Учора на світанку центр великого шахтарського міста двічі здригнувся від вибухів. Спочатку рознесло в друзки телефонну будку поруч із входом у популярний торговельний центр «Голден Плаза», через кілька хвилин настала черга державного підприємства «Макіїввугілля»: вибухом вибило двері й вікна у вестибюлі цієї багатоповерхової споруди, від ударної хвилі посипалося віконне скло у сусідніх будинках, в тому числі середній школі та поштамті.
Цікаво, що першою офіційною версією, поширеною міською владою, було: сталася, мовляв, банальна аварія на газогоні. Звідки в офісній будівлі взялося побутове блакитне паливо — вигадати, мабуть, через поспіх забули.
Проте техногенна версія надзвичайної події проіснувала недовго: поруч із місцем вибуху правоохоронці знайшли поштовий конверт, в якому містилася анонімна записка з вимогою виплатити 4 млн. євро готівкою та детальним викладенням способу передачі грошей. У разі невиконання вимог невідомі терористи погрожували ввечері, в «годину пік», здійснити ще серію вибухів у найбільш людних місцях міста. Тоді, мовляв, без людських жертв уже не обійдеться.
До Макіївки терміново вилетіли голова Служби безпеки України Валерій Хорошковський, представники Генпрокуратури, міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов (який, до речі, добре знає місто, позаяк довгий час працював начальним макіївського УВС). Посилене патрулювання вулиць нарядами міліції та внутрішніх військ з ретельним оглядом підозрілих місць, схоже, дали результати: на момент відправки цього номера газети «День» до друкарні нових повідомлень про терористичні акти з Макіївки, слава Богу, не надійшло. Хоча півмільйонним містом прокотилося цунамі паніки: батьки забирали дітей зі шкільних уроків та закривали в квартирах; багато хто з городян, особливо літні люди, воліли взагалі не виходити за поріг домівок.
Серед безлічі версій, що встигли виникнути в розбурханому подією донецькому суспільстві, варті уваги такі. Насамперед, згадується, що саме навколо вугільних шахт, що входять до складу державного підприємства «Макіїввугілля», кілька місяців точиться запекла боротьба. За право приватизувати перспективні копальні, як повідомляли регіональні ЗМІ, змагаються відразу кілька фінансово-промислових угруповань, серед яких називають структури, підконтрольні Рінату Ахметову, Вікторові Нусенкісу та чинному гендиректору ДП «Макіїввугілля» Станіславу Толчину. Цілком можливо, що «пекельна машинка» поруч із головною спорудою підприємства — то зашифроване попередження одному з конкурентів, така собі «сицилійська пошта» в дусі славетного «Хрещеного батька».
Активісти регіональних громадських організацій згадують про те, що днями донецькі комуністи звернулися до Служби безпеки України з вимогою заборонити місцеві заходи, присвячені Дню Соборності. Мовляв, «з метою недопущення розпалювання конфліктів та ідеологічної нетерпимості, протистояння різних політичних сил... просимо вжити заходів щодо захисту безпеки жителів».
Ще недавно така зухвала антиукраїнська акція лівих була б неможливою навіть на Донбасі. Та нині, коли країною прокотилася хвиля арештів членів національно-патріотичних угруповань, вірні послідовники товариша Леніна відчули друге дихання. Чом би не припустити, що під гаслом операції проти макіївських «бомбістів» програму святкування Дня Злуки справді згорнуть? А далі — й на «тризубівців» пополювати можна. Щоправда, на Донеччині донині ВО «Тризуб» себе ніяк не виявляло. Та якщо владі конче потрібно, — щось чи хтось обов’язково знайдеться...
Справа в іншому. Поки чинна влада намагається навісити ярлики екстремістів на українських націонал-демократів, схоже, екстремізм назріває в інших сферах — соціальній і економічній, проблеми яких можновладцями активно замовчуються. Невипадково вибухи пролунали в депресивній Макіївці, багато років керованій представниками правлячих нині політичних сил. Тож, може, варто швидше братися за розв’язання соціально-економічних проблем? Бо, як показав досвід податкового Майдану, українське суспільство готове об’єднатися задля їхнього вирішення. А Макіївка показує, що засоби можуть бути різними.
