Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Переживаємо за Марчука!»

22 лютого, 2000 - 00:00


Учора в редакції «Дня» пролунали десятки телефонних дзвінків: «Як Євген Кирилович?»

Минулої п’ятниці увечері по дорозі додому в автомобільну аварію потрапив секретар Ради національної безпеки та оборони України Євген Марчук.

Того самого дня пізно увечері про аварію повідомив лише Новий канал. У суботу на багатьох телеканалах випуски новин розпочиналися з повідомлення про цей випадок, однак інформація про обставини ДТП і стан здоров’я Є.Марчука була надто скупою. Протягом вихідних громадяни країни не мали можливості дізнатися ні про діагнози потерпілого, ні про отримані травми. Дивним виглядало і повідомлення про те, що нібито водій машини Є.Марчука, засліплений фарами зустрічного автомобіля, не зумів належно керувати машиною. А от чому не повідомляють, що це був за зустрічний автомобіль? Чому взагалі не повідомляють подробиць про розслідування нештатної ситуації з одним з видних державних діячів?

Недостача інформації, та ще й на тлі подій останніх тижнів, коли РНБОУ приступила до резонансного втілення в життя програми декриміналізації основних галузей економіки країни, певна річ, породжує подив і недовіру в багатьох громадян. «НП на тлі атаки на кримінал», — так назвали свою вчорашню публікацію «Киевские Ведомости». «Певні події останнього часу не дають підстав говорити про те, що аварія, в яку потрапив увечері у п’ятницю секретар РНБО Євген Марчук, — це банальна дорожна пригода», — зазначено у заяві Соціал-демократичного союзу. Подібна точка зору домінує і в перших дзвінках і телеграмах, що надійшли цими днями до редакції «Дня».

Євген МОРЕНЦОВ, інженер-математик, Інститут програмних систем НАН України:

— Засоби масової інформації подію подали без коментарів, тільки повідомили, що причиною аварії стало те, що зустрічна машина засліпила водія фарами. Це наштовхує на роздуми. Якщо брати до уваги професіоналізм водія, навіть якщо стан шляху був не ідеальний — хоча є великий сумнів щодо цього, адже це урядова траса, яка прибирається регулярно, — то, мабуть, все ж таки щось було з автомобілем. Враховуючи останні події, останні засідання Ради національної безпеки і оборони стосовно стану енергетичного комплексу та скасування пільг СП, можна припустити, що деякі зацікавлені структури так просто не здадуться. Це якийсь сигнал. Тим більше, що вже були факти під час передвиборної кампанії, коли в машини Марчука була передаварійна ситуація в Рівненській області. Мабуть, комусь стає на заваді сама особа секретаря Ради національної безпеки і оборони. Усі мої знайомі вважають, що цей випадок треба грунтовно розібрати. Версію, що водій не справився з керуванням, вони сприймають з великим сумнівом.

Юрій САЄНКО, завідувач відділу соціальних експертиз Інституту соціології НАН України:

— Інформація дуже скупа. Є висновок про те, що це дорожньо-транспортна пригода. І все. У західних країнах «випадкові» пригоди з посадовими особами такого рангу дуже активно обговорюють різні ЗМІ. Частіше за все у вигляді інтерв’ю, розмов зі всіма причетними до події людьми. І представниками владних структур. У нас цього немає. Мене це дивує і насторожує.

У Центрі громадських зв’язків МВС України кореспонденту «Дня» Віктору ВОРОНЮКУ повідомили, що водій автобази РНБО Василь Буркота не справився з керуванням автомобіля, через що машина перекинулася. На запитання: «Чи розглядають інші версії того, що сталося?» надійшла відповідь, що зараз триває слідство.

Тим часом у редакцію «Дня» телефонували читачі, стурбовані станом здоров’я Євгена Кириловича. «Ми вже полегшено зітхнули, — сказав учора кореспонденту «Дня» начальник військово-медичного управління Служби безпеки України, професор Михайло ЗАХАРАШ . — Загальний стан пацієнта задовільний. Загрози для життя немає. Хоча ситуація досить складна. Та Євген Кирилович мужня людина і нам допомагає. Діагноз: перелом кісток тазу. На щастя, це той вид перелому, який не вимагає оперативного втручання. Він не ускладнився пошкодженням внутрішніх органів. І тому зараз основне лікування — це підтримка життєво важливих функцій, щоб нормально функціонували серцево-судинна система, органи дихання. Необхідні повний спокій і нерухомість. Євгенові Кириловичу доведеться лежати досить довго, принаймні понад місяць. Сподіваємося, що все обійдеться благополучно. У реанімації він поки що знаходитиметься тиждень, щоб не було ніяких ускладнень. До роботи зможе приступити, за моїми прогнозами, через місяць».

.. . Бувають часи, коли кожна яскрава людина не почувається безпечно. Співробітники та читачi «Дня» бажають Євгенові Кириловичу найшвидшого одужання і повернення до своєї нелегкої роботи, до створення умов безпечного життя країни і кожного громадянина.

У НОМЕР!

Хоча Євген Марчук поки що перебуває в реанімації, він погодився відповісти на запитання, які цікавлять наших читачів.

— Євгене Кириловичу, звучить багато версій навколо скупої інформації про аварію, яка сталася у п’ятницю. Як ви оцінюєте те, що сталося: це була випадковість чи все-таки злий намір?

— Я сьогодні не можу ще нічого конкретного сказати, оскільки результати розслідування мені ще не відомі.

— Сьогодні у нас пролунало дуже багато дзвінків: «Як здоров’я Євгена Кириловича?» Ми пообіцяли, як тільки у нас з’явиться можливість, ми це запитання задамо. Нам уже розповів про ваш стан лікар, а тепер хочемо дізнатися про це від вас.

— Я вдячний усім за дзвінки, телеграми і листи, що надійшли мені на роботу і в госпіталь. Для мене це дуже важливо.

— Як відреагували ваші колеги і керівництво країни?

— Я розмовляв з Президентом Леонідом Кучмою, з Віктором Ющенком і Володимиром Литвином, із багатьма своїми колегами, які побажали мені видужання. Звичайно, це суттєво сприятиме тому, щоб якомога швидше повернутися до роботи, і додає оптимізму.

Самопочуття, як для такої ситуації, задовільне. Руки—ноги цілі. І голова, що не менш важливо. Скоро розпочнемо готувати нове засідання Ради: «Позабанківський обіг грошей і виведення тіньового капіталу на світ Божий».

— Це такий неформальний порядок денний...

— Я думаю, що в госпіталі я можу собі його дозволити...

Газета: