Польський міністр у справах європейської інтеграції
Ришард Чарнецький заявив від імені уряду, що Варшава запровадить візи стосовно
українців та білорусів, що перетинатимуть кордони Польщі.
Таким чином польський урядовець фактично спростував неодноразові заяви
президента своєї країни Александра Кваснєвського, який, до речі, саме зараз
перебуває з візитом в Україні, про те, що Польща не запроваджуватиме візового
режиму для українців принаймні до 2002 року відповідно до двосторонньої
угоди про безвізовий перетин кордону.
Чарнецький зазначив, що намір позбавити українців права вільно перетинати
польський кордон зафіксовано в «Національній програмі підготовки до членства
в Європейському союзі», що її днями схвалив польський уряд.
Цей документ став відповіддю на брюссельську програму «Партнерство заради
членства», яка зокрема, вимагає від Польщі негайно вжити заходів до посилення
свого східного кордону. Євросоюз, який збирається послаблювати контроль
на своїх кордонах із Польщею, вельми занепокоєний тим, аби ця країна не
стала «коридором», через який до західноєвропейської спільноти проникатимуть
нелегальні мігранти та міжнародні злочинці.
У Варшаві відзначають, що завдяки «зволіканню» Польщі в цьому питанні
західний сусіда України вже недоотримав 34 млн. екю з програми допомоги
Брюсселя для Польщі «ФАРЕ».
Втім, втрати Польщі від скасування безвізового режиму можуть бути ще
суттєвішими. Адже це поставить перепону на шляху «човникової» торгівлі,
яка стала однією з підвалин добробуту східних районів Польщі. Принаймні,
аналогічні обмеження, запроваджені Польщею на початку цього року стосовно
білорусів та росіян, негайно призвели до падіння обороту на ринках міст,
розташованих поблизу кордонів цих країн, на 80 відсотків.
Чарнецький, який є людиною правих поглядів, досі не проявляв надто великої
активності у втіленні в життя концепції стратегічного партнерства між Польщею
та Україною. Тому, як вважають деякі місцеві експерти, не варто очікувати,
що під час майбутніх переговорів із Брюсселем він хоча б намагатиметься
обстоювати якісь інші варіанти, окрім негайного запровадження віз для українців.
Але чи означає це, що з таким ходом подій згодиться президент Кваснєвський,
якого вважають «найбільш проукраїнським політиком Європи»? Чи згодиться
він принести стратегічне партнерство з Україною в жертву розбудові взаємин
із Євросоюзом, навіть не спробувавши знайти компромісу, який би дозволив
поєднати те, й інше?
