Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Переможця в опозиційних виборах не буде

Але й Олександр Лукашенко їх не виграв
18 травня, 1999 - 00:00

«Наївно було вважати, що переможець стане президентом. Сказати, що Лукашенко нелегітимний і покласти початок його усуненню — ось у чому значення і мета цих виборів», — сказав учора журналістам Віктор Гончар, голова «підпільного» центрвиборчкому.

Ірреальні вибори — жест протесту проти посилення влади Олександра Лукашенка та продовження його повноважень до 2001 року на референдумі, який не визнали опозиція та Захід. П'ятирічний термін Лукашенка спливає 20 липня, і країна зіткнеться з паралельними президентами, урядами додатково до існуючих двох конституцій і двох парламентів — до і післяплебісцитним.

Не переможе ні політемігрант Зенон Позняк, безкомпромісний неусмішливий символ національного екстремізму, ні колишній прем'єр- міністр Михайло Чигир, неамбіційний прихильник реформ, котрий не відкидає союзу з Росією, але мріє про європейський дім для своєї країни. Хоча за ним — явна перевага уподобань.

Ніхто не сумнівається: хто б не набрав більшість голосів, реальним президентом, котрий особисто контролює в країні все — від телеефіру до цін на ковбасу, — залишиться Лукашенко.

Кандидати були відсутніми — Позняк із Варшави відмовився від виборів через процедуру голосування, й після гарячих дебатів Білоруський народний фронт (БНФ), єдина масова партія опозиції, приєдналася до свого лідера. Чигир — під арештом без суду за кредити під час перебування головою Білагропромбанку.

Незважаючи на це, за попередніми даними Центрвиборчкому, у виборах, які проходили майже підпільно, шляхом 10-денного анонімного обходу виборців по будинках без списків, взяло участь більше за 52 відсотка з 7,3 мільйона виборців при необхідному порозі 50 відсотків плюс один голос.

«Вибори перетворилися на кримінальну авантюру, на обман, з яким може порівнятися тільки лукашенківський референдум (теж 10-денний). Я не радив би брати участь у цьому ненормальному голосуванні, щоб не стати жертвами або співучасниками обману», — заявив Позняк.

Захід, що, як і раніше, закликає сторони до діалогу, теж заздалегідь дав зрозуміти — справедливі по суті вибори не можуть бути розцінені серйозно, якщо абсолютно не вписуються в демократичні уявлення про вільне волевиявлення.

Навіть багато мінчан, відкриваючи двері активістам з картонним ящиком з прорізом, схованим у целофановий пакет, говорили, що вперше чують про вибори. Хтось тут же закривав двері, хтось опускав бюлетень, тим більше, що процедура була повністю анонімною.

«Я називаю цих людей з ящиками «камікадзе». Під тиском влади, крізь страх і пригніченість більшості вони хочуть прорватися до розуму. Нормальні вибори можуть бути тільки за нормальної влади», — сказав «Дню» Борис Гюнтер, секретар Центрвиборчкому.

За даними ЦВК, понад тисячу активістів кампанії було піддано штрафам, адміністративним арештам, попереджено про кримінальну відповідальність у силових структурах. Проти Гончара порушено кримінальну справу, помічник Чигиря, колишній міністр внутрішніх справ Юрій Захаренко пропав без вісті.

«Велика проблема для західних держав вирішити, що ж робити після 20 липня. Не виключається прагматичне рішення. Нечисленна й різноголоса опозиція — це теж проблема», — зазначив один із західних дипломатів.

Незважаючи на розкол в опозиції, який смакується державними ЗМІ, її лідери завіряють, що після першого кроку — символічних виборів — підуть радикальніші заходи для зміни влади і проведення вже справжніх вільних і легітимних виборів президента.

Однак пасивність білорусів, стурбованих побутовими проблемами — мізерними зарплатами при галопуючій інфляції, — впадала в очі навіть у неділю, коли на околиці Мінська імпровізували пункт голосування — у ветхому іржавому автобусі з вибитими вікнами, який осів на спущені колеса.

Люди, котрі стояли за сто метрів на автобусній зупинці, втомлено дивилися на провисле під дощем гасло «Доля батьківщини — у ваших руках» й поодиноких виборців. Ніхто не висловив бажання проголосувати, але й ніхто з них не підтримав Лукашенка та його курс.

«Лукашенко знімає з нас останні штани. Але білоруси — дуже, дуже гуманні люди, ми не візьмемося за сокири. Та й що ці вибори дадуть?».., — сказав Георгій, 49-річний слюсар.

Лукашенко, котрий п'ять років тому переконав переважну більшість, що викорчує корупцію й поверне Білорусі все найкраще з часів СРСР, уже заявив, що братиме участь у виборах 2001 року. Середня зарплата його електорату за цей час скоротилася з $70 до $30. Мінськ

Лариса САЄНКО, «День»
Газета: