У принципі, глава держави не заперечував виплат фронтовикам, але запропонував із цим почекати... до 2000 року.
— Розрахунок правильний, до того часу багато хто з нас помре, — не приховав своєї гіркоти інвалід війни II групи Олег Михайлович Лебедь, до якого «День» звернувся по коментар. — Ветеранів щодня стає дедалі менше, а держава не може забезпечити їм гідне проживання. Грошей, мовляв, немає в скарбниці. То нехай власті обмежать свої апетити, держапарат трохи скоротять і знайдуть фронтовикам кошти на гідну старість.
Я на фронті з перших днів війни. Пішов добровольцем, можна сказати, прямо з випускного вечора в рідній Знам'янці Кіровоградської області. І от усіх нас, хто щодня бачив смерть в очі, прирівняли до тих, хто й пороху не нюхав: усі тепер вважаються учасниками війни. Втім, усі ми животіємо. Зате держслужбовці пенсіями не скривджені. Я вже не кажу про псевдоліквідаторів, особливо з начальницького складу, які одержують за місяць більше як тисячу гривень. Що ж це за державна політика щодо пільг і пільговиків, невже тут не можна навести порядок? А тут іще такий «подарунок» Президента, що лишається тільки на паперть іти.
