Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Під знаком революцій і протестів

30 грудня, 2011 - 00:00

Рік, що минає, по праву можна назвати роком революцій і масових протестів, які охопили практично всі континенти. Революції на півночі Африки змели декілька диктаторських урядів. Інші режими в цьому регіоні та на Близькому Сході також перебувають на межі краху. Після виборів до Державної думи масові протести вперше за останні 20 років охопили й Росію. Несподіванкою для багатьох стали демонстрації в багатьох містах США, які, за словами організаторів, є проявом невдоволення 99 відсотків населення фінансовою політикою країни. Пропонуємо нашим читачам свою версію 10 найзначніших подій цього року, які визначатимуть подальший розвиток світу.

Арабська весна

Самоспалення туніського продавця фруктів Мохаммеда Буазізі наприкінці 2010 року призвело до масових заворушень у більшості країн арабського світу, які отримали назву «арабська весна». В регіоні, який, здавалося, найбільш захищений від змін і в якому майже два десятки диктаторів тримали свої країни під жорстким контролем, спалахнула ланцюгова реакція народних революцій. Розпочавшись у Тунісі, масові повстання охопили Єгипет, Ємен, Алжир, Лівію та Йорданію; меншого розмаху протести набули в Західній Сахарі, Іраку, Кувейті, Лівані, Мавританії, Марокко, Омані, Саудівській Аравії, Сирії, Сомалі та Судані. В січні першим покинув свій пост тодішній президент Тунісу Зін ель-Абідін Бен Алі. Незабаром було повалено президента Єгипту Хосні Мубарака — найбільшого друга Вашингтона та Ізраїлю в арабському світі. З допомогою НАТО було скинуто лівійського диктатора Муаммара Каддафі. Й тепер багато інших деспотів опинилися під тиском. Проти єдиного друга Ірану в арабському світі, президента Сирії Башара аль-Асада також виступив власний народ, якого він намагався приборкати силою зброї, вбивши тисячі демонстрантів. Його майбутнє залишається під знаком питання у 2012 році.

Російський «майдан»

Росія розпрощалася з прогнозованістю політичної стабільності за часів перебування при владі Володимира Путіна, коли грудневі вибори до парламенту не дали партії влади колишньої конституційної більшості, а росіяни вийшли на масові протести проти виборчих фальсифікацій. Зокрема, на демонстрацію, що отримала назву «За чесні вибори!», яка відбулася на Болотній площі 10 грудня, прийшли 10 тис., до яких приєдналися відомі опозиціонери, громадські та культурні діячі. Головні вимоги мітингувальників — відставка голови ЦВК Володимира Чурова та розслідування його діяльності, відміна результатів парламентських виборів, призначення нових чесних виборів та внесення змін до закону про реєстрацію політичних партій, які дозволять зареєструвати всі опозиційні партії. 24 грудня мітинги за вільні вибори пройшли повторно в багатьох містах Росії, а в Москві зібрали рекордну кількість учасників — орієнтовно 100 тис. — після періоду ГКЧП. У проекті резолюції йдеться, що влада не виконала вимоги мітингу на Болотній площі 10 грудня. Учасники мітингу також мають намір вимагати «реєстрації опозиційних партій, прийняття демократичного законодавства про партії та вибори не пізніше лютого 2012 року».

«Захопи Волл-стрит!»

Починаючи з 17 вересня, у США триває низка акцій громадянського протесту в Нью-Йорку та інших американських містах, яка отримала назву «Захопи Волл-стрит!» (Occupy Wall Street). Учасники захоплюють Волл-стрит (вулицю в фінансовому центрі Нью-Йорка), площі, майдани, парки та навіть порти. Таким чином мітингувальники висловлюють своє невдоволення діяльністю фінансових інститутів країни, прагнуть привернути увагу громадськості до цього та закликають до структурних змін в економіці. Активісти також заявляють, що представляють 99% населення. Зі свого боку президент США Барак Обама сказав, що цей рух, як і рух «Чаювання» (Tea Party), відображає розчарування в американському суспільстві. Це розчарування коріниться у фундаментальних економічних питаннях.

