у №154, 30 серпня). Не лишаються осторонь і меценати — за підтримки фонду Олени Франчук «Антиснід» у Харкові відбудеться концерт групи Queen «Не дай СНІДу зруйнувати твоє життя».
У липні в Україні розпочався ще один новий проект — «Німецько-українська партнерська ініціатива з питань подолання ВІЛ/СНІДу». Його основні завдання — інформування населення про шляхи передачі хвороби, впровадження ефективних профілактичних заходів, а також — залучення досвіду німецьких лікарів у боротьбі зі СНІДом. Сума, виділена німецькою стороною на реалізацію проекту в 2008 році, становить один мільйон євро. На що в першу чергу будуть направлені кошти, які саме рекомендації отримають українські медики від німецьких колег і які результати сподіваються отримати ініціатори проекту, «Дню» розповів керівник програм з питань ВІЛ/СНІД у Східній Європі (одна з них — «Німецько-українська партнерська ініціатива з питань подолання ВІЛ/СНІДу») Торстен БРЕЦIНА.
— Пане Торстене, у чому суть нового проекту між Німеччиною та Україною?
— Програма проекту «Німецько-українська партнерська ініціатива з питань подолання ВІЛ/СНІДу» вже узгоджена між урядом України та Німеччини, зокрема між міністрами охорони здоров’я двох держав, і розрахована на три роки. Основне її завдання — ініціювати співпрацю у боротьбі та профілактиці ВІЛ/СНІДу. Рік тому був підписаний відповідний меморандум між міністерствами, а нині впроваджується партнерська програма, яка передбачає співпрацю між державними та недержавними структурами Німеччини та України у плані профілактики СНІДу. Мається на увазі партнерство на національному рівні між відомствами. Так, німецькі експерти допоможуть Комітету зі СНІДу, туберкульозу та інших соціально важливих захворювань при МОЗ України розробити стратегію інформаційної кампанії профілактики ВІЛ/СНІДу. До речі, 16 вересня в Україну приїздить німецький експерт, — який працюватиме у МОЗ України над планом інформаційної кампанії.
Також почалася співпраця по розробці системи моніторингу пацієнтів. У цьому українським медикам допомагають фахівці німецького інституту Роберта Коха (провідного інституту епідеміології Європи). Разом з МОЗ та Національним ВІЛ-центром України буде розроблена система моніторингу розвитку інфекції та епідеміологічних даних. Це буде комплексна база даних усіх хворих, звісно, без вказівки прізвищ та іншої конфіденційної інформації, яка допоможе відслідковувати масштаби епідемії та розвиток захворювання, що дозволить вживати конкретні заходи профілактики для конкретної людини.
Окрім національного рівня, програма включає кілька регіональних проектів, які будуть проведені в Донецькій, Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській та Чернівецькій областях. Саме ці регіони визначені пріоритетними у співпраці Німеччини та України.
Ще один напрям нашого партнерства — стажування українських медиків у провідних інститутах Німеччини щодо лікування та терапії СНІДу. Для України дуже важливо отримати міжнародний досвід лікування хвороби, адже проблема тут стоїть особливо гостро.
— Яким чином напрацювання німецьких медиків будуть реалізовуватися в Україні?
— Нині це питання обговорюється та конкретизується між партнерськими сторонами. Але безумовно, німецькі фахівці поділяться досвідом по комбінування та підбору ліків, впровадженні замісної терапії СНІДу та наркозалежності.
— На які результати ви розраховуєте після завершення проекту?
— Українська та німецька сторони очікують отримати позитивні зрушення у кількох напрямах. По-перше, стратегія інформаційної кампанії сформує чіткі кроки щодо профілактики та боротьби з епідемією: населення стане більш обізнаним про шляхи передачі ВІЛ-інфекції. Наразі Україна лідирує у Європі за кількістю інфікованих та числом смертей від СНІДу. Тому один із пунктів українсько-німецької співпраці — чітка орієнтація інформації на ті групи людей, які мають найбільший ризик підхопити вірус. У порівнянні з Німеччиною, в Україні недостатньо об’єднані можливості та зусилля державних та громадських структур у плані профілактики хвороби. Тому одне з наших завдань — посилити цю співпрацю.
