Показавши на особистому прикладі музикантам, як має виглядати українська пісня, ректор Київського національного університету культури і мистецтв Михайло Поплавський вирішив перевчити вітчизняних перукарів стригти. Зокрема, народний депутат Поплавський вніс на розгляд Верховної Ради України проект постанови «Про затвердження Державної програми розвитку інноваційних напрямків індустрії моди до 2010 року». Даний документ парламент затвердив 19 лютого цього року. Згідно зі змістом постанови, проводити атестацію та переатестацію як майстрів, так і салонів краси буде КНУКМ (як базовий ВНЗ). Більше за все дивує той факт, що відтепер ті, хто бажає відкрити свій салон, зобов’язані здобути вищу спеціальну освіту.
Причину виникнення такої системи М. Поплавський бачить у існуванні потреби приведення як складу інноваційних напрямків індустрії моди у відповідність із сучасними вимогами практики, так і освіти та підготовки (перепідготовки) кадрів. «Щорічно збільшується кількість салонів краси, перукарських та інших підприємств, які надають послуги у сфері індустрії моди. Разом з цим, якість цих послуг у більшості випадків залишається на низькому рівні», — свідчить документ. Вихід ректор КНУКМ бачить у потребі розробки принципово нових теоретичних, методологічних та організаційних основ удосконалення системи ступінчастої підготовки фахівців — молодших фахівців, бакалаврів, фахівців, магістрів у галузі «Перукарського мистецтва та декоративної косметики».
Цього тижня провідні перукарі та стилісти зібрали прес-конференцію, щоб за допомогою ЗМІ висловити свою думку з цього приводу. Зокрема, президент Всеукраїнської асоціації фахівців прикладної естетики Ірина Медведєва спростувала пункт програми, в якому сказано, що «багато курсів із перукарської майстерності та декоративної косметики пропонують слухачам присвоєння кваліфікації «перукар-модельєр» за 3—6 місяців, не даючи фундаментальної професійної освіти, необхідної для фахівців даного профілю». «На сьогоднішній день структура підготовки фахівців відповідає загальносвітовому рівневі. Кваліфікація фахівця залежить від його бажання вчитися. Законопроект передчасний, і потрібно спитати у працівників, що їх не влаштовує», — вважає І. Медведєва. Красномовним підтвердженням її слів може послужити приклад Англії (країни №1 у світі моди на зачіски). На запитання, хто дозволяє займатися навчанням перукарів, керівники найбільшої мережі салонів у Лондоні «TONY&GUY» відповіли: «А у нас ніхто не забороняє! Хочеш, приїдь до Англії, скажи, що ти вчиш, і якщо до тебе прийдуть люди і заплатять за навчання — то вчи на здоров’я. Кількість салонів, шкіл, ціну, якість і спектр послуг визначає вільний ринок».
Аргумент же Михайла Михайловича Поплавського з приводу того, що будь-хто, хто бажає, сьогодні може відкрити салон і стригти за 100 у.о., апріорі абсурдний. Адже цінова політика визначається ім’ям салону, рівнем майстрів і, зрештою, рекомендаціями. Тому, «будь- який дядя» перед тим, як відкривати салон з цінами в $100, продумає цей нюанс.
Крім цього, якщо базовим інститутом визначається КНУКМ, то виникає питання: хто готуватиме фахівців? Чи має право людина без вищої освіти викладати у ВНЗ? За словами тренера Національної збірної України з перукарського мистецтва Таїсії Васильєвої, Сергій Звєрєв отримав від Поплавського звання професора, але сам майстер не має вищої освіти за фахом. «У Звєрєва шкільна освіта і школа «Долорес» (де дають, до речі, професійну освіту за півроку. — Авт. ). Є професії, в яких люди розвиваються постійно. Саме таким є перукарське мистецтво. Тут виграє індивідуальність», — сказала Т. Васильєва. У збірній України з макіяжу та боді-арту виступають люди з вищою освітою — це математики, фізики, філологи. Але це не заважає їм висококласно знати свою сьогоднішню справу й гідно репрезентувати нашу країну на престижних конкурсах.
На сьогоднішній день в Україні працює близько 40 тис. легальних перукарів — величезний ринок для того, щоб його монополізувати. Президент всеукраїнської громадської організації «Спілка перукарів України» Олексій Антонюк обурений тим, що інститут, який займається комерційною діяльністю, диктуватиме правила в цій галузі. Можливо, через деякий час без наявності обов’язкової освіти в КНУКМ неможливо буде взагалі ні відкрити перукарський салон чи школу перукарського мистецтва, ні отримати вищий кваліфікаційний розряд, який дозволив би майстрові отримувати нормальну заробітну платню. Таким чином, якщо ініціатива Поплавського втілиться в життя, то в Україні з’явиться велика кількість людей, які бажають вступити на відповідний факультет КНУКМ, що дозволить розширити кількість тих, хто бажає вчитися за гроші. А надалі Михайло Поплавський дістане право ліцензувати перукарські заклади...
Перший закон СОТ, куди Україна так прагне вступити, гласить: ні монополії. У перукарській галузі спостерігається зворотний процес. «Спілка перукарів України» і об’єднання роботодавців «Усім миром», яке інвестує кошти до сфери послуг, закликають вирішити питання не окремою спілкою, університетом чи Кабміном, а всіма організаціями разом, за круглим столом. В іншому випадкові, вони бачать реальну загрозу другої хвилі еміграції перукарської еліти (перша припала на кінець 80-х).
ДО РЕЧІ
У квітні минулого року до Антимонопольного комітету поступав проект закону «Про розвиток освіти та сфери перукарського мистецтва i декоративної косметології та їхню державну підтримку», який пройшов через Верховну Раду. Тоді комітет висловився категорично проти створення структур, запропонованих народним депутатом Михайлом Поплавським. Проект постанови ВР «Про затвердження Державної програми розвитку інноваційних напрямів індустрії моди до 2010 року», затверджений 19 лютого поточного року, в Антимонопольному комітеті вважають проблемним питанням. Як повідомили «Дню» в прес-службі комітету, зараз проводиться його дослідження, але офіційну позицію щодо цього проекту Антимонопольний комітет висловить після повного аналізу ситуації.