«Безмовні» білоруські протести і казахстанський розстріл

Літо 2011 року запам’ятається мовчазними акціями та «революціями через соціальні мережі» в Білорусі. Суть акцій полягала в тому, що їхні учасники регулярно збиралися в центрі білоруських міст, не скандуючи ніяких лозунгів, закликів чи вимог, а лише аплодуючи час від часу, виражаючи таким чином свій спротив. Ці заходи були викликані діями керівництва країни, які призвели до фінансової кризи, девальвації білоруського рубля та різкого зростання цін. Лозунг акцій: «Краще померти стоячи, ніж жити на колінах». Шокували грудневі події в казахстанському місті Жанаозені, де відбулися сутички між нафтовиками, які вимагають виплати заробітної плати, та правоохоронцями. В результаті масових безчинств, за офіційною версією, 16 грудня загинуло 14 чоловік та ще 99 отримали травми. За версією ж опозиції — 70 загиблих і близько 700 поранених.

«Фукусіма-1» — найдорожча аварія

Аварія на АЕС «Фукусіма-1», яка була спричинена 11 березня 2011 р. землетрусом магнітудою 9,0 та цунамі, стала чи не наймасштабнішою після Чорнобиля. Коли проектували цю АЕС, то, мабуть, ніхто не думав, що 12-метрові хвилі накриють цю станцію та суміжну інфраструктуру. Саме через цей чинник була виведена з ладу система охолодження реакторів на АЕС «Фукусіма-1», що призвело до пожеж, декількох вибухів і витоку радіації на цьому підприємстві. Внаслідок стихійного лиха загинули та зникли безвісти близько 23 тис. осіб. Із 20-кілометрової зони навколо станції довелося евакуювати 146 тис. людей. За попередніми підрахунками, матеріальний збиток від катаклізмів оцінюють у 209 млрд дол., а від самої аварії на АЕС «Фукусіма-1» — близько 74 млрд. дол. Катастрофа «Фукусіми-1» призвела до витоку радіації в повітря і ѓрунт. Підвищений вміст радіонуклідів було виявлено у воді, молоці, м’ясі, овочах, грибах навіть далеко від станції. Лише в середині грудня всі три проблемні реактори аварійної АЕС «Фукусіма-1» приведено в стан холодної зупинки. Таким чином, ситуацію на АЕС вдалося стабілізувати через 280 днів після аварії. Витрати Японії на відновлення інфраструктури північно-східних районів країни, зруйнованої землетрусом 11 березня 2011 та цунамі, в найближчі п’ять років можуть становити 126-152 млрд. дол.

Порятунок євро: ставка на дисципліну

Надмірне зростання заборгованості в країнах єврозони (Греції, Ірландії, Італії та Іспанії) поставила під загрозу не лише майбутнє грошової одиниці євро, а й спричинила кризу в Європейському Союзі. Це, з одного боку, призвело до зміни урядів у Греції, Іспанії та Італії. А з іншого — до більш рішучих кроків Німеччини та Франції задля порятунку спільної європейської валюти. За ініціативи Меркель і Саркозі на грудневому саміті ЄС було ухвалено низку заходів, в основі яких лежать дисципліна й фінансова безпека. Країни-учасниці ЄС та єврозони взяли на себе зобов’язання виконувати нововведення в податковому регулюванні, щоб розраховувати на фінансову підтримку Європейського стабілізаційного фонду, Центробанку та МВФ. Значних успіхів уже досягли Португалія, Греція, Іспанія, Італія та Ірландія. Передусім держави ЄС домовились закріпити конституційно так зване «золоте правило», яке зобов’яже уряди створювати збалансовані бюджети. Європейський суд наглядатиме за відповідністю національного законодавства основоположній угоді про принципи функціонування ЄС. Держава, бюджетний дефіцит якої перевищить межу 3%, автоматично наразиться на штрафні санкції. Учасники саміту домовилися про створення до липня 2012 року, а не до 2013, як планувалося раніше, європейського механізму фінансової стабільності, який замінить європейський фонд. Бюджет механізму становитиме 500 млрд євро. Крім того, до МВФ надійдуть додаткові кошти обсягом 200 млрд євро, що їх нададуть країни єврозони та ЄС у формі позик.

