Проблеми з конкурентоспроможністю України продукує політикум. Це, мабуть, головний висновок, до якого дійшли журналісти, що брали участь у прес-конференції з нагоди присудження Україні 46-го місця (з 55 можливих) у щорічному рейтингу конкурентоспроможності країн світу, котрий визначає Інститут розвитку менеджменту в Лозанні (IMD-Lausanne).
Проте, доктор економічних наук, головний редактор журналу «Монітор конкурентоспроможності» (це видання — чи то брат, чи то дочка лозаннського рейтингу, орієнтоване, в основному, на Україну) Ірина Крючкова заспокоює: насправді в нас не все так погано. І дійсно, автори рейтингу зазначають, що Україна має хорошу економічну динаміку, яка визначається постійним зростанням валового внутрішнього продукту (ВВП) і високою динамікою внутрішнього попиту. За макропоказниками ми навіть вирвалися з останньої від кінця рейтингу десятки і посіли 43-є місце. Водночас інфляційна ситуація, викликана зростанням житлово-комунальних тарифів, не може свідчити про стабільність цих показників. Крім того, за словами Крючкової, лозаннський рейтинг остаточно розвіяв міф про високу кваліфікацію трудових ресурсів в Україні — опитані дослідниками бізнесмени нарікали на відсутність кваліфікованих фахівців.
Експерти легко знайшли пояснення тому, що Україна в рейтингу IMD випередила не тільки такі країни, як Венесуела та Індонезія, а й Польщу, яку завжди ставили нам за приклад. Виявляється, нас виручає те, що велика кількість наших громадян працює за кордоном, и, як результат, маємо досить низьке безробіття, тоді як у західної сусідки, що випередила нас щодо вступу в СОТ, Євросоюз і НАТО, безробіття дуже високе, а стан фінансів викликає побоювання.
Тож зазнаватися нам, звісно, ще зарано. Рейтинг виявив у нашої країни, як висловився глава Ради конкурентоспроможності України Юрій Полунєєв, «масу критичних відставань». Мабуть, головні з них містяться в блоці показників, що аналізує ефективність влади в тій або іншій країні. У свою чергу, низька ефективність діяльності уряду визначає й низьку віддачу бізнесу, на який в передових країнах лягає завдання постійного просування економіки та технологій. Конкурентоспроможність нашого бізнесу виявилася, згідно з рейтингом, на тій же висоті, що й конкурентоспроможність країни — ми очолюємо останню десятку рейтингу. І ще нижчі показники конкурентоспроможності Україна має в сфері інфраструктури, м'якої інфраструктури, як уточнив Полунєєв, і виділив серед її складників інтернет та інші досягнення суспільства знань. На думку Полунєєва, відставання України в конкурентоспроможності визначене тим, що в країні дорогі для бізнесу гроші, не працює ринок капіталів, на всіх рівнях відзначається низька ефективність влади, в тому числі й судової, яка не спроможна забезпечити захист власності. У результаті технологічна структура, в тому числі й в охороні здоров'я, критично відстає, і нація вимирає набагато вищими темпами, ніж її сусіди.
Аналізуючи на прохання журналістів ситуацію в країні, Полунєєв пояснив наше відставання тим, що, внаслідок приватизації влади великим бізнесом в Україні склалася кланово-олігархічна модель економіки. Але, на його думку, не великий, а середній і малий бізнес мають бути рушійною силою в країні, що нормально розвивається. Установка на підтримку виключно великого бізнесу викривлює економічну ситуацію. Зокрема, на думку Полунєєва, великий експортоорієнтований бізнес зацікавлений не так у вдосконаленні виробництва, як у збереженні низької заробітної плати, що забезпечує йому певні переваги на міжнародному ринку. Проте з цією тезою не змогла повністю погодитися Крючкова. Вона зазначила, що саме великі підприємства насамперед мають можливість вдосконалювати виробництво, підвищувати продуктивність праці і, внаслідок цього, нарощувати оплату праці.
Повертаючись до ролі бізнесу як партнера держави в побудові сучасного інформаційного суспільства, для чого він не лише впроваджує новітні технології, а й готує відповідні кадри — головну ударну силу підвищення конкурентоспроможності країни, Полунєєв наголосив, що партнерство між цими двома суб'єктами виникає тільки тоді, коли бізнес має можливість виділяти гроші на ці цілі не з прибутку...
На думку експерта, донизу нашу країну тягне політикум, не здатний організувати технологічний прорив України у світову економіку. Але, відповідаючи на запитання «Дня» про те, чий рейтинг — Кабміну чи Секретаріату Президента — був би вищим, якби розглядався їх внесок у підвищення конкурентоспроможності, Полунєєв, природно, уникнув прямої відповіді і сказав, що весь український політикум треба міняти. А коли «День» зазначив, що нових людей для цього на обрії поки не видно, глава Ради конкурентоспроможності пригнічено констатував: «Тоді в нас буде ще гірше».
