Факт: дуже неспокійне суспільство в останні тижні перед виборами готове було повірити найбільш неймовірним міфам… Автор особисто спостерігав цю картину, перебуваючи в одній із адміністративних будівель великої ялтинської курортної організації. Люди раптом стали неспокійними, шепталися у закутках коридорів, нервово телефонували родичам, уточнюючи, де ті перебувають і чи все з ними гаразд, ділилися побаченим і робили здогадки. Скрізь чулося — «літак», «великий, дуже великий», «мабуть «Боїнг», «шасі випустив і рулить прямо на берег», «напевно, терористи». Розпитування лише посилювало підозрілість до незнайомих — а що це ви тут робите, а що у вас у цій великій сумці? Насправді виявилося, що поки ми в одному з кабінетів займалися справами, над Південним берегом вже двічі пролетів на невеликій висоті якийсь літак. Ми вискочили на ганок, який виходив прямо до моря. Всі нервово чекали, піднявши очі до синього безхмарного неба. І раптом почувся гуркіт моторів. Напруження досягло апогею. Картина була досить вражаючою: прямо із-за Ведмідь-гори, розвертаючись у бік берега і від цього досить сильно нахилившись на одне крило, дійсно на невеликій висоті летів величезний літак. Не «Боїнг», звичайно, на його хвостовій частині ясно було видно косий напис «Антонов». У когось не витримали нерви, і частина людей відразу ж поховалася в будинку, начебто, якби літак дійсно впав на них, то це могло б урятувати їм життя. Але більшість цікавих заспокоїлася: не було ніяких ознак біди, падіння, катастрофи, неспокою, навпаки — літак летів заворожуюче красиво, навіть було шкода відривати очі від цієї короткої картини.
За два дні довелося розчаруватися в таких простих оцінках, здавалося б, рядового явища. У місцевій ялтинській газеті було опубліковано лист очевидця, в якому викладалося декілька версій цієї події і стверджувалося неймовірне. За однією легендою — літак, який був не то «Боїнгом» не то «військовим транспортником», зазнав біди, а під час прольоту на низькій висоті і ялтинці, і курортники, нібито, навіть бачили перекошені обличчя в ілюмінаторах. Були очевидці, які стверджували, що бачили, як літак над морем злив бензин, потім розвернувся над берегом і відлетів у бік моря, але раптом за горою, звідки почувся вибух, піднявся стовп полум’я. Інші «очевидці» стверджували, що літак впав у море, на воді, нібито, й досі є пляма мазуту, а незабаром над цим місцем стали кружляти військові вертольоти і щось підіймали з води. Висловлювалися здогадки про те, що літак було захоплено терористами і пілоти здійснили героїчний учинок і замість того, щоб кинути його на Ялту, скерували у відкрите море. За іншою версією, не було ніякого літака, а було… НЛО. За третьою версією — мала місце групова галюцинація.
За цілий тиждень жодна служба не підтвердила той факт, що над морем у районі Ялти була катастрофа або хоча б політ літака. У той же час очевидці розповідали, що «апарат пройшов над Массандрою, центром Ялти, пролетів десь у 50 метрах над готелем «Ореанда», потім пішов на малій висоті в сторону Лівадії і впав у море». З кожним днем поширювалися найнеймовірніші чутки. Багато хто вправлявся у винахідливості — говорили про «фантомне повітряне утворення», про катастрофу з такими жахливими наслідками, що їх приховують. Випадок став обговорюватися в пресі, в стрічках інформаційних агенцій, на телебаченні. Чутки поширювалися з неймовірною швидкістю. Версії множилися, причому не було жодної, в яку люди не вірили б. Все здавалося ймовірним і можливим. Ця невідомість лякала. Висловлювалися пропозиції «не пускати дітей до школи», деякі твердили, що «з Криму почалася втеча відпочивальників».
Повідомлення поширилися далеко за межами Криму. На один із російських сайтів прийшов лист: «Я родом із Ялти. Тиждень тому телефонував туди. Цей літак бачив багато хто, в тому числі моя сестра, батько і небіж. Дуже дивно, що всі мовчать із цього приводу», — дивувався його автор.
Розсудливим людям ситуація здавалася взагалі абсурдною: варто зателефонувати яким-небудь компетентним органам — прикордонникам, у СБУ, в МНС, метеорологам, на летовища, органам влади зрештою, як усе проясниться. Але дивно: прикордонники, які, здавалося б, повинні бачити навіть мишу, що намагається причаїтися в прикордонній зоні, категорично твердили, що ніякого літака не було.
