Другий Всеукраїнський молодіжний симпозіум гончарного мистецтва «Чигирин-2004» під водить підсумки. Хоча сам симпозіум відбувався на території історико-культурного заповідника «Чигирин» з 24 червня по 17 липня, звітна виставка кращих робіт у Національній спілці майстрів народного мистецтва України розпочала свою роботу тільки позавчора. І експонуватиметься до 15 жовтня у Спілці майстрів народного мистецтва України (вул. Рейтарська, 27а). Як наголосив Григорій Міщенко, один з українських мистецтвознавців: «Насправді нічого нового у світі не буває. Для того, щоб модернізувати форму, потрібно просто звернутися до традицій». Для українця ця традиція висотується з Трипільської культури. І виходячи з цього, пластична модуляція творить дива — здається, що перед нами абсолютно новітній витвір. І хоч часи, коли тини українського села були густо обнизані малими, великими, середніми гладущиками, давно минули, й зараз на них висять трилітрові банки, немає жодного сумніву, що кожне подвір’я бодай один відгомін історії, як раритет, а має. Наразі ж усе більше в гончарстві актуалізується роль іграшки. І як приклад — вироби Юрія Нечая (м. Кременчук), якого глибоко хвилює тема героїчного минулого, наразі він більше працює у техніці скульптурного ліплення. Відтак коники чи воли, виліплені його руками, ніби оживають: розростаються животами то в «Козака на коні», а то в надто пломеніючий іншим життям кухлик чи в макітрочку. Традиційна керамічна дитяча іграшка Анжели Кізян (м.Умань) трансформується у свищики, лошатка та пташки, забарвлені суто черкащанським колоритом, який не можна сплутати ні з чим іншим. Однак за підсумками творчого конкурсу перші премії журі вручило Євгену Бакусевичу та Леоніду Нагірняку, які працювали в напрямку чи не найдревнішої, фактично зниклої технології чорної лущеної кераміки. До речі, вважається, що смакові якості їжі в такому посуді набагато кращі, ніж у политій кераміці, для виготовлення якої використовують свинець, що негативно впливає на здоров’я!
Симпозіумський навчальний процес уже дав свої нові напрацювання. Визнані майстри — серед яких Яків Брюховецький, Олександр Вільчинський — захоплюються молодими й навіть пророкують, що незабаром ті зможуть перемогти й на міжнародному рівні, коли акція набуде більших масштабів. А тим часом планують на базі молодого покоління провести симпозіум старшого, адже всі роботи утворюють єдине поняття — «українське». Чи ж дивно з того, що існує й розпорядження Президента України «Про заходи щодо створення історико-архітектурного комплексу «Резиденція Богдана Хмельницького в Чигирині», — мабуть, ні. Адже реалізація проекту дає великий простір для творчих задумів багатьох фахівців і, не в останню чергу, майстрів традиційного народного мистецтва.
