Увечері 14 жовтня раптом постала перед очима цікава картинка. Уявилося, як добропорядні українські платники податків сидять, поклавши руки на свої батареї і вперто чекають. Чекають потепління у батареях. 15 жовтня традиційно починається в країні опалювальний сезон — в цьому запевняли компетентні у цій справі урядовці: обігрів українських осель розпочнеться за планом. Та й прихід осіннього похолодання нібито передбачає необхідність розпочати «опалювальну кампанію». Але, як свідчить практика, дочекалась тепла в своїх квартирах далеко не кожна родина. Ті, хто не дочекався, стали злісно «розбазарювати» всенародне добро — зігрівати домівки газовими плитами. Що часом закінчується вельми трагічно. У середу в Хмельницькому о 4 годині 43 хвилин від одного з будинків по вулиці Раскової машиною «швидкої допомоги» було доставлено до лікарні родину з п’ятьох осiб «Діагноз у всіх один — отруєння чадним газом», — повідомила кореспондентові «Дня» Михайлові ВАСИЛЕВСЬКОМУ статистик міської станції «Швидкої допомоги» Ілона Житомирська. Якби не 24-річний зять у цій хаті, то сім’я, мабуть, загинула б. «Прокинувся, бо йому стало зле. Зателефонував до «03», але стан здоров’я його тестя та тещі залишається важким, вони — у реанімаційному відділенні. Стан його молодої дружини і чотирирічної дитини трохи кращий», — продовжила Ілона Житомирська. У «Хмельницькгазі», заявили «Дню», «ліміт споживання блакитного палива зменшено вдвічі — тому немає тиску в трубах». Додали, що «тільки-но телефонували із місцевого цукрового заводу — через низький тиск газу на межi зупинки технологічний процес. Звертаються із котелень із цього ж приводу». Про те, щоб дати у помешкання теплу воду, вже не йдеться. «Холодні процедури, які змушені влаштовувати собі городяни, призводять до збільшення кількості гострих респіраторних захворювань», — вважає Ілона Житомирська.
У Криму на майбутній опалювальний сезон, який триває в середньому 156 діб, для об’єднання «Кримтеплокомуненерго» необхідно 310 млн. кубометрів газу й 43 тис. тонн мазуту. Для закупівлі цього палива необхідно 102 млн. грн., а з урахуванням інших потреб (зарплатні, оплати за воду, електроенергію) — 144 млн. грн.
Уперше цього року опалювальний сезон повинен початися за нових умов — якщо раніше газ постачався на початок опалювального сезону котельним у рахунок коштів і лімітів НАК «Нафтогаз України», то зараз, згідно з ухвалою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 1999 року, всі власники котельних повинні заздалегідь за нього заплатити, а тільки потім отримати газ для опалювання. Для того, щоб на порівняно теплому півострові почати опалення лікарень, шкіл, інтернатів, дитячих установ із 25 жовтня, з бюджету було виділено 1,5 млн. грн. Природно, цього вистачить лише на перший час, а далі гроші треба «шукати». Очевидно, не зовсім упевнена в «пошуках» кримська Рада міністрів, як повідомив її заступник голови В’ячеслав Юров, паралельно підготувала документи й оскаржила таку постановку питання. І логічно: всі споживачі тепла платять за нього після отримання «товару», чому ж ПЕК прагне отримати гроші вперед? На думку Юрова, НАК може вимагати тільки певний аванс, але не всю передоплату, яку знайти на місці, ще не отримавши платежів за послугу, дуже складно.
Заборгованість місцевих бюджетів за послуги теплопостачання становить 15 млн. грн. В’ячеслав Юров прогнозує, що за умови, коли 80% споживачів тепла 2-ї групи складають саме бюджетні організації, а ціна за опалення виросла до рівня 2— 5,5 грн. на рік за квадратний метр, то й далі вони не всі зможуть розрахуватися і борги зростатимуть. За його підрахунками максимальна виручка за «продаж тепла» повинна становити лише 85 млн. грн., а це означає, що галузь відчуватиме дефіцит коштів близько 50 млн. грн.
У найбільш складне становище потрапили дрібні муніципальні й відомчі котельні, які через неплатежі за тепло не мають коштів для купівлі мазуту й газу. Наприклад, в Кіровському районі на середину жовтня одну з котельних було забезпечено вугіллям лише на 5%, в Старому Криму — на 20%, в Ленінському районі для 2 котельних треба 2 тис. тонн рідкого палива, а його немає зовсім. У Нижньогірському районі 2 котельних забезпечені вугіллям лише на 10 відсотків, у Першотравневому районі 6 котельних запасли лише 100 тонн мазуту, що становить десяту частину від потреби. У Джанкойському районі 3 котельних у Вільному і одна в Азовському взагалі не мають палива. У складному становищі опинилося населення Щолкіно. За минулі роки заборгованість споживачів за тепло тут становить понад 3,6 млн. грн., котельним немає за що купити палива, і В’ячеславу Юрову довелося вирішувати питання про передачу котельної з ЖКГ міста, котре збанкрутувало в «Кримтеплокомуненерго» в Фонді держмайна, на що витратили масу зусиль, але котельну передали поки що лише в оренду. Мазут почав надходити, але борг все одно треба ліквідувати. У складному становищі котельн а в селищі Орджонікідзе, де раніше концентрувалися підприємства ВПК. У комунальну власність тут передали котельну, якій вже виповнилося 35 років! Добре, якщо вона витримає ще один сезон. Селищу і Радміну доведеться шукати 800 тис. грн. на будівництво нової котельної, повідомляє кореспондент Микита КАСЬЯНЕНКО .
Сьогодні в деяких населених пунктах Криму є будинки, які вже по декілька років не опалюються. Так сталося в багатьох колишніх військових гарнізонах, в невеликих населених пунктах, у селах. Їх жителі рятуються «підніжним» паливом: з одного боку — вирізають на дрова сусідні лісопосадки, з іншого боку — влаштовують опалення за допомогою електрики, що веде до перевантаження мереж і відключення. Наприклад, за відомостями депутата Миколи Колесниченка, мікрорайон «Техніка» в Білогірську, в якому мешкають 5 тис. осіб, уже 5 років не опалюється. Для розв’язання питання необхідно закупити 900 тонн вугілля, і це, можливо, за заявою В’ячеслава Юрова, ще лише буде зроблено на цю зиму.
У Дніпропетровській області ще наприкінці вересня на засіданні обладміністрації, котре розглядало хід підготовки області до зими, дніпропетровський губернатор Микола Швець віддав жорсткі вказівки розпочати опалювальний сезон у встановлені терміни — з 2 жовтня в школах, садках і лікарнях, а з 15-го — в житлових будинках і установах, повідомляє кореспондент «Дня» Вадим РИЖКОВ . З губернатором ніхто не сперечається, а незабаром гаряча вода і тепло з’явилися в адміністративних будинках. З грошима ж виникли істотні проблеми. У жовтні, як повідомляє прес-служба голови Дніпропетровської обладміністрації, крива неплатежів різко пішла вгору. За половину місяця розрахунки за електроенергію в області становили 26 відсотків від необхідної суми, на тому ж рівні — і проплата за рік. Великі борги утворилися за пільгами і субсидіями. Сумніше за все те, що газ нинішнього року відпускався лише за передоплатою. Дніпропетровськ, наприклад, сплатив за «блакитне паливо» лише на 23 відсотки (!) від необхідного, а тому про подачу тепла в житлові будинки в повному обсязі поки що не доводиться говорити. У школах і дитячих установах ситуація трохи краща. Зі слів начальника Дніпропетровського міського управління освіти і науки Олени Лозенко з 348 котельних, які обслуговують дитячі установи, працюють далеко не всі. Повністю вдасться пустити лише «власні» 76 котелень, частково — відомчі, а з 192 установ, які повинні опалюватися «Дніпротепломережею», тепло отримують трохи більше за 20-ти. Проте в школах, куди тепло надходить з котельних «Південмашу» навіть жарко, а в класах «постійно відчинено кватирки»!
Але так розкішно живуть далеко не всі. І місцеві медичні служби, внаслідок затримки опалювального сезону в житловому секторі, передрікають швидке настання епідемії ГРЗ і грипу. Днями, наприклад, газета «Днепропетровская правда» опублікувала на першій шпальті відкритий лист 752 мешканців міста, які просять губернатора області Миколу Швеця «взяти під свій особливий контроль» становище в обласному центрі. «У повітрі, пишуть дніпропетровці, ось-ось закружляють білі мухи. Вже майже півроку ми сидимо без гарячої води. А коли почнуть палити в наших будинках, навіть приблизно ніхто не каже».
