Борг НТКУ зв’язківцям за транслювання сигналу зростав впродовж
п’яти років і досяг астрономічної суми — 55 488 882 грн., зокрема, лише
за дев’ять місяців цього року він збільшився на 13 473 422 грн. Якщо через
десять днів після відключення передач УТ-2 Національна телекомпанія не
знайде можливості сплатити борг або принаймні не запропонує реального проекту
для його погашення, то наступним кроком концерну РРТ, заявив його президент,
буде повне відключення мовлення НТКУ, зокрема й на Першому Національному
каналі УТ-1.
В. Юрченко запевнив журналістів, що за цим рішенням не
стоять абсолютно ніякi політичнi інтереси, а виключно економічні. Заборгованість
НТКУ, а також Національної Радіокомпанії України (НРКУ) зв’язківцям призвела
до вкрай важкого становища концерну РРТ (про що «День» писав неодноразово).
Через несплату наданих зв’язківцями послуг вони самі змушені були заборгувати
держбюджету багатомільйонні суми, на які фіскальні органи ще й наклали
штрафи. Через блокування рахунків 33 обласних і деяких інших великих підприємств
неможливо ні ремонтувати телевежі, антени й релейні лінії, що, в прямому
значенні, майже зруйновані й можуть звалитися на голови жителів України,
ні закупити вугілля для котелень, ні сплатити зарплату працівникам РРТ.
Президент РРТ розповів, що він неодноразово звертався i
у письмовій, і в усній формі до керівництва НТКУ, але воно за останній
рік так і не знайшло часу для зустрічі й обговорення проблеми свого боргу
РРТ. На відміну від Національної радіокомпанії, яка також заборгувала зв’язківцям,
але зуміла підготувати проект реструктуризації боргу та його сплати.
У вівторок, 26 вересня, відбулося засідання Арбітражного
суду столиці, на якому розглядався позов концерну РРТ до Національної телекомпанії
України. Суддя Надія Качан ухвалила рішення цей позов задовольнити й утримати
на користь позивача борг з НТКУ за 1999 рік та першу половину 2000 року
в сумі 52 670 000 грн.
Цікавою є подальша доля НТКУ. Оскільки вона є державним
підприємством, то чи сплатить цей борг сама держава? Відповідно, де вона
візьме кошти? Або НТКУ, разом з її знаменитою висотною будівлею- «олівцем»
на Сирці, багатомільйонною технікою тощо буде оголошена банкрутом і піде
«з молотка»? У такому разі, як це співвідноситься із законом України про
приватизацію? Хто при цьому може виступити в ролі потенційних покупців
і інвесторів? А може, владні структури силовим методом все ж примусять
РРТ
продовжити трансляцію програм телекомпанії- банкрута?
Президент НТКУ Вадим ДОЛГАНОВ так прокоментував
те, що сталося:
— У даному випадку ми можемо звернутися з таким самим,
як концерн РРТ, позовом до Держкомітету інформаційної політики, телебачення
і радіомовлення України, як правонаступника Держтелерадіо, бо це вони нас
недофінансували, вони є основним розпорядником коштів державного бюджету.
Я вже дав доручення про це юристам. І справа знову ж таки буде перенесена
в Арбітражний суд. Але чи вирішить це проблему? До речі, Національна Радіокомпанія
виграла у Арбітражному суді 4 млн. грн. ще у серпні. Ну то й що? Грошей
немає — з бюджету вони не надійшли. Вважаю, що єдиний шлях — це реструктуризація
боргів. Подібне може завтра трапитись з будь- якою іншою телеорганізацією,
оскільки ми не єдині, хто має борги. (Правда, борги інших ТРК незрівняно
нижчі. — Ред.).На мою думку, в цій історії є присмак певного політичного
демаршу. Існуюча нині структура державного телебачення себе вичерпала.
Як на мене, Національна Телекомпанія має стати основою для створення громадського
телебачення України. Таким шляхом пішли наші колеги зі Словаччини, Узбекистану,
країн Балтiї, в яких існує система громадського та комерційного телебачення.
