До Європи навідалась примара — примара світової фінансової кризи. Однак був необхідний деякий час, щоб європейські уряди це визнали. Коли криза вибухнула у Сполучених Штатах, у Старому Світі небагато людей висловили своє занепокоєння, тут панувала тиша. Вона тривала доти, доки вибухова хвиля з повною силою не досягла берегів Європи, де величезні міжнародні банки стають банкрутами, фондові біржі стрімко падають, іноземний капітал виводиться з ринків. Нещодавні оцінки свідчать, що в Європі нам буде необхідно два трильйони доларів, щоб зберегти її фінансову систему, майже на мільярд більше, ніж це необхідно для такої самої операції в США!
Ситуація стає дуже серйозною, але, на щастя, європейські лідери почали про це говорити і що є більш важливим, вони почали діяти. Сьогодні (21 жовтня. — Ред.) французький президент Ніколя Саркозі, країна якого головує в Європейському Союзі, зробив доповідь про результати останнього саміту Євросоюзу членам Європейського парламенту, які цього тижня зібралися для пленарного засідання в Страсбурзі. Було здійснено велику кількість скоординованих дій, щоб урятувати банківську систему і запобігти подібним кризам у майбутньому. Коротко кажучи, була запропонована державна допомога, щоб урятувати фінансові інститути. Звичайно, існує загальна згода, що система має бути врятована, щоб запобігти повному крахові наших економік. Але коли французький президент, представник правих сил, великий друг Сполучених Штатів, говорить про створення нової глобальної фінансової системи з метою перебудови капіталізму через перегляд певних принципів, а також про те, що економічна конкуренція не є метою сама по собі, а має служити економічному зростанню, — моє серце соціаліста наповнюється щастям. Воно було б ще щасливішим, якби пан Саркозі дійшов до таких висновків не під тиском, не через страх, коли вже сталася ця криза, а раніше, коли ще був час для того, щоб принаймні обмежити дію найбільших світових бур після сімдесятих років. Для декого це не було несподіванкою. Вже більш, ніж півтора року тому, в кінці березня 2007, моя соціалістична група в Європейському парламенті опублікувала експертну доповідь на триста сторінок, у якій стверджувалось про необхідність більш сильного регулювання хедж-фондів і приватного капіталу. На жаль, в той час відповідальні люди були глухими до тривожних сигналів. Я не збираюсь когось конкретно звинувачувати, але хочу показати, що механізм бомби працював протягом певного часу.
Однак добрі новини полягають в тому, що Європейський Союз, як завжди, під час кризи, діє згуртовано і намагається справлятися з ситуацію так, щоб громадяни зазнавали якомога менше шкоди. Я також можу впевнено сказати, що після повільного старту ми знаходимося в центрі боротьби. Ця криза не може тривати вічно. Звичайно, як завжди, будуть втрати та наслідки, але настане новий день. Головне питання в тому, як він виглядатиме? Одна річ є певною: він не буде таким, як зараз. Якщо взяти на віру сказані вище слова Саркозі і перефразувати старий вираз (соціалізм з людським обличчям. — Ред.) — на капіталізм з людським обличчям — майбутнє цього разу буде дещо більш успішним.