До речі, Німецьке товариство технічного співробітництва, яке координує цей проект, має багаторічний досвід у впровадженні програм з протидії ВІЛ/СНІД у 120 країнах Африки, Азії, Латинської Америки та країнах з перехідною економікою Східної Європи.
— Чи готова, на вашу думку, Україна боротися з епідемію СНІДу?
— Я переконаний, що нині українська влада розуміє, що подальший розвиток епідемії у такому швидкому темпі матиме значні економічні та соціальні наслідки. Це відіб’ється і на демографічній ситуації, і на тому, що хворіє найбільш працездатна частина населення, плюс — наслідки епідемії впливають на бюджетні витрати при лікуванні та догляді за хворими. У Міністерстві охорони здоров’я України розуміють, що інвестувати у профілактику хвороби — набагато ефективніше, ніж на лікування.
— Чи не запізно в Україні займатися профілактикою?
— Нині потрібні й профілактичні заходи, і безпосереднє лікування хворих. Оцінюючи ситуацію в Україні, ми доходимо висновку, що тут епідемія більш-менш концентрована, тобто більшість нових випадків реєструються у певних групах з ризикованою поведінкою. Так, більшість випадків ВІЛ-інфікування фіксується серед наркоманів. Проте останнім часом зростає тенденція, що епідемія все більше виходить за межі обмежених груп. Саме тому так важливо проводити інформаційну кампанію серед населення, особливо серед молодих людей. Наразі підходящий момент для того, щоб зупинити перехід захворювання на стадію загальної епідемії. Якщо нинішня ситуація залишиться без змін, то найближчим часом Україну охопить епідемія, що стосуватиметься усього населення, і боротися з нею буде набагато складніше.
— Чи не вважаєте ви Україну загрозою для Європи у поширенні ВІЛ-інфекції?
— У Європі уже не існує обмежень щодо пересування ВІЛ-позитивних громадян з інших країн. Але реальна небезпека існує, оскільки так чи інакше епідемія в Україні впливає на поширення СНІДу в цілому в Європі. Так, між Німеччиною та Україною існують інтенсивні контакти в економіці, туристичній галузі, трудовій міграції та в інших сферах життя, тому небезпека розповсюдження епідемії в інших країнах Європи цілком реальна.
У Німеччині ситуація з ВІЛ більш-менш благополучна. Останнім часом нові випадки інфікування не перевищують 2–2,5 тисяч людей, при загальній кількості населення 85 мільйонів жителів — це дуже маленька цифра. Це зумовлено тим, що німецький уряд щороку вживає низку заходів щодо інформування населення (це включено до усіх освітніх програм), профілактики та лікування. Нині молоде покоління уже не зустрічається з випадками, коли люди помирають від СНІДу. Зауважу, що навіть гарна обізнаність із проблемою не впливає на поведінку молоді: — У Німеччині молодь знає про шляхи передачі, але ці знання не впливають на їхню поведінку тобто навички безпечної поведінки не сформовані.
Тому багато уваги треба приділяти на формування самосвідомості та відповідальності у молодих людей.
— Чому німецькі експерти вирішили допомагати у боротьбі з епідемією саме Україні?
— По-перше, у плані європейської інтеграції України між нею та Німеччиною встановилися дуже тісні взаємозв’язки. Німеччина готова підтримати та співпрацювати з українськими фахівцями у багатьох сферах, одна з них — проблема ВІЛ/СНІДу. Також Німеччину хвилює і те, що Україна стоїть на першому місці у Європі зі кількістю інфікованих та хворих.
Нині ми сподіваємося, що ситуація в Україні почне змінюватися на краще, зокрема, у плані профілактики, терапії та лікування хворих. Одне з першочергових завдань — обмін досвідом. У тому, що нам вдасться цього досягти, я переконаний на 100 відсотків. А в плані подолання епідемії, я думаю, хороший результат з’явиться тоді, як тільки усі державні структури зрозуміють, наскільки важлива ця проблема і що спільними зусиллями можна розбудити і змусити населення звернути увагу на цю важливу тему. Я не можу прогнозувати, з якою швидкістю ці результати будуть досягнуті, але в тому, що вони будуть, не треба сумніватися.
