Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Побачити раніше невидиме»

До ювілею професора Сергія Кримського
2 червня, 2010 - 00:00
ФОТО ОЛЕКСАНДРА КОСАРЄВА

Видатний український вчений, доктор філософських наук, головний науковий співробітник Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, нарешті — один із найбільш шанованих постійних авторів «Дня» Сергій Борисович Кримський 2 червня відзначає своє 80-річчя. У день творчого плідного ювілею чудового вченого ми звернулися до Сергія Борисовича з проханням розповісти про ті питання, які вінчають великотрудне, повне шукань життя філософа. Відповіді Сергія Борисовича були короткими, але вони містять у собі багато цікавого і цінного для кожного читача — бо професора Кримського завжди вирізняв і вирізняє непідробний, гострий інтерес до загальних проблем людського буття: сенс життя, совість, добро і зло, місія людини у світі, а, головне — блискуче вміння повідати про найголовніше в житті ясно, точно та яскраво. Отже, слово Сергію Борисовичу Кримському.

— Перше з найважливіших для мене питань. Як відомо, Христос у нічній бесіді з Никодимом (Євангеліє від Іоанна, глава 3) заявив, що той, хто народився від плоті, не ввійде до Царства Небесного. Це завдання, за формулюванням Месії, може вирішити лише той, хто «повторно народився від Духу». Тут життєво важливим може бути лише одне питання, відповідь на яке все життя шукав філософ (тобто, інакше кажучи, ваш покірний слуга): чи остаточно це народження сподіяне ним?

Не менш важливим і настільки ж смисложиттєво відповідальним є і друге питання: чи зробив у своєму житті філософ те, що здійснюється не природним шляхом, а вимагає всього життя? Чи зробив він своє життя адекватним своєму обов’язку, своїй долі?

Третє питання зводиться до проблеми: чи зробив філософ у своєму житті щасливим хоча б одну людину?

І оскільки йдеться про суб’єкт творчих шукань, істотно отримати відповідь і на таке запитання: чи вдалося хоч би один раз людині творчих пошуків заглянути за «завісу відомого», вдивитися в «орбіти невідомого», як той чернець із малюнка Альбрехта Дюрера, який зумів перейти межі свого світу і побачити щось невидиме до нього.

І, нарешті, особисте: чи зумів філософ знайти в коханні абсолютний центр за межами своїх егоїстичних інтересів?

Якщо хоч би у своїх оптимістичних надіях філософові вдалося, хай навіть малою мірою, знайти позитивні відповіді на порушені вище питання, то ювіляр може сподіватися, що він зробив в житті все, що зміг, і хай останнє доробляє Провидіння.

Редакція «Дня», від душі вітаючи Сергія Борисовича Кримського з ювілеєм, щиро бажає знаменитому вченому й прекрасній, мудрій і добрій людині, міцного здоров’я, все тієї ж невтомної допитливості духу, яка завжди вирізняла нашого Філософа, а отже — нових творчих злетів. І — нових статей та інтерв’ю для читачів «Дня»!

Бесіду вів Ігор СЮНДЮКОВ, «День»
Газета: