Смак перемоги «Динамо» над «Баварією» нагадує смак
безалкогольного пива. Ні за смаком, ні за запахом таке пиво від справжнього
не відрізняється. В ньому просто немає вмісту спирту, в результаті чого
споживач зовсім не хмеліє, залишаючись і після випитої бочки зі свіжою
головою і ясним розумом.
Після виграшу київського «Динамо» у «Баварії» цієї середи
сімдесят тисяч глядачів центрального стадіону нашої країни нагадували таких,
що напились оцього самого несправжнього пива. Наші виграли у чемпіона Німеччини!
З такого приводу слід було дудіти в дудки, співати пісень, вигукувати динамівські
гасла, словом радіти. Однак цього всього не було — виграш в останньому
матчі другого групового турніру Ліги чемпіонів не наповнював душі прихильників
«Динамо» настроєм, від якого хочеться співати. І ніби все було справжнє
на цьому футболі — команди, судді, інспектори УЄФА, фото на пам’ять, дев’яносто
хвилин хорошого футболу, забиті нашими м’ячі, врешті — перемога 2:0. А
радості не було. Приблизно це ж саме відчуття, певно, було у тридцяти тисяч
флорентійців, що вболівали за свою «Фіорентину» в матчі цієї ж Ліги з французьким
«Бордо».
Причина такого на диво прісного із нехорошим присмаком
фінішу групового турніру в усіх без виключення групах була одна — всі заздалегідь
знали результат. Тобто ті, хто мав виграти, виграв, хто мав не програти
— не програв. І нехай не вводить в оману нічия між «Фіорентиною» і «Бордо»
— останні два м’ячі у свої ворота італійці пропустили вже знаючи, що «Валенсія»
з «Манчестером» (тим, що «Юнайтед») вже зіграли «гросмейстерську» нічию.
Так само красеню голу Деметрадзе у ворота третього голкіпера «Баварії»
по- справжньому радів лише сам його автор, бо і тренери, і товариші по-команді,
і частина глядачів вже знала — у чвертьфінал киян не виведуть навіть вісімдесят
м’ячів.
Слово честі, не повертається язик всерйоз аналізувати гру,
в якій не було головного — відчайдушної боротьби за результат. Порівняння
поруч — одинадцять місяців тому «Баварія» вже грала в Києві. Та гра за
інтригою та драматизмом була, здається, неперевершеною. Наші тоді ледь
не обіграли кращу команду Німеччини і одну з кращих команд Європи. Що ж
ми мали цього тижня? Ніхто не звинувачує динамівців — вони грали з повною
віддачею і здобули перемогу. Перемогу над командою, яка відверто показала
своє небажання особливо впиратися, приславши, по суті, третій склад. Якщо
минулої весни на полі «Олімпійського» були всі здорові на той час зірки
«Баварії», то тепер прізвища окремих виконавців у складі гостей навряд
чи були відомі навіть вболівальникам із Мюнхена.
На такому рівні футболу чудес не буває. Не буває в тому
сенсі, що ніхто не буде обігрувати суперника «за того парня». Які можуть
бути претензії до «Русенборга», який вдома програв «Реалу»? А наші як з
цим же «Реалом» вдома зіграли? Отож бо. Пишу це не для того, щоб закинути
«динамівцям», які й без того витворили у березні маленьке диво, піднявшись
із нульової відмітки до десяти повноцінних турнірних очок. Мені здається,
що не повинно бути таких турнірів, в яких глядачів за їхні ж гроші годують
недоброякісним видовищем. Згадайте, як свистіла публіка у Валенсії, зрозумівши,
що їхня команда зовсім не збирається обігрувати «Манчестер».
Взявши турнірні таблиці і результати останнього тура групового
турніру Ліги чемпіонів, легко побачити, що справжньої боротьби не було
в жодному з восьми матчів. Як боротися, коли доцільніше бігати полем із
мобільним телефоном, як новий росіянин із анекдота, дізнаючись, як там
грають суперники. Безперечно, що подумки гравці «Динамо» були лише частково
на полі київського стадіону. Бо під час останньої гри відбувався якийсь
незбагненний чотиристоронній матч. Я навмисно не дізнавася під час гри
з «Баварією» про перебіг подій у Тронхеймі. Але й без запасного монітора
було видно, що наші все знають. Якби норвежці забили, у киян виросли б
крила, вони б загнали мюнхенських дублерів у ворота разом з м’ячем. Оскільки
ж цього не було — на полі тривав високоякісний спаринг, під час якого гравцями
сумлінно виконуються настанови тренерів, однак очі у них не горять, вище
голови ніхто не стрибає, заряд енергії не передається глядачам. Одне слово
— безалкогольне пиво.
Немає жодного сумніву, що скандальний фініш групового турніру
цьогорічної Ліги чемпіонів стане предметом серйозної розмови в УЄФА і буде
вжито відповідних заходів. Умови розиграшу безперечно змінять на такі,
за яких команди боротимуться зе перемогу, а не імітуватимуть боротьбу.
Та ніхто вже не поверне нам вкраденого свята суперфутболу, яким завжди
були зустрічі «Динамо» і «Баварії». Гіркий осад від перемоги, яка нічого
не принесла, ще довго залишатиметься в душах уболівальників. Одне втішає
— у нас залишилася команда, яка здатна боротися за місце під європейським
футбольним сонцем. І нічого, що команда ця поки що виблискує самотнім діамантом
посеред сірої маси численних вітчизняних «металургів». До нас іще повернеться
справжнє футбольне свято.
ДО РЕЧІ
Позаду матчі в чотирьох групах Ліги чемпіонів УЄФА. У вівторок
і середу стали відомі команди-володарі заповітних путівок у чвертьфінал.
У групі «А» «інтрига» була уявною, адже доля празької «Спарти» була цілком
у руках берлінської «Герти». Але німецький клуб, який дивом пробився в
друге коло групових турнірів і є явним аутсайдером групи, фактично покірливо
поступився вдома португальському «Порто» (0:1). Матч у Празі «Спарта» та
іспанська «Барселона» просто догравали, й більш удачливими виявилися гості
— 1:2. У чвертьфіналі — більш імениті «Барселона» й «Порто». У групі «В»
(дивіться вище) в останньому турі торжествувала профанація футболу. Тому
обмежимося результатами — «Валенсія» (Іспанія) — «Манчестер Юнайтед» (Англія)
— 0:0, «Фіорентина» (Італія) — «Бордо» (Франція) — 3:3. У наступне коло
вийшли англійці та іспанці. У групі «Д» англійський «Челсі» «несподівано»
поступився вдома італійському «Лаціо» з Рима — 1:2 і матч у Марселі («Олімпік»
— «Феєноорд» Роттердам, Голландія — 0:0) міг закінчитися хоч із семизначним
рахунком... Тож «Лаціо» та «Челсі», більш багаті європейські клуби (чи
не тенденція це — створення «закритої» для «бідняків» Ліги?), також у чвертьфіналі.
Матчі на цій стадії Ліги чемпіонів відбудуться 5 і 19 квітня. Півфінали
— 3 і 10 травня. 24 травня (Сен-Дені, Франція) — фінал Ліги чемпіонів УЄФА.
Сергій МАХУН, «День»
