Цього тижня Україна завершує жнива, зібравши рекордний за роки незалежності врожай. Остаточні підсумки ще підбиваються, але за попередніми даними, сміливий прогноз Міністерства АПК справдився — зібрано близько 35 мільйонів тонн зернових. Країна буде з хлібом, і навіть спробує підгодувати сусідів. Це після того, як холодні весняні дощі знищили близько 20% посіяного. З’ясувалося, що навіть примхи погоди не здатні вплинути на показники врожайності, коли система кредитування та забезпечення села пальним працює без збоїв. Банкіри приємно шоковані акуратністю, з якою селяни повертають кредити. Більше 90% інвестованих банками коштів приватні агрогосподарства віддають вчасно, а часто чомусь навіть раніше узгодженого терміну. Схоже, саме відродження психології приватного власника стало чи не головною причиною відносно вдалих жнив.
Втім, ця приватна психологія призвела і до деяких негативних явищ, які, схоже, для держави стали повною несподіванкою. За даними Держкомрезерву, близько половини операцій з зерном на українському ринку зараз проходять у тіні. Податкові ревізіонери милостиво обходять своєю увагою операції з зерном, вочевидь, перебуваючи під враженням від популярного міфу про бідність села. Хоча вже цього року ситуація може змінитись докорінно. З приходом в агросектор банківського капіталу фермерство стає одним з найдоходніших видів бізнесу.
Хоча для того, щоб стати справжніми куркулями, нашим фермерам слід ще набрати кредитів для будівництва міні-елеваторів. Сьогодні трейдери скуповують зерно за чорну готівку, і багато хто з фермерів не втримується від спокуси отримати швидкі і живі кошти. Заборонити це йому тепер вже ніхто не може, адже вплив обласних адміністрацій на приватні господарства вимірюється хіба що авторитетом губернатора. Ну а живі кошти зараз селянам необхідні для розрахунку за спожите пальне а також оплати за зберігання зібраного врожаю. Хоча значна кількість керівників господарств вважає плату за зберігання зависокою, і саме тому продають зерно прямо з власних відкритих токів.
Звичайно, вигідними для селян такі операції не назвеш. Адже під дією сезонного фактора і небаченого перевищення пропозиції над попитом ціни на фуражне та продовольче зерно стрімко пішли вниз. Дуже вчасно в цей момент на ринок вийшов уряд, який задекларував намір зберегти ціни на більш-менш сприятливому для фермерів рівні — 600 гривень за тонну продовольчого зерна. За цими цінами протягом серпня та вересня пшеницю закуповуватимуть Держкомрезерв та компанія «Хліб України». Минулого тижня прем’єр Анатолій Кінах заявляв, що держава має намір придбати близько 1,5 мільйона тонн зерна. Але вже у понеділок прем’єр назвав нову цифру: 2 — 2,5 мільйона тонн. На думку Анатолія Кінаха, саме таких обсягів буде достатньо, щоб ринок гарантовано був застрахований від значних сезонних коливань.
Дуже важливим аргументом для селян має стати той факт, що розраховуватись за придбане зерно уряд планує виключно живими коштами. Прем’єр вже оголосив, що для цього уряд веде переговори з кількома банками для отримання кредитів на загальну суму близько одного мільярда гривень. І все ж господарства, які в розрахунку на активність приватних трейдерів прибережуть зерно хоча б до середини осені, зароблять значно більше. Саме на цей період прогнозується зростання попиту з боку експортерів. МінАПК прогнозує, що за кордон цього сезону буде вивезено 5-6 мільйонів тонн зерна.
Щоправда, повній реалізації цих планів може завадити третій вагомий гравець на зерновому ринку, яким, окрім уряду та великих приватних трейдерів, є губернатори. Цього року, всепереч президентському указу, майже в кожній області продовжує діяти неформальна заборона на вивезення зерна за межі регіону. Губернатори використовують усі інструменти впливу, аби встановити контроль над товарними потоками, даючи заробляти на цьому підконтрольним фірмочкам. МВС на ці очевидні фактори корупції, які на селі такими вже не вважаються, закриває очі. Саме губернатори зараз є силою, зацікавленою у падінні ціни, а відтак, грають проти уряду.
Саме зусиллями аграрного лобі та губернаторів пояснив своє звільнення з посади керівника Держрезерву Євген Червоненко. «Я багато в чому перестав бути головою Агенства з матеріальних резервів через невирішені конфлікти. Занадто великі нариви я розкрив. Вони торкаються інтересів багатьох політиків. На мене величезний тиск чинили губернатори. Вони порушують зараз Указ Президента, втручаючись в ринок, і звичайно теж були зацікавлені в зміні керівництва Держрезерву», — заявив Євген Червоненко після своєї відставки. Новому керівнику Держкомрезерву Володимиру Куратченку прем’єр Анатолій Кінах поставив завдання ще більш прозоро і жорстко діяти на ринку в інтересах вітчизняних виробників. Та навряд чи ринок зерна цього року буде убезпечений від надмірного впливу політиків. Саме зараз формуються бюджети на передвиборчі перегони. І аграрний ресурс в них, як завжди, відіграватиме одну з найголовніших функцій.
