Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Подвійна реакція

Від привітань до невизнання
26 листопада, 2004 - 00:00
ЧИМАЛО ПОЛЬСЬКИХ ДИПЛОМАТІВ РАНІШЕ ЗІЗНАВАЛИСЬ, ЩО РОЗПОЧАТИЙ НАВЕСНI РІК ПОЛЬЩІ В УКРАЇНІ ВИМАГАЄ ОСОБЛИВО ДЕЛІКАТНОГО ПІДХОДУ ДО КИЄВА В ПЕРІОД ВИБОРІВ, ІНШИМИ СЛОВАМИ — СУТО СПОСТЕРЕЖНОГО. ОСТАННІ ПОДІЇ ВНЕСЛИ КОРЕКТИВИ В ПЛАНИ. ЛЕГЕНДАРНИЙ ЕКС-ПРЕЗИДЕНТ ПОЛЬЩІ (НА ФОТО) ПРИБУВ ДО УКРАЇНИ ДЛЯ ВРЕГУЛЮВАННЯ КОНФЛІКТУ, ЩО СКЛАВСЯ / ФОТО МИХАЙЛА МАРКIВА / «День»

Світ учора продовжував висловлювати свою позицію щодо виборів в Україні. Поки що про повну підтримку офіційної позиції Києва заявили лише в Росії. Інші країни або ж перебувають в очікуванні, або закликають до пошуку компромісних шляхів для врегулювання поствиборної напруги.

Так, Володимир Путін надiслав вітальне послання Віктору Януковичу, в якому наголосив, що «більшість українських громадян підтримали ваше прагнення розвивати добросусідську та багатопланову співпрацю з Росією, з усіма країнами СНД та іншими державами Європи та світу». Раніше Віктора Януковича привітав і президент Білорусі Олександр Лукашенко. Про повагу до вибору України також заявив Китай. Як повідомляє РІА «Новости», офіційний представник МЗС КНР Чжан Ціює назвав вибори «внутрішньою справою країни». За словами дипломата з Пекіна, КНР сподівається на збереження стабільності в Україні.

У західних країнах тим часом до результатів виборів в Україні ставляться доволі критично, а тому або оголошують про невизнання результатів голосування, або наполягають на перерахунку. Зокрема, держсекретар США Колін Пауелл заявив про те, що Вашингтон «не може прийняти результат як легітимний, оскільки він не відповідає міжнародним стандартам». Він повідомив, що провів телефонну бесіду зі своїм російським колегою Сергієм Лавровим: «У чому і ми, і вони зараз зацікавлені, так це у знайденні розв’язання проблеми, розв’язання, яке засноване на законі, і з використанням правових процедур, щоб відреагувати на твердження про фальсифікацію». Він наголосив, що «ми не шукаємо змагання з росіянами з цього приводу». Також Пауелл заявив, що українські вибори стануть темою обговорення під час саміту Росія — ЄС у Гаазі. Перед цією зустріччю Євросоюз оприлюднив заяву, в якій підкреслив, що оголошені ЦВК результати виборів президента не відбивають реальне волевиявлення народу. Брюссель закликав усі сторони продовжити переговори для пошуку вирішення ситуації, що склалася.

У далекій Японії утримуються від категоричних суджень, а лише висловлюють сподівання на те, що «уряд України забезпечить дотримання демократичних принципів». Коментуючи підрахунок голосів у ЦВК і протести в Україні, Токіо звернувся із закликом «зберігати стриманість і спокій».

На саміті Росія — ЄС справді піднімалося питання українських виборів. Президент Володимир Путін, щоправда, продовжував стояти на своєму, заявляючи, що всі питання, пов’язані з ситуацією навколо виборів в Україні, повинні вирішуватися відповідно до чинної Конституції України. «Я глибоко переконаний, що ми не маємо морального права штовхати велику європейську державу до масових безпорядків», — наголосив російський лідер. Путін також зазначив, що Росія не вважає себе вправі втручатися у виборчий процес в Україні і «нав’язувати свою думку українським виборцям».

