Коли кримський народ активно готувався дати відсіч силам НАТО, тихо і без громадського резонансу поїхав до Києва начальник республіканського ГУВС Михайло Корнієнко. Нічого не міняється в цьому світі. Колись радянський пролетаріат горлав на мітингах: "Свободу Анжелі Девіс!", а під цей час комуністичні психушки набивали дисидентами.
Часи інші, та й країна не та, але ми, вочевидь, колишні. Нас можна як і раніше не поважати, як і раніше не боятися. І тому влада не вважає за потрібне хоча б пояснити: що відбувається і чому. Не кажучи вже про те, що існуюча для нас, заради нас і на наші гроші, вона просто зобов'язана звітувати за свої дії та діяння перед нами.
"На жаль, нашої думки не питали, - говорить голова ВР Криму Анатолій Гриценко. - А дарма, бо якби спитали, ми б сказали, що великий досвід Михайла Васильовича Корнієнка, його порядність і професіоналізм, уміння взаємодіяти з місцевою владою стабілізували ситуацію в Криму, поліпшили обстановку. Для Криму це велика втрата". Представника Президента України в Криму Василя Кисельова також не питали. Він каже: "Думку Президента шаную, але я особисто вважаю, що звільнення Корнієнка - для Києва знахідка, а для нас втрата однозначно. Мабуть, тут він комусь настільки заважав, що його почесно висунули. Михайло Васильович мені прямо казав, що заважають працювати, не дають працювати і суди, і прокуратура".
