Світ дедалі швидше стає тіснішим, у ньому все більше з’являється загроз, яких не було раніше. З одного боку, проблеми охорони довкілля і кліматичних змін стали глобальними викликами. А з іншого боку, світ стає глобальним селом, а його мешканці — глобальними громадянами, від яких багато в чому залежить те, як світ може протистояти нових загрозам, з якими не спроможна самотужки справитися навіть така надпотуга, як США. Таким був основний висновок лекції «Актуальні проблеми розвитку України та світу», яку прочитав у Києві колишній генеральний секретар ООН Кофі Аннан, відгукнувшись на запрошення Фонду Віктора Пінчука.
Виходець з однієї із найбідніших країн Африки — Гани проявив себе чудовим менеджером. Тому не випадково він очолив найвпливовішу у світі організацію ООН. Перебуваючи 10 років на посаді генерального секретаря ООН, Кофі Аннан відіграв значну роль у поширенні принципів глобального миру, розвитку, безпеки та справедливості. Нещодавно Аннана було призначено до Ради директорів Фонду ООН, місія якого полягає в розбудові співробітництва між приватним і державним секторами для вирішення найскладніших світових проблем.
Характерно, що саме за його ініціативою у 2003 році було ідентифіковано шість кластерів загроз, які постали перед людством і які потрібно вирішувати у співробітництві.
Перша група загроз стосується війни між державами. Друга охоплює насильство в середині країн, включаючи громадянські війни, зловживання правами людини і геноцид. Третя — бідність, захворювання і деградацію довкілля. Четверта —поширення ядерної, хімічної і бактеріологічної зброї. П’ята — тероризму, а шоста — транснаціональну організовану злочинність. «Якщо розглянути ці загрози, то зрозуміло, що ні одна країна, якою б потужною вона не була, не може справитися з ними», — підкреслив Аннан. Відтак, на його думку, необхідна міжнародна співпраця на багатосторонньому рівні, щоб забезпечите безпечне проживання для всіх.
Колишній генсек зосередив увагу лише на двох основних питаннях: охороні довкілля і кліматичних змінах у світі. На його думку, ці проблеми є загрозою для всіх, бо через зміни клімату такі інфекційні захворювання, як малярія, будуть розповсюджуватися все швидше і швидше. Внаслідок потепління почнуть танути айсберги, що може спричинити затоплення густонаселених міст, а також може статися порушення екоструктур. Більше того, такі зміни становлять загрозу миру і безпеці. Адже внаслідок змін клімату може посилитися конкуренція за водні ресурси, виникнути напруження між країнами і міграція, особливо в уражених посухами чи повенями державах і регіонах. За словами Аннана, деякі економісти відзначають, що зміни потепління можуть спричинити найбільший крах ринку. І збитки можуть становити 20 відсотків і матимуть вплив на суспільство, як дві попередні світові війни.
Разом з тим він переконаний, що не все так погано в цьому плані і вже з’являються добрі новини. За його словами, науковці пропонують чисту «зелену» енергію і проводять дуже багато досліджень. Деякі країни також докладають зусиль, щоб зробити світ більш безпечним завдяки зменшенню викидів і переходу на «зелену» енергію.
Але Аннан наголосив, що іншим великим викликом є боротьба з бідністю і з деградацією довкілля. За його словами, через 20—30 років у світі буде 8 млрд. населення, що значно посилить навантаження на довкілля. Тому він закликає всі країни зробити пріоритетом боротьбу з кліматичними змінами і захист довкілля, а також ухвалити стратегічні програми, які б відповідали Цілям розвитку нового тисячоліття.
Щоб зустріти ці два виклики, вважає Аннан, країни мають адаптуватися до цієї боротьби і бізнес також повинен взяти на себе відповідальність, змінивши корпоративну поведінку і спосіб інвестування. Як приватний сектор, так і індивідууми можуть впливати на вирішення Цілей розвитку нового тисячоліття. На думку Аннана, глобальні громадяни можуть впливати на політиків, щоб вони серйозно сприймали проблеми довкілля і змушували уряд працювати над виробленням «зеленої» енергії.
