31 березня в клубі-студії «Слово», що діє при Бібліотеці української літератури, відбулося представлення перекладів російською мовою поезії Ліни Костенко.
Учасники зустрічі ознайомилися з книжково-ілюстративною виставкою, присвяченою ювілею видатної поетеси, тематичним дайджестом «Лина Костенко. Наедине с эпохой», що вийшов у новій бібліотечній серії «Личность в истории культуры», а також із новими публікаціями її творів у російських виданнях (журнали «Сибирские огни», «Дружба народов» и «Литературная газета»). До речі, публікація про творчість Л.В. Костенко в нещодавньому випуску «ЛГ» була підготовлена за найактивнішого сприяння Бібліотеки української літератури, клубу-студії «Слово». Перекладами віршів чудової української поетеси тут захопилися як професійні письменники з групи літературної творчості й художнього перекладу (В. Артюх, К. Шпилєва), так і ті, хто опановує глибини української мови на мовних курсах, що діють у рамках клубу-студії (юрист Ірина Кабанова).
Член Спілки письменників Росії Володимир Артюх, який побував нещодавно в Києві, розповів про те, як відзначала Україна ювілей своєї найвизначнішої поетеси, прочитав добірку власних перекладів, щойно опублікованих «Литературной газетой», а Кіра Шпилєва (Ольга Голованова), немов розпочавши з ним творчу дискусію, представила свою російськомовну версію одного з перекладених побратимом по перу текстів.
Чималий інтерес присутніх викликали майстерні переклади поезії Ліни Костенко у виконанні справжнього знавця і проникливого інтерпретатора її творчості Світлани Соложенкіної. Оцінити їх високі достоїнства дозволило те, що поряд із перекладними текстами, які побачили світ в антології української поезії «Из века в век», вірші української поетеси звучали також мовою оригіналу.
На жаль, як визнавали учасники зустрічі, російський читач усе ще мало знайомий із самобутньою й надзвичайно важливою для розуміння всього контексту української поезії кінця XX — початку XXI століття творчістю автора «Марусі Чурай» і «Берестечка», «Неповторності» й «В саду нетанучих скульптур»... У Росії, на відміну, скажімо, від Білорусі, де перекладна книжка вибраних творів Ліни Костенко вийшла ще 1989 р., донині справа обмежується лише епізодичними журнальними і газетними публікаціями. Є чимало різних пояснень цього і, як відомо, одне з них — украй висока вимогливість автора до перекладів своїх творів російською мовою.
Під час творчої дискусії в ході зустрічі в учасників виникла ідея влаштувати конкурс на кращий переклад поезії Ліни Костенко, в якому роль верховного журі виконувала б вона сама — сувора й справедлива Автор. І якби Ліна Василівна погодилася на таку участь, Бібліотека української літератури в Москві, клуб-студія «Слово», що мають уже досвід проведення конкурсу перекладачів, взяли б на себе роль і клопоти організаторів такої творчої акції.
Письменники, які брали участь у зустрічі, й видавці Наталія Гнатюк, Евеліна Ракитська, Каріна Мусаелян, Володимир Лісовой, Михайло Ромм та інші підтримали цю ідею, обговорили також й інші літературні проекти. Зокрема, заплановано 19 травня провести презентацію нових книжок — роману Наталії Гнатюк «Никогда не ищи нигде» й роману Олени Хмелевої «Парк» (обидві книжки вийшли в «Издательском содружестве А. Богатых и Э. Ракитской», яке чимало сприяє також ознайомленню російських читачів з українською літературою).
