Схоже, природа планети не на жарт розлютилася. Повені, землетруси, цунамі — все це побачив світ протягом останніх двох тижнів. Нагадаємо, 26 грудня минулого року гігантські хвилі, породжені підводним землетрусом, що сягали десятиметрової висоти, обрушилися на побережжя низки країн Південно-Східної Азії та досягли берегів Західної Африки. За обсягами руйнування та кількістю людських жертв це цунамі визнане одним із найстрашніших природних катаклізмів за всю історію людства. Так, на відновлення берегових зон, житлових секторів, готелів, портів, а також на відшкодування збитків, за оцінками експертів ООН, буде витрачено не менше 14 млрд. доларів США. Кількість жертв, що на 9 січня становить понад 170 тисяч осіб, у найближчому майбутньому може вирости вдвічі — в тому випадку, якщо виявлять усіх, хто зник безвісти, і почнеться реєстрація знайдених тіл загиблих місцевих жителів.
На жаль, жертвами цунамі можуть бути й українці. За наявною в Міністерстві іноземних справ України інформацією, в районах Південно-Східної Азії, які постраждали внаслідок стихійного лиха, могли перебувати 72 українці. За станом на 10 січня силами посольств України в Індонезії, Шрі-Ланці, Таїланді й Індії вдалося з’ясувати долю 58 українських громадян. Як повідомляє ЛІГАБізнесІнформ із посиланням на голову прес-служби МЗС Маркіяна Лубківського, доля 14 громадян України, більшість із яких перебувала в Таїланді, залишається невідомою. За поточними даними, серед загиблих, потерпілих і зниклих безвісти громадян України не зафіксовано. Але землетруси та цунамі в Азії, схоже, стали прологом до екологічних бід і в новому році.
ЄВРОПА ПОТОПАЄ
Благополучна Північна Європа на початку року потерпіла від найсильнішого урагану і повеней, унаслідок яких загинули щонайменше 14 чоловік, понад тисячу будинків були підтоплені, а сотні тисяч залишилися без електрики. Найбільше загиблих у Швеції — сім осіб, серед них, як передає korrespondent.net, троє автомобілістів, на машини яких впали дерева. Через ураганні вітри були закриті дві атомні електростанції. Унаслідок 400 тисяч жителів Швеції залишилися без електрики. У Німеччині вітер був настільки сильний, що люди, які були на вулицях, просто лежали на землі, не в змозі піднятися. Вітер із коренем виривав дерева, позбавив багато будинків покрівель і здув автомобілі з шосе. У Польщі через пориви ураганного вітру 10 тис. жителів Помор’я залишилися без електроенергії — вивернені вітром дерева пошкодили лінії електропередач. Від повеней страждає Велика Британія, Балтія, північний захід Росії. У Санкт-Петербурзі підтоплені кілька міських об’єктів і закриті станції метро. У Британії внаслідок повені загинуло троє людей. Зараз на півночі країни тривають пошуки двох осіб, яких забрали потоки води під час повені. У багатьох районах країни люди можуть пересуватися лише на човнах, оскільки рівень води перевищує людський зріст. Одразу кілька естонських міст опинилися у водяній облозі, особливо постраждав курорт Пярну — його затопило на чверть. У неділю вранці рівень води там утримувався на 2,9 метра вище за нульову лінію, трохи пізніше він знизився до 2,6 метра. За даними Рятувального департаменту Естонії, в Пярну з затоплених районів евакуювали близько 100 чоловік. У Латвії на два дні закриті всі школи та дитсадки. Життя виявилося паралізованим у значній частині населених пунктів, де разом з електрикою зникло опалювання, вода, телефонний зв’язок. Перестали працювати АЗС, поваленими деревами блоковані дороги та залізничні шляхи. У низці населених пунктів вода затопила житлові будинки. Постраждали також 70% сільських угідь.
ВІСЬ — НА МІСЦІ
Що відбувається з кліматом, і чого нам варто чекати від нього в найближчому майбутньому? Як стверджує заступник директора Інституту геофізики НАН України Олександр Кензера, нічого несподіваного у виниклій ситуації немає. Вважати тихоокеанське цунамі початком кінця було б дуже песимістично. «За останні сто років сталось багато великих землетрусів, і те, що відбулося недавно в Південно-Східній Азії, займає серед них лише п’яте місце за своєю потужністю», — каже О. Кензера. Увагу світової громадськості воно привернуло до себе не силою, а кількістю жертв. Річ у тому, що не дуже багаті азіатські країни не вважали за необхідне обзавестися системою попередження цунамі. А система контролю за землетрусами спрацювала, але далеко не всі підводні землетруси спричиняють цунамі, відповідно, ідея евакуації не спала на думку азійським метеорологам.
Той факт, що азійські стихійні лиха збіглися в часі з європейськими, О. Кензера трактує як випадковість. Абсурдні, на думку вченого, й побоювання щодо можливого зсуву земної осі внаслідок цунамі (нагадаємо, цю гіпотезу останнім часом активно обговорюють вчені всього світу). «Річ у тому, що вісь Землі зсувається постійно і від землетрусів у тому числі, але це не той масштаб зсувів, які можуть призвести до кінця світу. Для того, щоб екватор, умовно кажучи, перемістився до Донецька, а вічна мерзлота — до Мексики, нам доведеться чекати якогось космічного тіла, яке «вирішить» врізатися в нашу планету», — каже вчений.
ЗАБУДЬТЕ ПРО СНІГ
Українське потепління на тлі вищезазначених подій не має вигляду катаклізму. Як розповідає доктор фізико-математичних наук, співробітник НДІ гідрометеорології Вазіра Мартазінова, тепла зима не є чимось незвичайним для України. Тепер уже аномальними можна назвати дві останні холодні зими. Загалом протягом останнього двадцятиріччя зафіксоване середнє підвищення температури на два градуси, що є наслідком глобального потепління. Але загалом, як запевняє В. Мартазінова, чекати снігу взимку — як тепер, так і подалі, — українцям не варто. Щоправда, не варто їм чекати й катаклізмів — вчені стверджують, що різноманітні стихійні лиха найближчим часом до нас у гості не збираються.
Водночас, як вважає кандидат географічних наук, начальник Українського гідрометеорологічного центру Микола Кульбіда, якщо тенденції до підвищення температури повітря збережуться, кліматичні умови у світі можуть суттєво змінитися. Якщо говорити про Україну, то в Житомирі можна буде вирощувати кавуни, а ось у південних областях та в Криму займатися землеробством буде надто складно — ці регіони регулярно потерпатимуть від засухи.
