Уряду, незважаючи ні на що, треба працювати, доводити до логічного завершення всі розпочаті справи. Мабуть, головна з них — це оновлений бюджет, якого чекає не дочекається країна. І від того, яким він буде, залежить дуже багато.
«Перегляд бюджету затягнувся, проте, схоже, він усе ж відбудеться. У мене викликає побоювання наполегливе бажання авторів поправок та інших сил піти на значне збільшення бюджетних витрат... — вважає керівник групи радників голови Нацбанку Валерій Литвицький. — Навіть якщо ми зараз збільшимо держвидатки на 20—40 мільярдів гривень без збільшення дефіциту, то сам факт їхнього нарощування може спричинити інфляцію».
Проблема тут ще в тому, що між владою триває суперечка, яка почалася ще за уряду Віктора Януковича: Секретаріат постійно підштовхує уряд до нарощування витрат. Він міг би й, нібито, мав би цьому чинити опір. Та ось вибори якщо не на носі, то цілком можливі. Й уряд змушений приймати пропоновані йому правила гри — підгравати в інфляційній гонці.
В експертному середовищі це викликає справжній жах. «Зрозуміло, що 20 або 40 мільярдів гривень надбавки не лише викличе ризик прискорення інфляції, але й підірве засади довголітнього економічного зростання, зазначає Литвицький. — Якщо не в перспективі цього року, то в середньостроковій перспективі. Це стане підніжкою економічному зростанню. Ми вже бачимо з першого кварталу, що сповільнилися інвестиції в основний капітал. Інфляція роз’їдає економічне зростання». Слід розуміти, що, в принципі, експерт не сумнівається відносно того, що прибутки бюджету виростуть на ті самі 30—40 мільярдів. Його бентежить їхнє походження. Адже ці гроші не зароблені, а утворені в процесі інфляції, й є явно несправедливим податком, який уже заплатив і ще заплатить кожен із нас, купуючи хліб, м’ясо, молоко, воду і все інше, необхідне для життя.
Уряду потрібно добре подумати, куди спрямувати ці кошти. Литвицький радить: «Найкраще цей додатковий ресурс, який створений, передусім, за рахунок інфляційного податку, спрямувати не на нові витрати, а на дострокове погашення боргів уряду».
Чому уряду сьогодні треба бути таким обережним у своїх витратах?
Попри те, що антиінфляційні заходи уряду, яких ані Секретаріат, ані опозиція так і не побачили, за підсумками травня все ж, напевно, забезпечать уповільнення темпів інфляції, вже тепер можна говорити, що не за горами ще одна її хвиля. Місцеві ради готуються підвищити комунальні тарифи, виходячи з нових цін на газ. Та й ціни виробників, підвищені за рахунок газу, що поступає на підприємства за ціною майже 300 доларів, недовго зможуть утримуватися від того, щоб виплеснутися на споживчий ринок.
Тим часом бюджет, який міг би внести ясність у всі ці питання, все ще «доварюється» в урядовому казані.
Другий знак питання — валютна політика, яка за зізнанням голови Ради Нацбанку Петра Порошенка, вже істотно відстала від потреб економіки. Нацбанку і його Раді буде потрібно ще кілька тижнів для детального опрацювання їхньої концепції. Потім цей м’яч перекинуть на поле Верховної Ради. А чи встигнуть до канікул? І чи не «загнеться» (даруйте за грубе слово) в очікуванні цих документів і всупереч оптимістичним розрахункам відповідального за неї міністерства наша економіка, яку помітно стриножили антиінфляційні заходи виконавчої та монетарної влади? Відповідаючи на приблизно таке саме питання, Порошенко сказав: «Ми не готові боротися з інфляцією будь-якими заходами. Якщо побачимо, що (темпи зростання ВВП. — Ред. ) нижчі ніж 5%, то НБУ внесе зміни до монетарної політики, й вона стане не такою жорсткою». При цьому банкір, звичайно, не забув перевести стрілки, звинувативши саме уряд у «затисканні» економіки. Погіршення ліквідності на фінансовому ринку, за його словами, пов’язане не стільки з діями Нацбанку, скільки з політикою Міністерства фінансів, яке акумулювало на єдиному казначейському рахунку і на рахунках бюджетних розпорядників у банківській системі на 1 червня понад 29 мільярдів гривень, що перевищує весь вільний ресурс банківської системи, але досі не відшкодовує трьох мільярдів гривень простроченої заборгованості з ПДВ. «Маючи 29 мільярдів, не видати три мільярди — це незрозуміло», — обурюється банкір і виставляє Нацбанк як безкомпромісного борця з інфляцією. Домагаючись скорочення споживчого кредитування, він стимулює банки кредитувати базові галузі економіки, агросектор, підтримувати експорт.
Однак у керівництві країни сьогодні все більше людей, котрі глибоко усвідомлюють небезпеку інфляції. Принципову позицію в цьому питанні днями зайняв і парламент, відхиливши популістський намір довести частку зарплати в будь-якому товарі до 30%, аргументуючи це тим, що так було за радянських часів. Але при цьому забули, скільки відсотків припадало на енергетичну складову, і скільки коштує наразі в Україні газ...
