Учора в Києві група українських учених-економістів на чолі з академіком Михайлом Згуровським (ректором КПІ) представила документ із назвою «Технологічне передбачення». Вчені спробували визначити, які галузі економіки будуть найбільш запитаними у світі через 5—30 років, і підготували відповідні рекомендації Кабінету Міністрів України. Михайло Згуровський попросив називати документ саме передбаченням, а не прогнозом, оскільки ризик того, що намальований сценарій не здійсниться, дуже великий. «Економіка і весь світ розвиваються майже непередбачувано, тому ми тільки спробували відчути майбутнє», — заявив академік.
Отже, українські вчені в короткостроковий період майбутнього, близько 5 років, найбільш «просунутою» галуззю вважають аерокосмічну. Вона, на думку авторів передбачення, заслуговує на найбільші інвестиції в нашій країні. Зокрема, йдеться про розробки київського АКБ ім. Антонова, якщо ще конкретніше, то про кращий на сьогодні транспортний літак планети Ан-70. Нагадаємо, що його було розроблено спільними зусиллями України та Росії, і запропоновано країнам Євросоюзу як базовий для транспортування вантажів середньої ваги. Але з конкурентних міркувань ЄС відмовився від Ан-70, побоюючись залежності від україно-російських поставок. Проте вчені вважають, що цей проект заслуговує на подальше інвестування і розвиток. Також українському уряду рекомендовано зосередитися і на розвитку суто космічних технологій, оскільки попит на них у світі зростатиме як у найближчі роки, так і в більш далекому майбутньому.
Довгострокове передбачення українських вчених стосувалося 30-літньої перспективи. На їхній погляд, крім авіації і космонавтики, держава повинна звернути особливу увагу на інформаційне програмування, біотехнології, енергетику і сільське господарство. Ці галузі вчені вибрали методом так званого сценарного прогнозування, побудованого н а моделюванні подій. Академік Згуровський повідомив, що відразу відкинули варіант передбачення майбутнього на підставі того, що відбувалося в минулому. Практика показує, що прориви в технологічному розвитку світу здійснюються, як правило, без якого-небудь зв’язку зі стандартними уявленнями людей про майбутнє. Проте слід зазначити, що українські вчені в своїй спробі передбачувати світовий попит на нові технології нестандартними не стали — людям завжди будуть необхідні якісна їжа, доступні засоби комунікації, транспорт і джерело енергії. Більш детальних розшифровок передбачень публіка у Києві вчора не побачила, залишається сподіватися, що цю інформацію в закритому порядку передадуть уряду.
Про те, що технологічне передбачення українських вчених не відрізняється оригінальністю, вчора заявив і генеральний директор ООН з питань промислового розвитку Карлос Альфредо Магарінос. Він повідомив, що сьогодні технологічним передбаченням активно зайнялися вже понад 40 країн, які вважають себе розвиненими або прагнуть до цього статусу. Зі слів Магаріноса, більшість держав різними методиками саме аерокосмічну галузь визначають як найбільш перспективну в доступному для огляду майбутньому. Саме ж технологічне передбачення народилося в 80-х роках у США. Попит на нього сформувала не держава, а великі приватні компанії, які прагнули визначити для себе напрями найбільш перспективних інвестицій. Трохи пізніше вiд американців технологічний прогноз учених взяла на озброєння Японія, що допомогло їй здійснити вражаючий прорив у комп’ютерних технологіях. А нині практично всі країни Європи, в тому числі й наша, роблять активні спроби передбачити подальший розвиток світового попиту. Цікаво, що за 20-літню історію існування технологічного передбачення так i не розробили універсальних методiв — кожна країна розробляє їх під себе, залежно від території, стану економіки і наявності інших ресурсів розвитку.
Віце-прем’єр із питань економіки Василь Роговий учора пообіцяв українським вченим врахувати їхнє технологічне передбачення. Він повідомив, що вже у проекті держбюджету-2003 уряд заклав фінансову підтримку проекту Ан-70. Також віце-прем’єр порекомендував комерційним банкам країни обов’язково ознайомитися з документом, підготовленим групою вчених на чолі з Михайлом Згуровським, щоб більш зважено провести середньо- і довгострокове кредитування українських підприємств. Справді, для прикладу, може і не варто вкладати великі гроші в розвідку нафти, якщо світ виявиться на порозі винаходу принципово нового джерела енергії. Найближчим часом при уряді створять координаційну групу, яка постійно знайомитиметься з технологічними передбаченнями вчених і шукатиме їм оперативне застосування в економічній політиці держави. Запропоновані вчора висновки стосовно майбутнього, безумовно, багато в чому є умовними, але досвід США і Японії показує, що саме ті, хто намагається передбачити світовий попит, живе багатше за інших.
