Робоча група Верховної Ради з проведення конституційної реформи підготувала законопроект про внесення змін до Основного Закону. З такою заявою виступив співголова робочої групи Олександр Мороз. Із його слів, законопроект підготовлено на основі пропозицій, які надходили до комісії, в тому числі і пропозицій Президента. О. Мороз звернувся до спікера Володимира Литвина з проханням у середу винести цей законопроект на обговорення в сесійній залі, а в четвер — на голосування з тим, щоб схвалити його і подати для висновків до Конституційного Суду.
Що означала б поява «узгодженого» законопроекту про політичну реформу, довго пояснювати нема необхідності. По суті, це могло б стати початком реальних перетворень, бо такий документ мав би всі шанси отримати підтримку переважної — аж до конституційної — більшості депутатів. Проте сенсацією заява Олександра Мороза не стала. Його слова того самого дня спростував інший співголова робочої групи Верховної Ради з проведення конституційної реформи, перший віце- спікер Геннадій Васильєв. Г. Васильєв також висловив думку, що подібний законопроект не повинні виносити на розгляд парламенту до вивчення пропозицій, висловлених під час всенародного обговорення президентських ініціатив. Кореспондент «Дня» все ж спробував з’ясувати, на якій стадії знаходиться нині процес узгодження позицій. Хоч як дивно, багато народних обранців, зокрема й із фракції Соцпартії, виявилися неготовими відповісти на це запитання. Деяку ясність вніс голова комітету Верховної Ради з питань державного будівництва і місцевого самоврядування Анатолій Матвієнко. З його слів, законопроекту, узгодженого всіма фракціями, на даний момент не існує, як не існує і варіанта, схваленого хоч би членами конституційної комісії. «Навіть якщо ми на засіданні комісії одностайно проголосуємо за який-небудь проект, його ще розглядатимуть у кожній із фракцій, — сказав А. Матвієнко. — Члени комісії мають певні повноваження і свободу дій, право йти на певні компроміси тощо. Та будь-яка фракція може і не погодитися з умовами, прийнятими комісією».
Іншими словами, здійснювані спроби форсувати даний процес практично приречені на провал. Проте й затягувати його також не можна, бо кожен зайвий день на тлі майбутніх виборів працює проти політичної реформи.
