24 березня, у День боротьби з туберкульозом, у Національному художньому музеї України стартував проект «Велика несподіванка». Останнє десятиріччя наша країна посідає одне з перших місць у світі за кількістю хворих із цим діагнозом. Отож проект має на меті привернути увагу до проблеми, а головне — порушити питання нашого ставлення до людей із таким захворюванням.
«Велика несподіванка» — це серія на перший погляд непомітних і несподіваних інтервенцій художньої групи РЕП (Ксенія Гнилицька, Микита Кадан, Жанна Кадирова, Володимир Кузнєцов, Лада Наконечна і Леся Хоменко) у мистецький музейний простір. Тобто в експозиціях іконописних творів, творів часів українського бароко, ХІХ і ХХ століть на місці фальшстін з’явилися... вікна. Через них видно міні-склади, де зберігаються полотна і скульптури доби соцреалізму, які не представляють мистецької вартості. Вони — вікна — символізують порушення своєрідної «прикордонної» зони між здоровими і хворими, людьми різних прошарків нашого суспільства (здебільшого на туберкульоз хворіють малозабезпечені). Також серед тематичних виставок з’явилися таблиці з вихопленими з повсякденного життя написами, на зразок: «У моєї тітки в селі знаходиться туберкульозний санаторій. Навколо санаторію — парк. У дитинстві, проходячи поблизу, місцеві хлопці казали: «Он там тубіки бігають». Я завжди уявляв прозорі тіні, що похитуються під деревами... так і не бачив їх». Окрім того, видана книга — із роздумами художників, інтерв’ю із заступником директора Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Яновського Академії медичних наук України Василем Мельником та монологом колишньої пацієнтки тубдиспансеру Олесі Вовчко. Нині дівчина працює тренером-консультантом з питань туберкульозу, ВІЛ/СНІД при Міському протитуберкульозному диспансері №1 у Запоріжжі. Її особистісні зізнання вражають: «У результаті флюорографічного обстеження у мене виявили зміни в легенях, почалися додаткові обстеження, але в глибині душі я вже знала — туберкульоз. Признати, заспокоїтися, прийняти поставлений діагноз не могла ще два роки...». «Про «Велику несподіванку» можна говорити ширше, — зазначає художник Микита Кадан. — Вона не тільки на тему туберкульозу. Швидше — про культуру сорому і приховування. Про те, як намагаємося відгородитися від неприємної інформації. І тут йдеться не тільки про медичні, а й суспільні діагнози».
Здійснення «Великої несподіванки» стало можливим за підтримки Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України». З 2007-го фонд реалізовує масштабний проект «Зупинимо туберкульоз». До речі, цьогоріч він був вибраний основним реципієнтом гранту Глобального фонду боротьби з ВІЛ/СНІДом, туберкульозом і малярією у розмірі близько 0 мільйонів. А це допоможе Україні боротися з епідемією туберкульозу, надаючи передусім якісні медичні й супутні послуги хворим.