Для порівняння, бюджет узбецької телекомпанії — $300 млн., тоді як наш
— менше $7 млн. Очікувати бюджетних грошей марно. Глядачі, власники телеприймачів
мають платити за послуги телекомпаній у вигляді абонплати чи податку за
нові телевізори. Тоді ми могли б навіть відмовитись від реклами, тим більше,
що порівняно з виробничими витратами заробляємо копійки. Політику в галузі
телебачення та радіомовлення має виробляти відповідний Держкомітет.
Потрібно бути готовими до наступної технічної проблеми,
яка носить політичний характер. Ми готуємо телепродукцію за технологією
PAL, а випускаємо в SECAMі, що був своєрідним ідеологічним парканом, аби
ми не бачили і нас не бачили. Росія вже прийняла рішення про перехід до
системи PAL. За 2–3 роки вони перейдуть, а ми, від’єднані, можемо залишитись
за бортом. Керівництво концерну РРТ, пан Юрченко особисто, інші керівники,
від яких залежить доля державного телерадіомовлення, мусять зрозуміти,
що окрім наших суто господарських проблем, а вони дуже серйозні, і ми це
визнаємо, є проблеми державного значення. Що ж до конкретної ситуації,
то я впевнений, що рішення знайде уряд, бо це є його прерогативою.
Як повідомило агентство Інтерфакс, 27 вересня Президент
України Леонід Кучма доручив главі уряду Вікторові Ющенку до 1 жовтня 2000
року вирішити питання погашення заборгованості Національної телекомпанії
України перед Концерном РРТ. Про це журналістам заявив прес-секретар Президента
України Олександр МАРТИНЕНКО. Глава держави, сказав О. Мартиненко,
наполягає на тому, аби «було виключено можливість припинення трансляції
програм телекомпанії». На думку прес- секретаря Президента, «дуже незрозуміла»
ситуація, коли дві державні організації не можуть розв’язати проблему з
державними коштами.
За словами О.Мартиненка, механізм розв’язання проблеми
заборгованості Національної телекомпанії України перед КРРТ необхідно знайти
Кабінету Міністрів.
ДО РЕЧІ
У прямому ефірі програми «Вікна. Опівночі» (СТБ) голова
бюджетного комітету ВР Олександр Турчинов, виступаючи з різкою критикою
політичної заангажованості УТ-1 та його творчої неспроможності, дав зрозуміти,
що бюджетний комітет при розгляді бюджету-2001 у парламенті буде проти
фінансування державного ТБ окремим рядком. На думку О. Турчинова, ВР треба
скоріше розглядати у другому читанні Закон про громадське ТБ, щоб ідея
його створення зрушилася з мертвої точки.
Тим часом, з ранку 27 вересня не показують телевізори у
Хмельницькому. Як повідомив для «Дня» головний інженер радіотелевізійного
передавального центру Олександр СОБОЛЄВ, «телевежа опинилася без
електроенергії». Борг центру перед підприємством «Хмельницькобленерго»
за спожитий ресурс разом із пенею – 1,1 млн. грн. «Якщо комерційні канали
якось розраховуються за передачу сигналу, то Національна телекомпанія України,
на жаль, цього не робить», — пояснює О.Соболєв «походження»боргів, через
які «енергетики роблять свої рішучі крок и». Він уже не каже, що техперсонал
центру перебуває на голодному пайку. Продуктовому: «Три місяці без зарплати».
Однак у період утримання обласного центру на голодному інформаційному пайку,
техперсонал центру не сидить склавши руки. Скориставшись знеструмленням,
вони взялися «за давно назрілу роботу — фарбування телевежі». І так триватиме
щодня у період від 9 до 17-ої години аж до 9 жовтня, — продовжив головний
інженер радіотелевізійного передавального центру. Він сподівається, що
до вказаної дати і телевежу перефарбують, і якось розв’яжуть проблему боргових
зобов’язань.
Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ,
фото Анатолiя МЕДЗИКА, «День»
