Чи вірити заявам офіційних осіб про те, що Україна вже досягла дна кризи? Щодо цього є різні думки. Дехто каже про те, що криза може мати подвійне, ба навіть потрійне, дно, й до них, мовляв, іще далеко. Але проти песимістів, по суті, виступають ті, хто вже тепер замислюється про те, якою буде Україна після кризи, і, не зосереджуючись на пошуках дна, пропонує вже тепер, в умовах кризи, зміцнювати конкурентноздатність країни та її підприємств. Цікаво, що в четвер цю проблему досліджували у Києві практично одночасно на двох громадських форумах, які, незважаючи на аполітичність, що там декларується, неважко зарахувати до політичних полюсів протистояння.
На Всеукраїнських зборах об’єднань промисловців, підприємців і роботодавців ідею конкурентноздатності відстоював один із її стовпів в Україні — народний депутат і президент УСПП Анатолій Кінах. «У післякризовий період залишаться тільки ті, хто вміє не лише долати кризові явища, але й в умовах кризи зміцнює конкурентноздатність своїх економік, уміло захищає національні економічні інтереси, внутрішній ринок, сучасними методами підтримує експортерів, створює робочі місця на своїй території, забезпечує високий рівень інвестиційного клімату, безпеки бізнесу, — передбачав він і критикував уряд за відсутність загальнонаціональної стратегічної програми виходу з кризи. — Всі розвинені країни сьогодні затверджують пакети потужних антикризових заходів, спільних дій урядів, центральних банків і парламентів, у основі яких лежать зусилля з недопущення охолоджування національних економік, створення умов для підвищення конкурентноздатності».
Втім, задля справедливості слід зазначити, що уряд, який із початком кризи закинув власну програму «Український прорив», сьогодні до неї, схоже, повертається, використовуючи для цього будь-які можливості. Зокрема, він співпрацює з аналітиками Центру «Блакитної стрічки» Програми розвитку ООН (ПРООН), які минулого тижня представили свої рекомендації економічних та інституційних реформ 2009 року. В них, зокрема, стверджується, що криза відкриває шляхи для економічних реформ в Україні. Заступник директора Регіонального бюро для країн Європи та СНД Джіган Султаноглу закликала Україну «проаналізувати останні досягнення та прорахунки й переглянути державну політику з точки зору пріоритетів людського розвитку». На її думку, Україна може використати рекомендації ПРООН для «забезпечення макроекономічної стабільності й отримання переваг від міжнародної торгівлі на шляху до поновлення динамічного довгострокового зростання, що дозволить країні зайняти гідну позицію на міжнародній арені, на яку вона, безумовно, заслуговує».
В четвер конкурентноздатністю нашої країни в післякризовий період займалася й Американська торгова палата в Україні, що є партнером нашого уряду на цьому напрямі. Спільно з компаніями, що до неї входять, Палата підготувала й подала на розгляд громадськості аналітичний матеріал «Партнерство з метою підвищення конкурентноздатності економіки України». В ньому ретельно проаналізовано ефективність українського бізнес-середовища, зроблено короткий огляд секторів вітчизняної економіки, розроблено десять податкових ініціатив, спрямованих на те, щоб Україна стала більш конкурентноздатною в галузі оподаткування, представлено план дій для кожного з секторів української економіки.
Відкриваючи презентацію програми Партнерства, президент Палати Хорхе Зукоскі зробив припущення, що і в період кризи Україна, яка вже другий рік поспіль займає середні місця серед країн, включених до Індексу світової конкурентноздатності, здатна покращити свої позиції та отримати вищі рейтинги. Втім, голова ради директорів Палати, керуючий партнер ПрайсуотерхаусКуперс Борис Краснянський звернув увагу й на інші індекси, в яких Україна виглядає не дуже привабливо. Так, у рейтингу Світового банку у веденні бізнесу Україна — на 145-му місці із 181 країни, а з податкових питань вона на 180-му місці. «І це ті речі, які знижують конкурентноздатність, — підкреслює Краснянський і додає: — Ми бачимо, звідки береться таке місце, і що треба зробити...» Відповідаючи на питання «Як зробити?», голова ради директорів сподівається на партнерство бізнесу й уряду та підкреслює, що ні перший, ні другий у відриві один від одного не спроможний вирішити проблеми конкурентноздатності країни.
Одним із перших, хто запропонував прийняти ідею конкурентноздатності як національну ідею України, що дозволяє об’єднати країну, був народний депутат Юрій Полунєєв (БЮТ). Щоправда, програма «Український прорив», у якій ця ідея була, по суті, ключовою, сьогодні практично забута. Проте Полунєєв лишається її переконаним прибічником і стверджує, що ідея конкурентноздатності «поступово висувається на передній край суспільної свідомості в Україні», хоча діагнози, які ставлять нашій країні організації, що вивчають рівні конкурентноздатності у світі, за його словами, поки невтішні. Полунєєв вважає, що під час кризи потрібно думати та проводити реформи, робити інвестиції й таким чином заздалегідь формувати розвиток країни після кризи. «Обамський прорив», що здійснюється зараз у США, за словами Полунєєва, саме в тому й полягає, що безпрецедентні гроші інвестуються в перспективні сектори, які визначатимуть конкурентноздатність цієї країни за 10 —20 років.
Цікаву позицію заявив під час обговорення програми Партнерства співголова ради інвесторів при Кабміні Сергій Тигіпко. За його словами, питання «Що робити?» сьогодні для України неактуальне, позаяк у країні є вже дуже багато програм і ще більше їх можна написати. На думку Тигіпка, під ідею конкурентноздатності у країні не вибудована організаційна структура. Він зазначає, що лідером роботи на цьому напрямку має бути уряд. Але при цьому, на його думку, «потрібна ще і змова фахівців», які могли б не звертати уваги на тертя в середовищі політичних лідерів, і, більше того, переконувати їх у необхідності змін. Тигіпко також назвав ризики, які можуть цьому стати на заваді. Перший із них — «тотальна корупція, яка сьогодні прийшла до країни». Ламати її, як сказав Тигіпко, можна буде дерегуляцією (держава повинна буде піти звідусіль, звідки лише можливо), регуляцією — там, де держава залишається, все має бути дуже чітко і прозоро прописано. А головне, на його думку, — давно вже час саджати за ѓрати тих, хто обкрадає людей... «Нам потрібні гучні «посадки», які показують, що держава здатна перемогти тих, хто воює проти неї», — пропонує людина, котра, схоже, має намір знову повернутися у велику політику.
