Десять днів тому «День» опублікував дуже неприємне для нашої країни інтерв’ю з великим російським підприємцем і далеко не останнім інвестором української економіки та культури Олександром Лебедєвим. Як реакцію на нього ми сподівалися отримати якщо не вибачення перед фігурантом, то хоча б коментарі високопоставлених українських чиновників, направлені на те, щоб хоч якось пом’якшити ситуацію й не допустити нових репутаційних і інвестиційних втрат. Адже Лебедєв на весь світ заявив: «З мене досить. Більше жодного стосунку до інвестицій в Україну не матиму». Чи це не скандал, на який влада, яка постійно звертається з обіцянками та закликами до інвесторів, зобов’язана відразу ж реагувати і якось його пом’якшити? Не так сталось, як гадалось. Центральна влада, яку ще якось можна було б зрозуміти, якби до України стояла черга з іноземних інвесторів, немов води в рот набрала. А всього через день після виходу цього інтерв’ю Держкомстат повідомив, що чистий приріст прямих іноземних інвестицій до України в січні—вересні 2010 року на 14,3% менший цього показника за аналогічний період 2009 року. Та цю ситуацію, за великим рахунком, на РНБО потрібно було виносити!
Зате «виявилася на висоті» влада Криму, де зосереджені основні інвестиції Лебедєва. Вона продемонструвала, що на образи і втрати інвесторів в Україні їм просто плювати: «Інші прийдуть». І інвестор визнав необхідним повторно, цього разу безпосередньо, звернутися до керівництва нашої країни з відкритим листом. «День» сподівається, що влада, разом із масовими антиподатковими протестами підприємців, які звучать цими днями, почує і звернення інвестора. Маємо надію, що реакція на його лист, який розповідає про антиінвестиційну ситуацію в країні, все ж буде.
Автономної Республіки Крим
В. Г. Джарти
Шановний Василю Георгійовичу!
Якщо вас правильно цитують кримські ЗМІ, витискування найбільшого інвестора з Криму урядом автономії всіляко вітається: «Святе місце порожнім не буває. Якщо він пішов, буде інша людина, яка займатиметься подібними питаннями, вирішенням питань. Я не бачу проблеми в цьому». Для вашого відома, «вирішенням питань» у Криму я займаюся без чогось 10 років. Я відзначений за ці проекти Президентом України Леонідом Кучмою орденом «За заслуги» III ступеня. Інвестував понад 200 млн. доларів, є найбільшим у регіоні іноземним інвестором. При цьому, ні цента не репатріював. Ось декілька порад у зв’язку з цим.
По-перше, важко уявити собі нормального інвестора, який, прочитавши ваш коментар з приводу нашої компанії, захоче принести на півострів хоча б одну гривню: нормальні люди вчаться на чужих помилках. Я особисто знайомий із понад половиною потенційних інвесторів, а друга половина читає газети, які я видаю. Щоб було зовсім зрозуміло, я кажу саме про серйозних інвесторів, готових вкладатися в інфраструктурні проекти, а не про кримінальних «підприємців», для яких верх мрій — поставити на Південному березі черговий брудний рундук чи шалман, який погано пахне.
По-друге, сьогодні, багато в чому завдяки тим самим «підприємцям», Південний берег Криму являє собою щось, що нагадує курорт, м’яко кажучи, з дуже великою натяжкою. Наш комплекс, включаючи аквапарк, 14 готелів, 9 басейнів, СПА, 5 ресторанів і так далі — чи не єдиний на узбережжі, який пропонує рівень сервісу, що відповідає сучасним уявленням про відпочинок, все інше перебуває на печерному антисанітарному рівні. Більше того, за весь час роботи ми стикалися з патологічним небажанням місцевої влади хоч якось змінювати цю ситуацію. Типовий приклад — набережна Алушти, яка, на жаль, більше нагадує смітник, який ми багато років пропонуємо реконструювати за власний рахунок. І незмінно дістаємо відмову.
По-третє, існує безліч інших країн, із позитивним бізнес-кліматом, з готовою базовою інфраструктурою, розвиненою індустрією туризму та високими стандартами сервісу, де великі інвестори ніколи не почують від місцевої влади нічого навіть близько подібного на те, що ми чуємо всі ці роки в Криму. Приклади у вас під боком — Туреччина, Греція, Болгарія, Чорногорія. Навіть у Албанії зараз клімат для інвестицій до курортної галузі набагато сприятливіший.
Нарешті, не так легко знайти інвестора, який вкладатиме кошти не лише в комерційні об’єкти, не лише забезпечуватиме тисячі робочих місць і обслуговуватиме сотні тисяч відпочивальників, але й фінансуватиме соціальну та культурну сферу, як це робимо ми (Театр і будинок-музей А. П. Чехова в Ялті, храм-маяк Св. Миколая Мирлікійського в Малореченському та інші).
Сьогодні наші об’єкти в Криму дають роботу 1,5 тисячам людей і є основним платником податків у місті з населенням у 75 тис. Від їх закриття я особисто нічого не втрачу. А ось мешканці Криму? Отже, чи не зволите пояснити вашу думку щодо «порожнього місця», яке «свято не буває» (нічого не переплутав?). Якщо ви думаєте, що це місце займе Юрій Лужков, з яким ви чотири місяці тому підписували різні меморандуми, то марно — родина колишнього мера Москви вважає за краще інвестувати в Австрії та Великій Британії.
До вашого відома: цей лист надіслано як скаргу Президентові України В. Ф. Януковичу, а також до комісії МВФ, яка працює в Києві (вона, у тому числі, оцінює бізнес-клімат на Україні).
З повагою,
ЗАТ «Національна Резервна Корпорація»,
президент АКБ «НРБанк», д.е.н. А.Є. Лебедєв
P.S. Редакція «Дня» попросила прокоментувати лист голови Ради міністрів АРК Василя Джарти. Виявилося, що Василь Георгійович уже більш ніж тиждень перебуває на лікуванні за межами Криму, і редакції зв’язатися з ним не пощастило. Як вдалося з’ясувати з джерел поза Радою міністрів АРК, А. Лебедєв уже робив спроби обговорити цю проблему з головою уряду автономії. Спочатку він надіслав до РМ листа з проханням прийняти його для бесіди, але не отримав відповіді. Потім він сам ініціював подібну зустріч, але йому також не відповіли. Після цього він звернувся до голови Ради міністрів письмово, але й ця, вже епістолярна, спроба обговорити проблему поки що є безрезультатною. Тому цілком зрозуміло, що у пана А. Лебедєва не залишається інших варіантів подальших дій, як звернутися до голови Ради міністрів АРК з відкритим публічним листом і привернути до питання увагу Президента України й міжнародних організацій.
Редакція «Дня» спробувала все ж таки дізнатися думку уряду Криму й переслала листа голови ради директорів ЗАТ «Національна резервна корпорація», президента АКБ «НРБанк» А. Є. Лебедєва до Головного управління інформаційної політики Ради міністрів Криму з проханням прокоментувати ситуацію. Проте протягом кількох днів і в понеділок, поки відбувалася верстка газети, як повідомив редакції начальник Головного управління інформаційної політики РМ АРК Андрій Демартино, зв’язатися з Василем Георгійовичем Джарти все ще не вдалося.
