Я завжди заздрила людям, які вміють говорити не тільки свої, але й мої думки. Наші спільні думки про життя-буття. Через хворобу я стала незрячою (діабет), тому багато слухаю радіо, а мама вголос читає газети. Народний суддя з Полтавської області торкнувся питання, яке залишається в тіні — про справедливість (газета «День», 10 червня). Не всі однакові від природи, але рівні перед суспільством і законом. Тобто, повинні бути рівними. Інакше держава переходить у джунглі і тайгу. Завдяки рідним я одягнута й сита, але весь час мені здається, що шматок хліба на столі вже останній. Розумні повинні бути багатими, та невже півкраїни у нас дурні. Скільки-то людей приторговують Україною, а називається — реформи і політика. На жаль, по радіо тепер не виступає Євген Кирилович Марчук. А мені його слова дуже подобалися. І ще тому що я сліпа, а душею відчуваю, що він людина добра й чесна. Підтримую гасло: «Справедливість — це Марчук!». Буду за нього голосувати. Писала листа мама.
Алевтина ЗАЙЧУК, 23 роки.
Ми зараз у лікарні.
Якщо можна, надрукуйте. Мама.
Від редакції: просимо маму Алевтини зателефонувати до редакції по тел. 414-91-26. На вас чекає сюрприз.
