Днями Президент України видав наказ, що 2009 рік стане Роком молоді. Серед завдань, які треба вирішувати в першу чергу, глава держави називає проблему здоров’я молодого покоління. За даними дослідження «Здоров’я та орієнтації поведінки учнівської молоді», яке провів Український інститут соціальних досліджень ім. О. Яременка за підтримки ЮНІСЕФ в Україні 2006 року, 15% учнів віком 11—12 років уже викурили першу сигарету, 30% дітей цього ж віку — випили першу чарку, ще 15% 16-річних юнаків та дівчат вживали легкі наркотики — маріхуану та гашиш. Як переконують експерти, результати аналізу свідчать, що учнівська молодь надто рано стає дорослою: понад 30% 15—16 річних учнів мають досвід статевого життя. А це підвищує ризик захворіти на ВІЛ/СНІД та інші хвороби, що передаються статевим шляхом.
Аналогічні дослідження здоров’я учнівської молоді були проведені у рамках Міжнародного проекту ВООЗ Health Behaviour in School-Aged Children (HBSC) ще в 41-й країні Європи та Північної Америки. Яке місце посіла Україна у рейтингу цих держав, чи існують певні розбіжності показників здоров’я молодих людей, читайте далі в інтерв’ю з керівником проекту HBSC в Україні, завідувачем відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України Ольгою БАЛАКІРЄВОЮ.
— Ольго Миколаївно, розкажіть, будь ласка, з якою метою проводилося дослідження і чи не втратили ці дані актуальності, адже опитували учнів ще два роки тому?
— Дослідження у рамках Міжнародного проекту ВООЗ Health Behaviour in School- Aged Children проводиться у 41-й країні світу раз на чотири роки. Перше опитування в Україні було проведено 2002 року, відповідно у 2006-му пройшла так звана друга хвиля наскрізних шкільних опитувань. Тоді було опитано понад шість тисяч школярів від 11 до 15 років у всіх регіонах України. Основна мета дослідження — визначити показники здоров’я учнівської молоді, включаючи фізичний, психічний та соціальний стан підлітків.
Завдяки цьому дослідженню ми можемо порівнювати, як змінюється ситуація із здоров’ям молоді кожні чотири роки, а також робити порівняльні аналізи з іншими країнами. Це дуже важливо, адже кожна країна має свою специфіку вирішення проблем раціонального харчування, вживання алкоголю, тютюну тощо. Міжнародні дослідження є досить перспективними, оскільки вони довготривалі й відтворюють ситуацію в Україні у порівнянні з іншими державами. — У якому віці наші підлітки починають так зване доросле життя? Чи існує суттєва різниця між українськими підлітками та закордонними за цими показниками?
— У цілому наша молодь досить рано залучається до шкідливих звичок. Як показало дослідження, жити статевим життям у віці 15 років почало 24% дівчат та 30% хлопців. Це середній показник по всіх країнах-учасницях опитування (це запитання не ставилося підліткам 11—13 років). В Україні ж на ранній статевий досвід вказали 18% дівчат та 40% хлопців. Хоча наші педагоги вважають, що ці цифри трохи занижені стосовно дівчат, а щодо хлопців навпаки — завищені. Відповідно до українських стереотипів, дівчинка має бути цнотливою, а хлопці цього віку повинні бути бувалими. У порівнянні з іншими країнами Україна схожа на Росію, де статеве життя почали 24% дівчат та 44% юнаків. Один із найнижчих показників має Ізраїль, де сексуальні стосунки мають лише 8% дівчат. А серед хлопців найнижчі показники має Словаччина — всього 13%. В цілому варіації між країнами досить суттєві, але Україна наближається за цими показниками до Нідерландів, Латвії, Хорватії, Греції і займає середню сходинку в рейтингу країн.
Під час дослідження учнів, які мають статевий досвід, запитували, чи користувалися вони презервативами під час останнього сексуального контакту (презервативи розглядалися не тільки як контрацептивний засіб, а й як засіб попередження інфекцій, які передаються статевим шляхом). Середній показник по всіх країнах серед дівчат — 72%, серед хлопців — 81%. В Україні ці результати навіть трохи кращі: презервативами користуються 76% дівчат і 88% хлопців. У цілому за цими показниками Україна ввійшла до десятки лідерів. Проте якби дослідники запитали, чи завжди молодь використовує засоби контрацепції, ці цифри знизилися б до 50%, адже показник «останній раз» зовсім не відбиває реальної поведінки.
Окремий блок питань у дослідженні стосувався вживання алкоголю підлітками. Алкоголем вважається пиво, слабоалкогольні напої, вино, шампанське та інші міцні напої. Серед усіх країн, що брали участь у дослідженні, у середньому 21% дівчат вживають спиртне раз на тиждень або ж частіше, в Україні ця цифра у два рази вища — аж 47%. Така ж сама ситуація серед хлопців: середній показник усіх держав — 31%, а в Україні — 59%. В Україні така ситуація зумовлена поширенням слабоалкогольних напоїв та пива. За вживанням спиртного Україна посідає перше місце серед опитаних держав. До речі, така ж сама ситуація із підлітками 11 та 13 років. Так середній показник щодо вживання спиртного серед 11 річних дівчат становить 3%,хлопців — 7%, і тут відчувається дуже вагомий внесок нашої країни, бо в Україні щотижнево вживають алкоголь 20% дівчат та 24% хлопців. Якщо порівняти дані щодо підлітків 13—14 років, то середній показник по усіх країнах становить 9% у дівчат та 13% у хлопців, в Україні ж — 25% та 38% відповідно.
Після дослідження ми поспілкувалися з підлітками, щоб побачити їхню реакцію на ці цифри. Майже хором вони запитували: «А хіба пиво — це алкоголь?» і стверджували, що вживають слабоалкогольні напої для підняття настрою. На жаль, підлітки не реагують на будь-які попередження, що вживання алкоголю шкідливе для здоров’я, натомість вони наслідують своїх кумирів (спортсменів, акторів), що знімаються у рекламі спиртного.
За рівнем уживання алкоголю ми суттєво випереджаємо розвинуті країни, а компанію нам складають країни колишнього соцтабору: Болгарія, Румунія, Словаччина. Винятком є країни Південної Європи, зокрема Італія, де склалися інші традиції вживання спиртного. Скажімо, вино — це складова частина харчування італійців.
— На вашу думку, як можна вирішити проблему вживання спиртного підлітками?
— У першу чергу, треба змінити ставлення суспільства до цієї проблеми, адже бачачи перед собою групу школярів, що йдуть по вулиці з пивом у руках, ніхто з дорослих не зупиниться і не зробить їм зауваження. Немає жодних громадських чи державних органів, які повинні це робити. Доки суспільство не почне засуджувати розпивання алкоголю та куріння у громадських місцях, справу не зрушити з місця. Також треба жорсткіше контролювати рекламу алкогольних напоїв то продаж спиртного неповнолітнім.
— Проблема ВІЛ/СНІДу в Україні набирає загрозливих масштабів. Що знають про неї підлітки України?
— До дослідження в Україні був включений блок запитань, що стосувався інформованості підлітків про шляхи передачі ВІЛ-інфекції, способи захисту та джерела отримання інформації. Основними джерелами інформації для підлітків залишаються вчителі та ЗМІ — так відповіли понад 70% респондентів. Майже 75% учнівської молоді знають, що ВІЛ- інфекція передається статевим шляхом, внаслідок спільного використання однієї голки та під час переливання крові. Але 40% опитаних вважають, що інфекція передається через укус комара, ще 20% думає, що заразитися вірусом можна через спільне куріння однієї сигарети, поцілунок, предмети особистої гігієни, перебування в лазні тощо. Проте існує великий розрив між знаннями підлітків та реальною поведінкою. Молодь дуже обізнана, що треба використовувати презерватив під час сексуального контакту, та 75% дівчат та 80% хлопців не погоджуються з тим, що один вірний партнер може захистити від ВІЛ- інфікування. Проте за останні роки зросла кількість поінформованих осіб, які знають, що ВІЛ не передається побутовим шляхом.
— Яке місце посідає Україна серед інших учасниць дослідження у плані вживання підлітками наркотиків?
— За рівнем вживання наркотичних речовин Україна має досить привабливий вигляд на тлі інших держав. Дане дослідження стосується вживання тільки маріхуани та гашишу, які прийнято вважати легкими наркотиками, а питання про перший досвід уживання наркотичних речовин ставилися тільки 15-річним підліткам. Так, середній показник усіх країн становить 16% у дівчат та 21% у хлопців, тобто саме стільки учнівської молоді пробували наркотики або вживають їх час від часу. Порівняно з іншими державами, Україна має трішки кращу ситуацію: 10% дівчат та 22% юнаків пробували маріхуану або гашиш. З такими даними ми входимо в останню десятку країн-учасниць опитування. Найгірша ситуація — у Канаді, де в свій час активно велась пропаганда проти сигарет, після чого значно зросла кількість тих, хто почав курити не тютюн, а так звану травку.
— Який вигляд має Україна у плані здоров’я учнівської молоді?
— Наша держава показала себе не в найкращому світлі за деякими показниками, приміром, за вживанням підлітками спиртного, тютюну чи наркотиків ми ввійшли до десятки лідерів. Це зумовлено тим, що нині Україна переживає трансформаційний період, до того ж, у нас не сформована державна політика стосовно алкоголю, наркотиків тощо. Нас вразило, що 40% підлітків не почувають себе щасливими. Це ж саме стосується і дорослого населення, адже на тлі інших держав соціологи називають Україну однією з найбільш нещасливих. Причина цьому — певні розчарування населення. Не додає оптимізму і зростання заробітної плати, адже це нівелюється рівнем інфляції, високими цінами на товари та послуги, недоступністю речей довготривалого використання, у першу чергу житла, а також високою вартістю освіти. Усе це відбивається на підлітках, що не властиво іншим країнам.
На здоров’я учнівської молоді впливає й сімейне виховання, шкільне оточення та коло друзів. Коли йдеться про сім’ю, у якій виховується дитина, на першому місці стоять не матеріальні проблеми, а рівень порозуміння між батьками та дітьми. Якщо такого взаєморозуміння немає, діти мають низьку самооцінку, погану успішність у школі та легко стають на шлях шкідливих звичок, що негативно впливає на їхнє фізичне та психічне здоров’я. Як тільки у сім’ї настає етап повного розуміння, усі ці показники змінюються на протилежні. Це ж саме стосується відносин між учителями та підлітками. Якщо учні вважають, що вчителі ставляться до них необ’єктивно або несхвально, це суттєво впливає на самооцінку, самопочуття та залучення до шкідливих звичок.
У більшості навчальних закладів зберігся тоталітарний стиль стосунків: вчитель завжди правий, йому не можна перечити тощо. На основі цього виникають соціальні конфлікти. Аби їх вирішити, треба запровадити у системі шкільної освіти партнерські стосунки учнів та вчителів. Маючи позитивне оточення, підліткам буде легше знайти порозуміння з дорослими, вони знатимуть, до кого можна звернутися за порадою. Те ж саме стосується раннього куріння, вживання наркотиків чи залучення до сексуального життя: не маючи порадника, підлітки вдаються до персональної спроби або орієнтуються на певне коло однолітків, які часто пропагують нездоровий спосіб життя.
У ході дослідження ми з’ясували досить важливу кореляцію: яким є оточення друзів, таким стає і підліток, що входить до цього кола. У певному віці для підлітків саме його однолітки стають найбільш вагомою референтною групою, на яку вони орієнтуються і чия думка для них є найважливішою. Так, в 11 років такою групою для підлітків є учителі, батьки, а вже в 15 — однолітки. Тому важливо, щоб стосунки з учителями та батьками у ранньому віці були такими, щоб дитина була заздалегідь готова вирішувати певні проблеми й була налаштована саме на позитивну поведінку.
— Як відомо, наступний рік оголошено Роком молоді в Україні. Що треба зробити, у першу чергу, аби покращити стан здоров’я молодого покоління?
— Нині в Україні існує безліч молодіжних програм та проектів, які треба тільки реалізувати та запустити в дію. Один з ефективних способів — створити на місцевому рівні громадські ради різних напрямів роботи (спорту, культури, громадськості, бізнесу тощо), які вирішуватимуть ті проблеми, що турбують місцеве населення. Але для цього потрібні ініціативні люди, яких поки що у Україні небагато. Можливо, треба продовжити підлітковий вік від 18 до 20 чи 21 року, як це прийнято у Європі. З одного боку, молодь у 20 років вважають дорослими, але з погляду соціалізації частина з них не готова до самостійного та відповідального життя. Та головне, що треба змінити в українському суспільстві, — не бути байдужим.
