Наприкінці робочого дня в четвер спецпідрозділ міліції зайняв центральний офіс Полтавської газонафтової компанії (ПГНК) у Полтаві, повідомляє Інтерфакс-Україна. І в той же день генеральний директор компанії Тимофій Каунов розповів про це на прес-конференції. За його словами, правоохоронні органи діяли з метою встановлення власного режиму управління в компанії. Т. Каунов оцінив дії міліції як «свавілля» і повідомив про свій намір звернутися до держорганів України з проханням про його припинення.
Коротко колізія навколо ПНГК, створеної в 1992 році зі статутним фондом $3,6 млн., має такий вигляд. Її засновниками виступили британська JKX Oil&Gas (49% статутного фонду), «Полтавагазпром» (26%) і, від імені ФДМ, підприємство «Полтаванафтогазгеологія» (25%). Компанії була видана ліцензія на розробку родовищ у Полтавській області. Надалі, після ліквідації ВАТ «Укргазпром», рішенням Кабінету Міністрів 26% акцій СП були передані в статутний фонд НАК «Нафтогаз України», а потім Фонду держмайна. Керівництво ПГНК не визнає таке правонаступництво і пропонує поділити цей пакет між двома засновниками.
Тим часом насправді проблема полягає не тільки в розбіжностях сторін по розділу статутного фонду компанії. Головний фахівець геологічного контролю департаменту геології і використання надр Мiнекоресурсів України Лев Курилюк сказав «Дню», що з погляду зробленого «ПНГК швидко налагодила видобуток — наші б так не розгорнули роботу». За його словами, там, як показали численні перевірки, «було все в порядку, крім фінансової сторони, у якій виникали якісь неясності і підозри в тім, що чи то англійці завищують свої борги, чи то занадто багато прибутку взяли собі...».
В українських нафтогазодобувачів до англійців, що обкопалися на Полтавщині, більш серйозні претензії. «ПГНК фактично використовує родовища, розвідані за кошти державного бюджету, не вкладаючи власних засобів у розвідку, і вкрай неефективно (не розроблялися два родовища, не велися пошукові роботи на величезній за площею ліцензійній ділянці №316)», — сказав «Дню» член правління НАК «Нафтогаз України», начальник департаменту по видобутку газу і нафти Богдан Крупський. На його думку, Україна зазнала великої шкоди «у вигляді неотриманої вигоди», оскільки інший, «сумлінний надрокористувач уже розгорнув би діяльність». Як вважає Б. Крупський, якби ліцензію на Новомиколаївське і Руденківське родовища отримав «Нафтогаз України», то вже в 2001 році можна було б додатково видобути близько 300 млн. куб. метрів природного газу, а протягом 3-4 років довести додатковий його видобуток до 1,5 млрд. куб. метрів.
І, мабуть, корені конфлікту варто шукати саме в цьому. Надаючи іноземному інвестору можливість використовувати свої надра, Україна сподівалася, що в такий спосіб вітчизняні нафтогазодобувачі отримають приклад ефективної роботи, а країна в цілому зможе наростити енергетичний баланс. Але якщо вже на другому році своєї роботи в Україні (1996 р.) JKX Oil&Gas, що фактично керувала ПГНК, добула 167 тис. тонн нафти і 276 млн. куб. метрів газу, то в 1999 і 2000 роках відповідно 102 і 86 тис. тонн нафти і 314 і 256,4 млн. куб. метрів газу. Порівняння явне не на користь ПГНК. Хоча не виключено, що стагнація в цьому СП є лише відображенням загальної ситуації в українському паливно-енергетичному комплексі, що також не демонстрував стрімкого підйому.
Як повідомив з посиланням на заступника глави ФДМУ Сергія Глушкова Інтерфакс-Україна, 14 березня Фонд прийняв рішення виключити англійську компанію зі складу засновників українсько-британського СП (до речі, Вищий арбітражний суд, за інформацією агентства, скасував це рішення і заборонив змінювати склад засновників до розгляду справи по суті).
Що стосується застосування силових методів для вирішення проблеми газонафтовидобутку, то ситуацію, на прохання «Дня», прокоментував заступник голови ФДМУ Дмитро Парфененко, який знаходився в епіцентрі подій. При переділі спірного пакета акцій за допомогою «хитрих маніпуляцій» англійська сторона, за його словами, отримує 62% статутного фонду. «І їм Україна вже взагалі не буде потрібна, — сказав Д.Парфененко, — а держава залишається коло розбитого корита». І те, що на зборах акціонерів обрано нове керівництво компанії, говорить заступник глави ФДМУ, не можна розглядати як боротьбу з інвесторами, оскільки це елементарне відстоювання українських інтересів. (JKX Oil&Gas, стверджує Д. Парфененко, чотири рази зривала збори, перешкоджаючи змінам в органах керування компанії, де, всупереч вкладу в статутний фонд, домінували представники нерезидента, тоді як інша сторона взагалі не мала допуску до фінансово-економічних даних). «О дев’ятій годині ранку в четвер, я, Дмитро Парфененко, прибув до центрального офісу ПГНК для того, щоб з перших вуст ознайомити співробітників, тих, що зібралися в актовому залі, з рішенням зборів акціонерів, які відбулися напередодні, — свідчить Парфененко. — Я там був без міліції. Представив нового главу компанії Андрія Сомова, який працював раніше в. о. голови правління ЗАТ «Пласт» (його кандидатура на цю посаду була погоджена з главою облдержадміністрації Томіним, а назване підприємство також займалося видобутком газу і конденсату) і доручив йому ознайомити колектив із протоколами загальних зборів». Звільнений з посади генеральний директор Т. Каунов тим часом вважає, що протокол зборів не є «юридично легітимним і таким, що має якісь наслідки для підприємства», оскільки в зборах не брали участі представники JKX Oil&Gas.
Коментуючи втручання міліції, Д. Парфененко сказав, що, можливо, вона була запрошена новопризначеним керівництвом, оскільки звільнене керівництво не допускало нового главу компанії до документів, бухгалтерії і одразу ж заявило, що печатки немає. У нової дирекції, за словами Д. Парфененка, напевно були побоювання, що будуть спроби винести або сховати якісь бухгалтерські документи.