Утрати року

Для європейських правозахисників, дисидентів та інтелектуалів день 18 грудня приніс сумну звістку — помер Вацлав Гавел, останній президент Чехословаччини (1989—1992) й перший президент Чехії (1993—2003). Відомий як борець із комуністичним режимом, дисидент, драматург і натхненник оксамитової революції 1989 року, Гавел своїми вчинками великою мірою визначив обличчя посткомуністичної Європи. Напередодні смерті великого європейця стало відомо, що в ліжку в потязі помер лідер комуністичного режиму Північної Кореї Кім Чен Ір. Влітку у віці 98 років пішов із життя останній із монаршої династії Габсбургів — Отто фон Габсбург. Він виявив себе послідовним прихильником ідеї об’єднаної Європи. Прихильники сучасних технологій, зокрема айподів, айфонів та айпедів, із глибоким сумом переживали втрату засновника й голови корпорації Apple, відомого винахідника Стіва Джобса, який помер у віці 56 років від раку підшлункової залози.

Подвійний теракт у Норвегії

22 липня 2011 року весь світ здригнувся від подвійного теракту в Норвегії. В результаті вибуху, який пролунав поблизу резиденції прем’єр-міністра в центрі Осло, вбито 8 осіб, два десятки поранено. А за декілька годин у молодіжному таборі Робітничої партії на острові Утойя сталася жахлива бійня: 32-річний норвежець Андерс Брейвік розстріляв 77 осіб, ще 96 дістали поранення. Після прибуття поліції, яка, до речі, довго не могла вирішити, як їй краще дістатися до острова, злочинець здався. 26 липня в Осло зібралося 100 тис. людей, які несли в руках запалені свічки, співали гімни та обіймали один одного. Прем’єр-міністр Норвегії Єнс Столтенберг сказав, що, беручи участь у цих заходах, люди кажуть чітке «так» демократії. За словами крон-принца Норвегії Хаакона, тієї ночі «вулиці були сповнені любові». Під час допитів Брейвік зізнався у скоєному та пояснив свої дії бажанням захистити Норвегію від мусульман і лівих. Це і стало підставою для того, щб визнати «норвезького стрілка» психічно хворим і засудити його до... 21 року ув’язнення.

Сексуальний скандал року

У ніч на 15 травня 2011 року в аеропорту імені Джона Кеннеді в Нью-Йорку було затримано за звинуваченням у сексуальних домаганнях голову Міжнародного валютного фонду Домініка Стросс-Кана, який не має дипломатичного імунітету. Поліція Нью-Йорка пред’явила голові МВФ офіційні звинувачення в сексуальних домаганнях, спробі зѓвалтування й незаконному позбавленні волі. 32-річна покоївка готелю Sofitel на Таймс-сквер звернулася в поліцію, заявивши про домагання з боку Стросс-Кана. Жінка заявила, що їй вдалося втекти з номера голови МВФ, де, за її словами, і стався інцидент. Незабаром після цього постоялець покинув готель і попрямував в аеропорт. 18 травня Стросс-Кан був змушений подати у відставку з посади голови МВФ. Він провів кілька днів у в’язниці. В результаті проти нього зняли звинувачення, але він позбувся посади голови МВФ і не зміг взяти участь у президентських перегонах у Франції.

Весілля року

Однією з найяскравіших подій цього року стало весілля наслідника британського престолу Вільяма, сина принца Чарльза й принцеси Діани, та Кейт Мідлтон. 28-річні наречені, які познайомилися в університеті міста Сент-Андрюз, де вони разом училися, заручилися під час відпочинку в Кенії у жовтні минулого року. Принц освідчився, подарувавши Кейт обручку своєї матері принцеси Діани, яка трагічно загинула в автокатастрофі. На королівське весілля було запрошено майже 2 тис. іменитих гостей, лідерів приблизно 50 держав. Ця подія також викликала небувалий ажіотаж серед туристів. За церемонією спостерігали мільйони людей у світі. На саме весілля було витрачено понад 90 млн. дол. Спеціально до цього дня було виготовлено сотні сувенірів. Не менш цікавою подією, яка також привернула увагу світової громадськості, став шлюб принца Монако Альберта II зі спортсменкою Шарлін Віттсток, яка тепер отримала титул принцеси Шарлін Монако.

Підготували Микола СІРУК, Ігор САМОКИШ, «День». Фото Рейтер
Газета: