Прем’єр-міністр Анатолій Кінах заявив, що остаточне рішення з приводу продовження податкового експерименту в гірничо-металургійному комплексі буде прийнято після розгляду Верховною Радою проекту Податкового кодексу в д ругому читанні. Нагадаємо, що зараз металурги сплачують податок на прибуток за ставкою 15% замість 30-и, але дія закону про пільги закінчується 1 січня 2002 року. Анатолій Кінах зауважив, що якщо Податковий кодекс приймуть, то експеримент продовжено не буде. Кодекс передбачає зниження всіх основних податків, але на скільки саме, поки що ніхто чітко сказати не може. Після першого читання до цього документа надійшло понад 5 тисяч поправок депутатів. Тим часом за збереження пільгового режиму для металургії продовжує виступати міністр промислової політики Василь ГУРЕЄВ.
— Пане міністре, схоже, у податкового експерименту для металургів досить мало шансів для продовження на наступний рік. Ваше міністерство продовжує наполягати на збереженні пільг, оскiльки ви найбільше спілкуєтесь з директорами тих 66 підприємств, що зараз беруть участь в експерименті?
— З приводу доцільності проведення цього експерименту велись дослідження не тільки Міністерством промислової політики, а й Податковою адміністрацією, і Міністерством економіки.
Останній висновок, до речі позитивний, дала Рахункова палата. Вони навіть випустили спеціальну брошуру. Там насправді об’єктивно висвітлені позитиви і негативи які є в цьому податковому експерименті. Тобто це не тільки наша позиція.
— На вашу думку, металургам ще можна сподіватися на збереження пільг, чи планувати бухгалтерію наступного року вже за нинішніми ставками?
— А чому ми розглядаємо цей закон як пільгу? Він не надає пільг. Він створює економічні умови, коли надходження в бюджет зростають в 1,5 раза, в Пенсійний фонд в 2—3 рази. Тобто коли подивишся показники — всі позитивні. Єдиний негатив, що дійсно ставка оподаткування прибутку — 15%. Але ж при цьому збільшились надходження в бюджет. Тому я прошу просто не робити якісь ярлики, як ми звикли це робити. Інвестиції збільшились, на декілька мільярдів гривень зменшилась кредиторська заборгованість — позитив очевидний. Крім того, ми дійсно зберегли таку важливу для країни галузь, яка зараз продовжує нарощувати обсяги виробництва. Якщо сьогодні подивитись показники за 10 місяців, то металургія має приріст 7,8%, виробництво чорних металів — 6,8%, труби — 10,8%, кольорові метали — 4,4%. Тобто всі показники позитивні.
— Показники позитивні, але чому тоді економічний комітет уряду експеримент не підтримав?
— Питання остаточно ще не вирішено. Є три пропозиції: продовжити експеримент, відмінити його або відкорегувати. Міністерство економіки вже внесло проект закону про експеримент в металургійному комплексі, де 75% коштів, отриманих від існування пільг, підприємствами повинно бути спрямовано на технічне переозброєння. Про що йде мова? Ми сьогодні кажемо про виведення надлишкових потужностей, які працюють неефективно, про завершення реконструкції. По кожному підприємству є вже розписані плани згідно з програмою, яку ми вже окремо подали до парламенту. Вона скоро буде розглядатися. І головне, що ця програма потребує $7 мільярдів. Я б не хотів, щоб ця програма була зорієнтована на бюджетний ресурс. Краще, щоб власники підприємств самостійно закумулювали свої кошти і провели реконструкцію. І така можливість у нас є — без залучення бюджетних коштів підійти до великого технічного переозброєння головної галузі нашої економіки. Якщо ми витримаємо цю концепцію на протязі кількох років і проведемо перебудову металургійного комплексу, у нас багато проблем відпаде. Тому Міністерство промислової політики підтримує й буде підтримувати цей експеримент. Ми готові ще раз додатково повернутись до його розгляду. Шукати джерела, щоб не зменшувати, а збільшувати надходження до бюджету. Існує урядова комісія, яка приймає рішення з цього приводу. До речі подано вже 5 підприємств на виведення з експерименту. Документи, які розглядаються цією комісією, погоджують з парламентським профільним комітетом. Всі задіяні в цьому процесі. Але очевидно, що позитивів більше ніж негативів.
— Наскільки відчутним буде удар по металургії, і економіці країни в цілому, якщо експеримент не буде продовжено?
— Я думаю, що трагедії не відбудеться. Бо є те головне, що зроблено в попередні роки, колі діяв експеримент — ми змогли все-таки розв’язати платіжну кризу. Ми вивели галузь з бартеру. Частка бартерних операцій знизилась з 40 до 3%. Але ми повинні ще уважно подивитись, перед тим як приймати остаточне рішення, не виходячи з нинішньої ситуації в металургії, а виходячи з тих завдань, які будуть стояти завтра.
— Керівники металургійних підприємств останнім часом скаржаться на погіршення ситуації на зовнішніх ринках. Чи не нагнітають вони ситуацію штучно перед розглядом питання про пільги?
— Я не можу сказати, за останніми ціновими звітами, що сьогодні ситуація на зовнішніх ринках приваблива. Вона складна. І ті тенденції, які намічаються, мають негативний характер. Тобто ми знову, які за синусоїдою, пішли до падіння за рівнем цін. Я вважаю, що, враховуючи це, треба прийняти одне, але зважене рішення.
— Який ви можете дати прогноз щодо експортних потужностей України на наступний рік?
— Розглядаючи проблему експорта, ніколи не треба забувати внутрішній ринок. Він дає можливості уникнути тих падінь, які відбуваються при екпорті, де в нас є суттєві конкуренти, такі як Росія, Австралія, Бразилія. Ми освоюємо азіатські ринки. Значно зменшено обсяги постачання в США. З ЄС ми вирішуєм питання по квоті, і вважаю що ми вирішемо його позитивно. Думаю, що наступного року нам вдасться зберегти нинішній рівень постачання товарів на експорт, принаймні, не допустити суттєвого падіння. Але головне завдання, яке ми ставимо сьогодні перед металургами — завдяки приросту виробництва й освоєння нової продукції в машинобудівному комплексі підвищити відсоток спрямування металопродукції на внутрішній ринок. Не може існувати економіка довго і стабільно, коли вся орієнтація йде на зовнішні ринки. Основні сподівання — на споживання металопродукції будівельною промисловістю й машинобудуванням.
— А які показники очікуються за обсягом промислового виробництва наступного року?
— За прогнозом, ми вийдемо десь на 5—6% зростання виробництва до попереднього року. Що стосується внутрішнього ринку, то до 30—35% планується довести його частку споживання.
