Кабмін провів у понеділок суперрозмовний марафон, з ранку і до вечора (приблизно до 19.50) обговорюючи в розширеному складі позитивні підсумки або, згідно з офіційним визначенням, «кроки успіху» соціально-економічного розвитку України в першому півріччі. Журналістам довелося понад дві години чекати обіцяної прес-конференції перших осіб країни. І майже весь цей час, згідно з негласними повідомленнями охорони, заключну промову перед Кабміном виголошував Президент Віктор Ющенко.
Якщо припустити, що ефект від такої «накачки» буде прямо пропорційний витраченому на неї часу, то у другому кварталі на нас чекають справді грандіозні успіхи. Однак елементарна логіка свідчить: якщо в справах усе «ОК», то не говорять про них так довго і так пишномовно (останнє вже для журналістської аудиторії), лише скоромовкою згадуючи проблеми та старанно приховуючи від громадськості негативні показники. Утім, чи прийнятна така логіка для чесної й абсолютно народної влади? Але не будемо наївними: напередодні виборів, коли триває украй гостра боротьба за рейтинги, а кожен пред’явлений суспільству показник із тим або іншим знаком одразу може конвертуватися в мільйони голосів «за» або «проти», альтернативи цьому, мабуть, немає...
ЕКОНОМІКА
І вчора країна отримала справді ідилічну картину стану економіки країни. Президент на самому початку свого виступу перед журналістами зробив дуже приємну заявку: «Ми хочемо бути чистими і критичними...». Й одразу підбив підсумок: «Більшість наших цілей досягнута...». «Нам вдалося зберегти високі показники макроекономічної діяльності за останні сім місяців. Здійснена досить ефективна політика, яка привела до вирішення проблем і насамперед — соціальних», — заявив Ющенко та перерахував, кому і на скільки виросли соціальні виплати з бюджету. Не сперечаємося: цифри приголомшливі. Але насторожує: наш Президент, по суті, зробив себе політиком саме на боротьбі з інфляцією? А ось на описуваному заході він говорив про неї мало та до того ж як про малозначний чинник. «Важливо, що в цьому півріччі встановлений контроль над споживчими цінами. За перше півріччя інфляція становила 6,4% (до кінця року за прогнозами уряду вона не повинна перевищити 9,8%. — Авт. ). Ми маємо чудову динаміку». Проте навіть на графіку Кабміну крива інфляції цього року намальована зверху торішньої і «вуздечки» на ній непомітно.
Хай би якою слабкою була українська опозиція, вона, схоже, в цьому питанні не збирається мовчати. Перший заступник голови парламентського бюджетного комітету і лідер Трудової партії України Валерій Коновалюк сказав учора «Дню»: «Свідомо закладене до бюджету зростання цін і тарифів на послуги природних монополій фактично змінило структуру ВВП, і якщо до кінця року інфляція становитиме 20% (а до цього все йде), то можна буде добре бачити, що досягнуте низьке порівняно з минулим роком зростання ВВП пов’язане з наповненням економіки «повітрям». А зростання цін, звісно, не може не позначитися на рівні життя українців. Тож сьогодні можна знаходити будь- які пояснення «досягненням» уряду та нової влади, але те, що економіка працює сьогодні вже в режимі стагнації, стає очевидним (ВВП за червень зріс усього на 1%, а в липні, за моїми даними, зростання взагалі не буде)». Тенденції до серйозної економічної кризи, на думку Коновалюка, неминучі.
Але у Кабміні це неприємне для слуху слово, мабуть, взагалі не озвучувалося. Президент використав вельми цікаві формулювання для пояснення та виправдання різкого падіння внутрішнього валового продукту країни, який у першому півріччі виріс на 4% проти минулорічних 13,2%. «Цей показник, на мій погляд, є досить позитивним, що свідчить про дуже позитивний розвиток української економіки», — сказав Президент і послався на те, що в Росії такий самий, а в Європі (у зв’язку зі зростанням цін на нафту) ще менше. Головним чинником падіння темпів зростання ВВП в Україні Президент також назвав подорожчання нафти. Але при цьому він не уточнив, що до європейських нафтових цін нам ще треба вдвічі додати. Недаремно польські водії винайшли новий напрям регулярного бізнесу — скупку бензину в Україні — і забили своїми машинами прикордонні пропускні пункти... Тож прогноз Коновалюка може й підтвердитися.
Але, звісно, реальна розмова в залі Кабміну якоюсь мірою виплеснулася і в зал для прес-конференцій. Президент уперше визнав, що одним із чинників, що стримують економічне зростання, стала весняна ревальвація гривні. Вона, за його словами, призвела до зростання імпорту та скорочення експорту і таким чином погіршила торговий баланс країни.
Крім того, про реальний характер дискусії у Кабміні можна також судити із заяви Президента про можливі кадрові зміни в центральних і місцевих органах виконавчої влади вже за підсумками третього кварталу (мабуть, у тому випадку, якщо не вдасться наростити ВВП і знизити рівень інфляції). Ющенко повідомив, що вже до 1 вересня по всій країні повинен працювати режим «єдиного вікна» для реєстрації бізнесу, а також введений експериментальний порядок землевідведення під індустріальне та житлово- комунальне будівництво. За його словами, до цього терміну повинні бути відмінені або переглянуті тисячі регуляторних актів. «Якщо цих питань не виконують, ми робимо по третьому кварталу підсумкове засідання уряду, де... фігуруватимуть персональна відповідальність і відповідність посаді голів обласних адміністрацій, конкретних міністрів і їхніх заступників», — сказав Ющенко.
ПОЛІТИКА
З а столом перед журналістами поруч із Президентом сиділи також глава українського уряду Юлія Тимошенко і спікер Верховної Ради Володимир Литвин. Тимошенко робила для камер звабливу усмішку і час від часу беззвучно підказувала Президенту. Литвин спершу виглядав навіть трохи пригніченим й абсолютно зайвим на цьому святі життя імені Тимошенко. І одразу було зрозуміло, для чого його сюди привели. Щоб Президент міг заявити, що «від сьогодні наш парламент, наш уряд досягли взаєморозуміння».
Він також вказав, що необхідно «перегорнути сторіночки нерозуміння, які були в команді, — ми повинні демонструвати, що залишаємося такими, як були сім місяців тому на Майдані». Ющенко відзначив, що стурбований характером відносин уряду і парламенту та вважає необхідним, щоб сторони знайшли вихід із виниклої ситуації. Він узяв посварених дітей за руки і примусив на очах у журналістів і всієї країни зробити «мири-мири». Більш того, він висловив упевненість, що Народний союз «Наша Україна», Народна партія та Блок Юлії Тимошенко зможуть об’єднатися в передвиборну коаліцію на парламентських виборах у 2006 році. «Я чомусь переконаний, що так і буде. У мене складається таке враження», — заявив Ющенко. «Така політична угода, я переконаний, привела б майбутній парламент у структурований знаменник, що допоміг би нам успішно вирішувати питання, які стоять у державному, економічному та політичному розвитку», — наголосив Президент.
В. Ющенко зазначив, що перед переговорами про створення передвиборної коаліції необхідно підписати документ, спрямований на підвищення ефективності роботи Верховної Ради та її співпраці з Кабінетом Міністрів.
«Просто є ідея підписання політичного пакту між основними політичними гравцями парламенту та поза парламентом, якщо такі охочі будуть. Щодо того, щоб за ті 6 місяців, які будуть перед парламентськими виборами, ми все-таки бачили працюючий парламент, відданий питанням нашої європейської інтеграції, питанням СОТ, питанням відносин із Росією, питанням цілісності й єдності національних кордонів. Щоб ті речі, які були предметом політичної полеміки шість місяців тому і так негативно позначилися на нашому іміджі — щоб ці теми більше не порушувалися, щоб у цих болісних питаннях ми знаходили розуміння та працювали на Україну», — справедливо зауважив В. Ющенко. А Тимошенко прямо наголосила, що підписання такого документа «практично стане базою для всіх подій, які будуть у березні 2006 року на наступних виборах».
Литвин, який у цьому випадку представляв лише одного народного депутата, хотів би, напевно, якось уникнути зобов’язань і тому розповів, що в українському парламенті кожен депутат — це одночасно і президент, і прем’єр-міністр, і міністр. Із цього, здавалося б, випливає, що в них буде своя думка. Але спікер не взявся загострювати і запевнив, що саме тому і закон про Кабмін і документ про єдність будуть прийнятi. І ще він дав виконавчій владі одну дуже цінну пораду: «Сьогодні, мені здається, треба, по суті, владі займатися тим, щоб формувати опозицію, яка розгублена та деморалізована...». Це було сказано не без лукавства. Мовляв, зараз вас нема кому критикувати, а завтра може бути пiзно — вам ні з ким буде боротися...
До речі, вчора вся країна вперше дізналася, з чим пов’язана любов Президента до спізнень. За його словами, він тепер не носить годинника, хоча вдома має штук п’ятнадцять.
