Тож, спікеру Ткаченку до велося тричі ставити це «гаряче» питання на голосування; й незважаючи на те, що «О.Єльяшкевич по п'ять разів виходить на трибуну й зал якує парламентаріїв», у 301 голос вето Президента було подолано. Тут треба відзнач ити, що законодавці досить легко дозволили умовити себе, хоч останнім часом практика подолання вето буксує. Мабуть, це може означати, що не все так благополучно у відносинах Банкової та пропрезидентських фракцій ВР. Щоправда, лідер «Трудової України» Михайло Сирота категорично відкинув припущення про те, що лояльні до Л.Кучми депутатські сили вийшли з-під контролю: «Просто більшість журналістів вважає, що ВР контролюється; це не зовсім так — у деяких питаннях депутати займають принципову позицію, яка необхідна країні». У комуніста Георгія Крючкова є своє пояснення такої принциповості: «Л.Кучма відкрито показав, що йому не потрібна максимальна прозорість виборів. Тому прив'язати себе до такої непорядної позиції навіть «підлеглі» народні депутати не ризикнули...»