На полі двох гілок влади — президентської і виконавчої — зріє черговий плід розбрату. Днями Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яку в канцелярії глави держави вважають такою, що не відповідає правовим нормам. Тим часом у цьому випадку, проте як і в попередніх конфліктах уряду і Секретаріату Президента, боротьба йде за те, щоб перетягнути на свій бік ковдру владних повноважень. Віктор Ющенко, незважаючи на те, що дана постанова уряду дійсно урізує його повноваження, не став припиняти дію даного документа. Таким чином, глава держави скоріше заморозив проблему, однак не ліквідував її. І не виключено, що незабаром на даному ґрунті може виникнути пожежа, гасити яку доведеться «арбітрові» в матчах протистояння КМУ і СП — Конституційному Суду.
На своєму останньому засіданні, без дискусій і практично одноголосно, члени уряду затвердили новий порядок проведення спеціальних перевірок громадян, які претендують на керівні посади в системі виконавчої влади. Таким чином, під «рентгенівську мітлу» потрапляють міністри та їхні заступники, керівники органів виконавчої влади та їхні заступники, а також глави місцевих і обласних держадміністрацій. Згідно з постановою уряду, перевірка кандидатів на ці посади «проводиться при необхідності за дорученням міністра Кабінету Міністрів». В урядовому документі відсутні вимоги президентського указу про перевірку на прохання глави Секретаріату Президента і про додаткову перевірку силами СП.
Очевидно, саме тому дана постанова викликала негативну реакцію на Банковій. Там вважають, що порядок проведення спецперевірок повинен встановлювати виключно глава держави: «Секретаріат Президента проти передачі Кабміну повноважень із проведення спецперевірок, — заявляє перший заступник глави СП Арсен Яценюк. — Лише Президент повинен визначати, яким чином проводяться спецперевірки і хто за них відповідає».
Разом з тим глава держави не став зупиняти дію прийнятого Кабінетом Міністрів документа. Таким чином, новий конфлікт між гарантом Конституції і главою уряду заморожено, однак, як можна передбачати, не ліквідовано.
Потрібно зазначити, що Президент має право зупинити дію постанови Кабміну й одночасно звернутися до Конституційного Суду (КС). Однак у цьому випадкові терези КС можуть схилитися на бік уряду. Адже, згідно зі ст. 116 Конституції, Кабмін «спрямовує та координує діяльність органів виконавчої влади». Спецперевірки проводить головне управління держслужби, яке входить до системи органів виконавчої влади. Таким чином, очевидно, що члени уряду, приймаючи постанову про спецперевірки, діяли, не виходячи за рамки своїх повноважень.
Нагадаю: процедуру спеціальних перевірок було запроваджено п’ять років тому указом тогочасного Президента Леоніда Кучми. Пізніше вже Віктор Ющенко їх скасував, але незабаром вирішив відновити колишній порядок. Більше того, в новому указі механізм контролю за майбутніми урядовцями було посилено. Секретаріат Президента набув право «в окремих випадках за дорученням Президента» проводити додаткову перевірку, отримавши можливість блокувати призначення урядовця на ту чи іншу державну посаду. Підписання даного указу викликало суперечливу реакцію в Кабміні. Нині міністр юстиції, а на той час перший заступник міністра Кабінету Міністрів Олександр Лавринович підтримав поновлення перевірок урядовців, однак підкреслив, що СП не має права проводити спецперевірки. Серед усього іншого, перевірці підлягають відомості про прибутки та фінансові зобов’язання майбутнього урядовця, про його рухоме і нерухоме майно.
Тим часом під куполом ВР також дискутують щодо перевірок. Однак йдеться не про представників виконавчої гілки влади, а кандидатів на посаду Президента України.
Так, днями, комітет ВР з питань державного будівництва повернув народному депутатові Володимиру Яворівському (БЮТ) на доробку його законопроект, яким пропонується заборонити балотуватися на пост глави держави раніше судимим і нереабілітованим громадянам. Голова комітету з питань державного будівництва Віктор Тихонов (Партія регіонів) твердить, що ухвалу щодо законопроекту Володимира Яворівського члени комітету прийняли, керуючись виключно висновками головного науково-експертного управління ВР. «Обмеження права громадянина бути кандидатом на посаду президента в зв’язку з тим, що він раніше був засуджений, навіть якщо цю судимість знято чи погашено, є порушенням конституційних прав громадян бути обраними до органів державної влади»,— говориться у висновку управління. Примітно, що за доробку законопроекту виступили депутати від усіх політичних сил, репрезентованих у комітеті.
Тим часом у кулуарах парламенту говорять про те, що пан Яворівський вносив дану законодавчу пропозицію з єдиною метою: перешкодити чинному главі уряду Вікторові Януковичу в майбутньому висувати свою кандидатуру на президентську посаду. Своєю чергою, бютівець Володимир Яворівський спростовує розмови проте, що його законопроект нібито було написано під конкретного політика: «Президентом цивілізованої країни повинна бути людина, яка користується неспростовним авторитетом, повагою і є зразком для наслідування як для співвітчизників, так і для світової спільноти».
Нагадаю: Віктор Янукович, який балотувався 2004 року на посаду президента України, був засуджений двічі — 1967 року за ч. 2 ст. 141 («грабіж із застосуванням насильства») і 1970 року за ст. 102 («умисне нанесення тілесних ушкоджень») КК УРСР. Обидві судимості було знято 1978 року в зв’язку з відсутністю складу злочину.
Тим часом юристи констатують, що істотних відмінностей між такими поняттями, як зняття судимості та реабілітація, не існує. У статті 88 Карного кодексу вказано, що особи, яких було реабілітовано, визнаються такими, що не мають судимості.