Тим часом до Києва вчора прибув колишній президент Польщі, легендарний Лех Валенса, завдяки зусиллям якого в Польщі стали можливими демократичні перетворення на заміну комуністичним традиціям. Невдовзі, повідомив він, буде підписаний документ про його призначення уповноваженим від ОБСЄ. Він повідомив, що говоритиме з усіма сторонами конфлікту і спробує знайти шляхи його вирішення. Під час виступу у Києві на мітингу на підтримку Віктора Ющенка, він висловив захоплення присутніми, «їхніми емоціями й запалом», повідомляє Інтерфакс-Україна. Учора ж Президент Леонід Кучма прийняв пропозицію свого колеги з Литви Валдаса Адамкуса посприяти у врегулюванні ситуації, що склалася в Україні. Про готовність взяти участь в цьому процесі заявляли президент Польщі Олександр Квасневський та верховний представник iз питань зовнішньої політики і безпеки Хав’єр Солана.

КОМЕНТАРІ

Януш ОНИШКЕВИЧ, віце-спікер Європейського Парламенту:

— Є два варіанти розв’язання конфлікту в Україні — оптимістичний та песимістичний. Якщо говорити про оптимістичний варіант, то це могло бути рішення Президента Кучми, що стосувалося б повторного підрахунку голосів, який би відповідно законодавчо контролювався, а також розгляду скарг, що виникли в процесі виборчої кампанії. Другим шляхом є грубий силовий спротив демонстрантам — це нагадувало б введення надзвичайного стану у Польщі, яке відбулася в Польщі у 1981 року. Але є іще третій варіант, досить непересічний, який нагадує події, що сталися у Сербії, коли теж було сфальсифіковано результати виборів, але серби — здебільшого мешканці Бєлграда — змінили висновок виборчої комісії шляхом народного волевиявлення. Це основні три варіанти. Є ще четвертий варіант. Але я маю надію, що цього не станеться, що українці визначилися та не дозволять тому процесу, що розпочався, розмитися.

У принципі, приклади невизнання світом президента є президент Білорусі Олександр Лукашенко. Досить великі проблеми мали місце, коли президентом Австрії став Курт Вальдхайм. Але нинiшня ситуація більше подібна до ситуації в Білорусі. Я теж вважав, що там до такого не дійде, але дійшло. Якщо говорити про вплив міжнародної спільноти, то він може мати місце, оскільки Президент Кучма не є особою, що не зважає на світову думку й легковажить нею, як наприклад пан Лукашенко. Постійне обговорення виборчого процесу в Україні й легітимності їх результатів може мати якийсь результат. Але найважливішим є не думка світової громади, але те, чи вистачить українцям рішучості та сили.

Тихон ПАСКАЛЬ, Міжнародний центр політичної експертизи, Москва:

— Чим більше Захід висловлюватиме якісь претензії до української влади, тим ширше Росія відкриватиме «свої двері». На Заході, дійсно, іноді не визнають режими в рядi африканських, південноамериканських країнах. Стосовно Європи, то випадок iз Олександром Лукашенком трохи інший. Можу на сто відсотків сказати, що вибори в Білорусі не настільки фальсифіковані, він реально вибраний президент. Зрештою в Україні все налагодиться. Було б, звичайно, дуже добре, якби сторони дійшли порозуміння шляхом переговорного процесу. Януковичу буде дуже складно з керівництвом у багатьох регіонах, у владних органах. Багато людей доведеться міняти — тих, хто висловив підтримку Ющенку. Оптимальний варіант — домовленість про участь представників опозиції в уряді на ключових постах.

Якщо стежити за геополітичною грою та сказати щиро, то, звичайно, Росія зацікавлена в ізольованій Україні. Грубо кажучи, якщо весь світ відвертається від України, то Росія стає єдиним ефективним союзником. Недалекоглядним політикам, можливо, така ситуація подобається. Але я думаю, що для далекоглядних політиків — це найгірший варіант. Вони хочуть, щоб Україна була добровільним союзником, а не вимушеним. Особливо, коли так розпалилися антиросійські настрої в країні. Це, до речі, помiтно з виступів Володимира Путіна. Він закликає світову спільноту визнати вибори в Україні та не допустити ізоляції.

Підготували Сергій СОЛОДКИЙ,
Віра КОВТИХА, «День»

Сергій СОЛОДКИЙ, «День»
Газета: