14 грудня о 4-й годині ночі помер глава Української греко-католицької церкви Блаженнійший Патріарх Іван Кардинал Мирослав Любачівський, один із визначних релігійних діячів нашої країни, нашого часу. Він став першим предстоятелем УГКЦ після виходу церкви з підпілля та її легалізації і протягом складних п’яти років, починаючи з 1991, керував процесами відновлення структур та розбудови церк ви. Це були роки невірогідних труднощів, невизначеності в стосунках iз владою в Києві та у Ватикані, конфліктів у середині церкви, ворожнечі з православними. Блаженнійший Патріарх завжди намагався вгамовувати міжцерковні пристрасті, завжди закликав вірних триматися християнської поведінки. В одному із останніх інтерв’ю він самокритично оцінив дев’яності роки в історії УГКЦ як «суміш досягнень та невдач». І постійно робив усе, аби ті невдачі усувати з дороги церкви.
Кардинал Любачівський народився 24 червня 1914 року в Станіславському воєводстві (тепер Івано-Франківська область). Навчався у Стрийській гімназії, у Духовній академії Львова, в Інсбрукському університеті, Папському біблійному інституті та Григоріанському університеті в Римі. Має наукові ступені магістра біблійних і доктора богословських наук. На священика його висвятив 1938 року митрополит Андрій Шептицький, після чого молодий священик вирушив на студії до Швейцарії. Вийшло так, що повернутися додому він зміг тільки через 53 роки. Довго жив у США, викладав там у семінаріях, керував українською Філадельфійською митрополією.
1979 року папа Іван Павло II висвятив Любачівського на єпископа, — він став першим греко-католицьким архієреєм, якого рукоположив сам Римський папа. Після смерті Йосипа Сліпого Мирослав Іван Любачівський стає 1984 року главою УГКЦ. А 1991 року залишає Рим і приїжджає до Львова. Мирослав Іван Любачівський продовжував брати активну участь у житті церкви також після 1996 року, коли його здоров’я вельми погіршилося. Мир праху Його!
