Газета «День» з року в рік пропагує інтелектуальний туризм. На шпальтах газети для читачів відкриваються все нові пункти невідомої або маловідомої України. А з минулого року поїздки інтелектуальними маршрутами стали неодмінним пунктом програми Літньої школи журналістики «Дня». Торік студенти відвідали Батурин і Крути (№132, п’ятниця, 31 липня 2009 р.). Минулої п’ятниці разом з учасниками Літньої школи журналістики «Дня» в інтелектуально-пізнавальну мандрівку вирушили журналісти та працівники редакції. Цьогорічний маршрут Київ — Густиня — Качанівка — Сокиринці — Тростянець — Київ мав на меті віднайти правдиву історію, відкрити студентам імена справжніх аристократів України, які далеко не тотожні сучасній «еліті». Духовність, культура та історія — три аспекти, що стрічали учасників на кожній станції їхнього маршруту.
Українська аристократична традиція надзвичайно багата цікавими епізодами, родинними та дружніми зв’язками. А в садибах українських інтелігентів оживають імена, відомі нам з підручників. «З часу, як більш ніж на 70 років власниками Качанівки стають три покоління Тарновських, щедрих меценатів та культурних діячів, тут творчу наснагу черпають Т.Г. Шевченко, В. Забіла, П. Куліш, М. Глінка, М. Гоголь та безліч художників.
Тобто Качанівка стає мистецько-культурним осередком, куди зліталося все відоме «птаство» української та російської культури», — розповідає екскурсовод Національного історико-культурного заповідника «Качанівка» Катерина Кравченко. Палац у Качанівці пам’ятає своїм останнім власником «короля цукрових заводів» П. І. Харитоненка (до речі, цукровий завод, яким володів Харитоненко, припинив роботу лише півтора року тому, нині приміщення на межі знищення).
У маєтків змінювалися господарі, змінювалися смаки, змінювалася і мода на облаштування садиб. За радянських часів маєтки піддавалися нищівному руйнуванню, але й до наших днів дійшли незмінний смак і почуття стилю справжніх українських аристократів. На превеликий жаль, сьогодні не збереглося всіх експонатів тих часів. Але приємно від того, що раритетні речі були повернені місцевими жителями. Наразі у вишуканих інтер’єрах світлиць розташовуються виставки сучасних митців.
Державний дендрологічний парк «Тростянець» — наступний пункт маршруту. Унікальність дендропарку полягає в тому, що нащадок гетьмана Лівобережної України Івана Скоропадського Іван Михайлович Скоропадський побудував на рівнині гірський рельєф, аналогів якому немає у всій Європі. Розташований на майже 205 гектарах такий собі український рай, залишений Іваном Скоропадським своїм нащадкам, сьогодні дбайливо доглянутий закоханими у свою справу працівниками парку. Наша екскурсовод пані Зоя — людина просто унікальна. Вона може мало не про кожне дерево читати вірші та розповідати годинами. Слухаєш її — і здається, що таким самим був і Іван Михайлович, у якого, подейкують, навіть із дружиною виникли непорозуміння через його пристрасть до свого парку.
Садиба Галаганів у Сокиринцях, Національний історико-культурний заповідник «Качанівка», Державний дендрологічний парк «Тростянець», Густинський Свято-Троїцький монастир... Більше про подорож та враження учасників Літньої школи журналістики «Дня» та ще багато цікавих фактів читайте на шпальтах п’ятничного номера газети.