Заперечували політ якого б то не було літака як у Сімферопольському диспетчерському пункті авіаруху, так і в найближчому до Ялти аеропорту Бельбек під Севастополем. Ніякої інформації про підозрілий літак не давали в Кримському главку СБУ. Заперечував польоти будь-якого літака Кримський главк МНС. І навіть метеорологи не мали в своєму розпорядженні ніякої інформації! Але саме це й насторожувало: адже літак бачили тисячі людей! Легенди множилися, передавалися з вуст у вуста, здогадки випліскувалися на сторінки кримських газет, через нестачу компетентної інформації панували чутки одна неймовірніша за іншу, а також здогадки. Представник одного з органів влади висловив думку про те, що якраз у цей час ішло гасіння лісової пожежі недалеко від Форосу, в якому брали участь вертольоти та пожежні літаки, і очевидці могли їх прийняти за фантомний «Боїнг». Першим змову мовчання порушив міський голова Ялти Сергій Брайко: «Те, що ялтинці бачили в небі, було всього-на-всього експериментальним польотом «Руслана», який відхилився від курсу», — за словами прес-секретаря Тетяни Агаркової, пояснив міський голова. За даними прес-служби, на завершення польоту літак благополучно повернувся на базу, «місцезнаходження якої не розголошується». Але розслідувачів насторожувало те, що навіть після цього в Головному управлінні МНС України в Криму, як і прикордонники, продовжували заявляти, що їм нічого не відомо про політ «Руслана».
Хоч якась істина стала пробиватися тоді, коли один із сайтів попрохав очевидців прислати знімки, якщо хтось устиг сфотографувати це явище. Прийшло три світлини, і на кожній з них було зображено літак «Руслан» із косим написом «Антонов» на хвості — над Кара-Дагом, як стверджував автор знімка, і просто в синьому небі. Це наштовхнуло на думку звернутися за роз’ясненнями на фірму «Антонов». Прес-служба АНТК ім. Антонова, нарешті, поширила пояснення надзвичайному випадкові: «Восьмого жовтня в районі кримських гір Кара-Даг і Роман-Кош, за узгодженням із держслужбами автономії, в ході випробувального польоту літака «Руслан» пройшла перевірку встановлена на його борту система раннього попередження про небезпечне наближення землі, — передала агенція «Лігабізнесінформ». Такі випробування в Україні можливі тільки в небі над Ялтою. У ході випробувань літак на малих висотах підходив до земної і водної поверхонь. Саме тоді апарат побачили сотні ялтинців. У ході польоту, за заявою прес-служби, оцінювалася робота світлової і мовної сигналізацій при небезпечному наближенні до перешкоди і якість відображення кадру на індикаторі системи. Випробувальний політ пройшов успішно, отримано позитивний висновок про роботу системи. 11 жовтня ці результати було підтверджено в ході комерційного польоту, який здійснив літак, у район гірського летовища Урумчі в Китаї, — заявили в АНТК. Двотижневу невідомість було розвіяно, і всі в Криму зітхнули з полегшенням. Хоча і цього разу не обійшлося без загадок. «У той же час, спостерігачі звернули увагу на те, що ця заява суперечить інформації, яку АНТК надало «Комсомольськой правде» тиждень тому. Тоді один із представників фірми повідомив газеті: «Наш літак насправді здійснював плановий політ у районі Ялти. Але під час посадки у апарата не вийшло шасі, тому пілотові довелося кружляти на низькій висоті». Також у компанії повідомили, що після усунення неполадки «Руслан» зробив другий і вже вдалий захід на посадочну смугу…»
На жаль, висновки з цієї історії досить невтішні. Якщо навіть твердження про випробування якоїсь нової системи на «Руслані» — правда, то все одно виникає багато далеко не зайвих запитань. Чому такі небезпечні за видом випробування було організовано в такому густонаселеному районі, в якому, до того ж, саме в цей час було багато приїжджих курортників, в тому числі з-за кордону? Невже ні в кого з організаторів випробувань не виникло думки про те, що після подій 11 вересня в США, в обстановці тотально підтримуваної небезпеки авіаційного тероризму, люди можуть піддатися паніці? Невже ніхто не здогадався, що насправді випробування технічної системи перетворилося на випробування кримського населення на витривалість? Чи була можливість провести ці випробування в іншому, менш людному місці? Зрештою, чому ніхто не врахував того очевидного факту, що саме в період підготовки до виборів, коли рівень невротизації суспільства був досить високим, випробування не перенесли на більш вдалий час? Зрештою, чому перед випробуваннями для дотримання громадського спокою і збереження нервів кримчан, ніхто не оголосив у ЗМІ, що це саме випробування, а не акт терору, і боятися цього не треба? Більше того — чому два тижні журналісти не могли домогтися ніякої зрозумілої інформації від усіх відомств, які, безсумнівно, повинні бути компетентними в цьому питанні?
Невже це було так складно?
