Учорашній позачерговий з’їзд УСПП цього разу мав незвично насичене як для цієї громадської організації політичне забарвлення. Голова спілки Анатолій Кінах, начебто аргументуючи причини політизації структури колишніх «червоних директорів», заявив, що більшість соціально-економічних проблем в Україні йдуть своїм корінням у політичну сферу. Висновок, звичайно ж, не новий, цікавіше було б дізнатися про шляхи виходу, запропоновані організацією, з головування якою стартував у президенти країни Леонід Кучма.
По-перше, очевидно, що напередодні парламентських виборів суперництво за звання дійсної, правильної, народної опозиції вже не може принести тих бажаних результатів, які може забезпечити «призначення на посаду» посередника між конфліктуючими сторонами. Президент УСПП учора на з’їзді, де був присутній Президент країни, задекларував, що готовий спробувати звести мости між владою й опозицією. При цьому Кінах засудив останню за прагнення розв’язати конфлікт за межами конституційного поля, зазначивши, що політичні змагання мають відбуватися не на вулицях, а в рамках політико-економічних програм. На думку Кінаха, те, що відбувається сьогодні, не має нічого спільного з цивілізованим політичним процесом.
По-друге, промисловці особливу увагу приділили аргументам на користь зміцнення парламентської більшості. З’їзд засудив поділ на «пропрезидентську» і «пропрем’єрську» частини «більшості» й наголосив, що цей поділ негативно впливає в першу чергу на діяльність органів виконавчої влади.
По-третє, Кінах від імені УСПП звернувся до Кучми й Ющенка з наполегливим проханням працювати «в тісному тандемі». При цьому він заявив, що останнім часом можна було побачити, «на жаль, дуже серйозні розбіжності, не лише з погляду економічних дій, а й політичних оцінок між урядом і керівництвом уряду, адміністрацією Президента й Президентом». Він навів один приклад. У день, коли демонтували наметове містечко опозиції на Хрещатику в Києві, Президент України Леонід Кучма, коментуючи цю подію, чітко заявив, що «влада повинна вміти захищати закон і що перед законом усі рівні». Водночас, зазначив А.Кінах, глава уряду В.Ющенко, котрий тоді перебував у Лондоні, заявив «практично протилежне». За словами прем’єра, ліквідація наметового містечка була «недемократичною», й це заважатиме виходу з конфліктної ситуації. При цьому, заявив А.Кінах, яких перебував тими днями в Німеччині, ця розбіжність політичних оцінок однієї події Президентом і прем’єром викликала подив у німців: ви хочете, щоб ми повірили у вашу політичну стабільність, якщо з принципових позицій є така рiзниця в заявах перших осіб?
По-четверте, промисловці вважають, що низький рівень виконання урядом доручень Президента України призводить до того, що підривається довіра до влади й створюються неефективні умови її роботи.
По-п’яте, уряд звів нанівець соціальну політику. Як зазначалося, середньостатистичний громадянин України працює за 1,9 долара на день, а за період з 1998 до 2001 року рівень мінімальної заробітної плати знизився з 23,7 до 21,7 долара на місяць. На думку делегатів з’їзду, 2000 рік не став переломним у соціальній сфері й не привів до реального підвищення добробуту широких верств населення.
У своєму виступі на з’їзді Леонід Кучма наче підтвердив аргументованість політизації з’їзду УСПП. Президент зазначив, що останні досягнення української економіки пояснюються духом співпраці та взаємодії, що панував у країні після створення в парламенті урядової більшості. «Сьогодні доводиться констатувати, — сказав у заключному розділі своєї промови Президент, — що багато із цього вже втрачено, й саме через політику». При цьому Президент уточнив, що це сталося за ініціативи тієї частини політиків, яка не визнає нічого, «крім кланових, корпоративних чи особистих інтересів і амбіцій». Він наголосив, що опозиційні сили досі не запропонували «ніякої чіткої конструктивної альтернативи» здійснюваному в країні курсу, вимагаючи в першу чергу влади. Президент зазначив, що поживним середовищем для опозиції є підсилення міжкланового протистояння, активізація тіньового капіталу, пов’язана з новим етапом перерозподілу власності, в чому дедалі активніше бере участь фінансовий капітал кримінального походження. Провідником його інтересів Президент назвав деякі політичні угруповання в Україні. До аналогічних несприятливих і навіть небезпечних факторів Президент відніс загострення боротьби за міністерські портфелі в уряді, що, незважаючи на політичний камуфляж, багато в чому спрямоване на ослаблення позицій і обмеження повноважень чинного Президента, котрий є головним гарантом національної безпеки держави.
Незважаючи на різку критику складу й дій своїх опонентів, Президент ще раз заявив, що він відкритий для діалогу з опозицією. Однак він наголосив, що буде його проводити лише з тією її частиною, чиї програмні прагнення будуються на засадах української державності. За словами Президента, з такою опозицією можна не погоджуватися, але її слід поважати. Він наголосив, що вже почався «круглий стіл» політичних партій.
А з тими, «чия програма зводиться до гасел «Геть!», а практичні дії виливаються в пляшки із запальною сумішшю, я на переговори не піду», сказав Президент і зазначив, що переговори з тими, хто виставляє неприйнятні попередні умови, не маючи в суспільстві серйозної підтримки, нічого не дадуть. Президент сказав, що ця частина опозиції хоче завдати «з за рогу удар у спину нашій державності, суспільному миру й спокою». На його думку, події 9 березня ліквідували найменші ілюзії щодо цих намірів. Президент передбачив, що наступний рік буде, у зв’язку з виборами, що наближаються, «особливо гарячим». Він закликав не ставити на догоду одержанню депутатських мандатів політичну стабільність і сьогоднішні початкові досягнення економіки, застеріг від втягування в політичні розбірки трудових колективів. «Держава й економіка не повинні стати заручниками передвиборних технологій, іграшкою в нечесних і безвідповідальних руках», — наголосив Л.Кучма. Водночас, за словами Президента, держава «постійно відчуває плече промисловців і підприємців, людей нової формації». Він побажав УСПП постійно нарощувати свою участь у розв’язанні проблем в Україні, з чого неважко зробити висновок, що пропозицію лідера цієї спілки він прийняв. Але цілком можливо, що процес піде й набагато далі й УСПП удасться відтіснити інші політичні сили не лише від ролі посередника в нинішньому політичному конфлікті, а й поступово зайняти на переговорах місце самої опозиції, відкривши собі в такий спосіб дорогу до керівництва урядом.
