Справжньою сенсацією у вітчизняному пейнтболі стала участь жіночої команди з Харкова із претензійною назвою "Отруйний плющ" у Кубку України-97. Ніхто не чекав, що її першою "жертвою" стане одна з найтитулованіших столичних команд, чемпіони України цього року - "Дикі гуси". В'ялі виправдання, що "Гуси" виявили джентльменство і програли "отруйним" красуням із кращих міркувань, судді всерйоз не сприйняли. А президент Федерації пейнтболу України Олександр Дичек просто утримався від коментарів, бо те, що переможниці виробляли на пейнтбольному полі, слабко піддається чоловічій логіці, під яку і створювалася ця гра.
Як і земляки-чоловіки з харківського "Сафарі" (до речі, вони зайняли в кубковому турнірі почесне друге місце), дівчата чудово повзають і люблять підкрадатися до супротивника впритул. Вони невтомні, й цьому є цілком земне пояснення. Олена Палій - майстер спорту міжнародного класу з триатлону, майстер спорту з плавання. А Юлія Гавриленко - справжній снайпер, оскільки має перший розряд з кульової стрільби, а також КМС із плавання. Найжвавіша Оксана Леденьова - першорозрядниця з легкої атлетики. І вони, і Наталія Токар, і Ірина Кощієнко відважно кидаються назустріч желатиновим кулькам, які густо летять на них, але якимось дивом спортсменки уникають влучень.
Усі вони грають у харківському пейнтбольному клубі "Еллот К", який було створено в березні цього року. Президент клубу Юрій Леденьов - їхній наставник, тато й мама (коли команда грає на виїзді). Він мало не до серцевого нападу переживав кожну гру з участю "Отруйного плюща" і дуже пишається тим, що його дівчата зайняли почесне шосте місце.
На історичній батьківщині пейнтболу - у США - взагалі багато жіночих команд, які на рівних грають із чоловіками. Наприклад, п'ятірка з Техасу "Залізні леді" є чемпіоном свого штату і навіть на Кубку світу-96 в Орландо примудрилася "підмочити репутацію" фаворитам.
- Нам подобається пейнтбол і подобається вигравати. На розіграші Кубка України ми всім показали, що з нами треба рахуватися, - войовничо заявила Олена Палій.