Аннан також наголосив, що запровадження «зеленої» енергії заради зменшення викидів не зменшить зростання економіки будь-якої країни, в тому числі Китаю і Індії, які є чи не найбільшими забруднювачами повітря. І тому не потрібно вживати якихось серйозніших заходів по відношенню до Китаю. Він переконаний, що китайський уряд серйозно ставиться до проблеми довкілля.
Торкаючись продовольчої кризи у світі, екс-генсек наголосив, що це питання життя і смерті для тих, хто живе за один-два долари на день. Для вирішення цієї проблеми потрібно мати достатньо продовольства і збільшити його виробництво. А в останньому, вважає він, може відіграти значну роль Україна, яка вважалася житницею Європи. На його думку, зважаючи на зростання цін на продовольство, Україна повинна скористатися цим і стати великою сільськогосподарською потугою.
На думку Аннана, Україна повинна серйозно ставитися до змін клімату і враховувати те, що уряд самостійно не може справитися з такими виккликами. Так він відповів на запитання про те, які реальні ризики та загрози чекають будь-яку країну, яка не приділяє належної уваги зміні клімату, і як швидко ці ризики та загрози можуть реалізуватися. При цьому він навів приклади посухи в Австралії, яка була житницею, а також урагану «Катріна» в США, який був чи не найруйнівнішим в історії США. Обидві ці події, на думку Аннана, пов’язані зі змінами клімату. Відтак, він вважає, що цей досвід потрібно враховувати, щоб протистояти подібним загрозам в інших регіонах чи країнах. Але поки що не схоже, що в Україні серйозно ставляться до проблеми кліматичних змін. І тому, мабуть, має рацію Віктор Пінчук, який висловив думку, що в нашій країні зараз ставляться до проблеми змін клімату як це було п’ять —сім років тому, коли ставилося питання про боротьбу зі СНІДом.
Зрозуміло, що під час запитань і відповідей була порушена тема реформування ООН. Характерно, що відповіді на це запитання чекало три українські екс-міністри закордонних справ України, яка, не будучи членом НАТО, покладає великі сподівання на ООН. Як відомо, під час перебування Аннана на посаді генсека Україна двічі зверталася до ООН з проханням допомогти і отримувала підтримку в цій міжнародній організації, коли Росія зазіхала на територіальну цілісність нашої держави.
Говорячи про реформування ООН, Аннан нагадав, що через шість тижнів після того, як він обійняв посаду генсека ООН, йому закинули: чому немає реформ. А Сергій Лавров, який зараз очолює міністерство закордонних справ РФ, тоді сказав: Бог створив світ за шість днів, тим часом як Аннан мав аж шість тижнів. «Я ж відповів, що Бог був сам». Цей жарт аристократа з Гани чудово оцінила публіка, яка складалась як з політиків, так і студентів Київської школи економіки.
Говорячи всерйоз, Аннан зазначив, що, з одного боку, йдеться про реформування ООН у цілому, а з іншого боку, реформування Ради Безпеки ООН. Як відомо, перебуваючи на посаді генсека ООН, він багато уваги приділяв цьому питанню. Аннан вважає, що реформа ООН не буде повною без реформування Ради Безпеки, яка має стати демократичнішою і більш представницькою. На його думку, в склад РБ має входити 24—25 країн і складатися з трьох категорій. До першої мають входити постійні члени, до другої — члени з перебуванням терміном п’ять — шість років, до третьої члени з дворічним терміном. Аннан сумнівається, вдасться відібрати право вето у нинішньої п’ятірки: США, Росії, Китаю, Франції і Великої Британії. Тому новим учасникам РБ надаватимуться постійне місце, але без права вето. Разом з тим він зазначив, що вето — це негативна влада і не може використовуватися для схвалення рішень. Аннан вважає, що за участі в РБ таких впливових країн, як Німеччина, Японія, Індія, Бразилія, Єгипет, Саудівська Аравія, Нігерія, а також деяких інших впливових країн Африки і Латинської Америки, рішення цього органу будуть сприйматися серйозніше рештою країн.
КОМЕНТАР
Анатолій ЗЛЕНКО , екс-міністр закордонних справ України:
— Загалом, головна політична лінія виступу колишнього генсека ООН Кофі Аннана полягала в тому, щоб довести до світового співтовариства стурбованість щодо довкілля і кліматичних змін у світі. Це він вдало робив як на конкретних прикладах, так і в теоретично-філософському плані. За його словами, на жаль, ця стурбованість щодо довкілля і кліматичних змін ще недосконало вирішується, цим питанням не приділяється належна увага. В тому числі — в нашій державі.
Щоб проблеми довкілля і кліматичних змін сприймалися в Україні належним чином, потрібно пояснити українському суспільству, наскільки серйозними є ці виклики. Потрібно показати, що вони мають вплив на врожайність різних культур, на запаси питної води і таке інше. Уже сьогодні людство відчуває певні негаразди, пов’язані з цими двома викликами. Звичайно, з одного боку, кожна відповідальна країна має взяти на себе зобов’язання відповідно до міжнародних правових документів, які напрацьовані, в тому числі в системі ООН, і відповідно виконувати їх. З іншого боку, стаючи виконавчою стороною цих документів, кожна з цих країн має поліпшити свою національну правову базу, щоб дійсно взяти на себе зобов’язання і виконувати їх. Тобто в Україні має бути проведена велика інформаційна робота. Необхідно створити певний інформаційний фон для того, щоб ця проблема стала зрозумілішою і їй приділялася відповідно належна увага.
Наскільки мені відомо, Україна взяла на себе певні зобов’язання по багатьох документах, які прийняті в ООН щодо цих питань. Але справа не в цьому, а в тому, наскільки ми внутрішньо готові, наскільки наша нинішня ситуація в державі й відповідальні політики проникнуті розумінням належного виконання взятих на себе зобов’язань.
Реформи ООН почалися практично з дня її заснування. Вони весь час є на порядку денному. Але, скажімо, так, як сьогодні обговорюється це питання, і головним чином розширення РБ ООН, воно ще ніколи не обговорювалось. Адже йдеться про те, щоб розширити РБ за різними формулами, перш за все — це розширення кількості постійних членів Ради Безпеки за рахунок Німеччини і Японії. Що стосується нашого регіону, отримання додаткового місця, то це питання, звичайно, діалогу, політичної кон’юнктури, яка може скластися на певний проміжок часу. Звичайно, це великою мірою залежить від роботи регіональної групи, яка б ставила ці питання, яка б домагалася постановки цього питання.
В цілому процес продовжується. Хоча, з одного боку, процес трансформування заходить у глухий кут, а з іншого — не знімається з порядку денного. Йде пошук оптимальної формули розширення РБ ООН.
Оскільки зараз відбувається глобальна трансформація світу, то, відповідно, на цей процес має реагувати світова організація — ООН. Тому рано чи пізно реформа має відбутися. А ось у якому форматі це станеться — вже інше питання, питання глибоких переговорних процесів, політичної кон’юнктури і певної згоди, в основному постійних членів РБ ООН. Оскільки, звичайно, великою мірою саме від них залежить процес просування реформ. З іншого боку, ООН має настільки гнучкі різні інструменти своєї роботи... Хоча п’ятеро постійних членів Ради Безпеки мають великий вплив, але разом з тим в рамках Генеральної асамблеї ООН, яка об’єднує 193 держави, також може бути знайдений механізм, який поступово розблоковуватиме ситуацію, пов’язану з реформуванням Ради Безпеки.
