19 лютого в Автономній Республіці Крим урочисто відзначили 50-річчя входження Криму до України. Відбулися святкові збори, керівництво парламенту, уряди та Постійний представник Президента України в автономії привітали кримчан з ювілеєм. «Сьогодні, через півстоліття, можна по-різному оцінювати ті політичні й історичні умови, які послугували причиною прийняття в 1954 році рішення про включення Кримської області до складу Української РСР, але не підлягає сумніву той факт, що ця важлива подія закономірно завершила тривалий історичний процес формування Української держави в її сучасних кордонах», — йдеться в привітанні.
У навчальних закладах півострова відбулися тематичні уроки, присвячені цій даті, в містах і районах півострова пройшли урочисті збори із залученням громадськості, врученням нагород, організовані виставки та тематичні вечори в закладах культури. У Сімферополі цього дня побачив світ перший номер нової газети українською мовою «Кримський діалог». Велику групу кримчан Президент України нагородив орденами, медалями, багатьом присвоєно почесні звання України.
Але знайшлися в Криму люди, для яких гасло на його гербі «Процвітання в єдності» не більше ніж порожній звук. Цей день став апогеєм діяльності тих сил, які прагнуть відірвати Крим від України та приєднати до Росії. Російська громада Криму, яка виступила організатором проросійського мітингу під стінами Російського театру, де відбувалися урочисті збори, а також «Русский блок Крыма», група людей, які називають себе «Спадкоємцями Богдана Хмельницького», усього не більше нiж 100 чоловік, що приєдналися до них, — використали цю подію для нових закликів до порушення територіальної цілісності України (що прямо суперечить ст. 37 Конституції України). Їхній мітинг розпочався на площі Леніна і поступово пересувався до театру. Учасники мітингу обв’язалися траурними пов’язками, тримаючи в руках транспаранти з гаслами: «50 років депортації російського народу Криму», «Ні кримсько-бандерівській окупації Криму», «Крим і Україна в єдності з Росією», «Путіне, поверни Крим Росії». Лідер Російської громади Криму депутат Верховної Ради Криму Олег Родивілов заявив: «Святкування 50-річчя входження Криму до України є трауром для російського населення півострова. Уряд України веде нищівну політику стосовно Росії, встановлюючи кордони на Тузлі, що породжує ворожнечу між росіянами, жителями України та Криму» (Цитується за повідомленням Кримського агентства новин). Учасники зборів змушені були пробиратися до театру крізь лави кричущих учасників мітингу, які тримали гасла «Ганьба вам, зрадники!», «Куди поспішаєте, іуди?». Учасники мітингу скандували «Севастополь, Крим, Росія!», співали «Врагу не здается наш гордый «Варяг»!
Слід сказати, що такі заклики до порушення територіальної цілісності України, як і необгрунтовані тексти, що спотворюють історію України та Росії, принижують честь і гідність як посадових осіб України, так і самої держави, її мови, громадян, які розпалюють міжнаціональну ворожнечу, в Криму не нові. Один із найодіозніших активістів проросійських сил Анатолій Лось усього лише днем раніше на мітингу перед Верховною Радою, яка збиралася на свою чергову сесію, говорив: «Об’єктивно українці були, є і будуть росіянами... Усе почалося з того, що Рада народних комісарів ухвалила рішення називати Малоросію Україною, малоросів — українцями, а малоруську культуру — українською. Ось і вся їхня історія! А решта — це російська історія! Звідки взялися ці «отморозки»?!.. Вони розмовляють своєю смішною мовою, якої самі не знають».
Особливо «втратила здоровий глузд» газета «Кримська правда», яка стосовно українців, України, посадовців держави слів не підбирає. Газета до нинішньої дати закінчила передрук «дослідження» Бузини про Тараса Шевченка. У лютому газета почала практикувати аршинними буквами шапки на зразок «Крим подарували до «поганої» дати. Час би Україні образитися та повернути його». Замітки про практику супроводу ліків анотаціями державною українською мовою супроводжуються заголовком «Про «нудоту» і «блювоту». На адресу депутатів Верховної Ради Криму прямо в шапці на першій шпальті газета пише «проклянемо», щодо державної політики України — «На, візьми!», інформацію про початок видання нової газети українською мовою зустріли словами «Зовсім опупіли». У замітці йдеться: «Оно бы и ладно, празднуйте себе дату закабаления, издавайте листки очередные нечитаемые, черт бы с вами!» А в день 50-річчя передачі Криму до складу України «Кримська правда» вийшла під шапкою в траурній рамці.
У підбірці матеріалів акт 1954 року трактують не інакше як «депортацію» з Росії до України, «подарунок Хрущова». Газета публікує листи, в яких рефреном повторюються тези на зразок цієї: «Мене як корінного кримчанина цікавить, коли, нарешті, вирішать долю Криму і його як територіальну одиницю Росії повернуть до сім’ю Росії?» (так у тексті. — Авт. ). «Кримська правда» радить уряду сусідньої країни: «І не треба російському уряду зображати сором’язливість для вимоги повернення своєї території, а необхідно ставити це питання на рівні Державної Думи і діяти рішуче та сміливо». Різні «наукові» публікації підводять читача до думки, що кримчан в Україні «чекає кіпрський варіант» — «поділ Криму на підконтрольні зони». На думку одного з лідерів української громади Криму Олега Фомушкіна «Це не що інше, як цілеспрямована ідеологічна війна проти України… Чи не дуже нетрадиційно редактор «Кримської правди» Михайло Бахарєв розуміє незалежність преси?»
Законність передачі Криму до складу України в 1954 році з юридичної сторони не викликає сумнівів навіть у Мін’юсту Росії, і нинішні кордони України визнані світовою спільнотою й українсько-російським договором уже після здобуття нашими країнами незалежності. То навіщо деякі кримські екстремісти прагнуть бути більше росіянами, ніж самі росіяни і систематично здійснюють вчинки, що викликають протест у мирних кримчан, що порушують стабільність і викликають, зрештою, міжнаціональну ворожнечу? Чи довго може тривати така ситуація?
Багато кримчан, насамперед із численної української громади, давно вже запитують себе: до якого часу буде бездіяльною українська влада?
На думку глави кримського уряду Сергія Куніцина, правоохоронні органи повинні ретельно розслідувати цю ситуацію, і якщо тут справді є злочини, їхні винуватці мають бути покарані згідно із законом. Щодо суті останніх висловлювань «російських екстремістів» він сказав, що «...ті, хто, з «особливим озлобленням» виступає проти входження Криму до складу України, вони ж, як не дивно, самі завзяті поборники возз’єднання України та Росії. Навіжено виступаючи проти всього українського, не визнаючи мови, історії, культури, території, врешті- решт, вони кличуть Україну до союзу з Росією. То де ж тут логіка? Якщо для них Україна — це російська колонія, тоді так, тоді їхня логіка зрозуміла. Тільки, я думаю, такі «союзники» не потрібні ні сьогоднішній Росії, ні, тим більше, Україні. Переконувати таких людей безглуздо. Отже, найкраще для них — залишатися при своїй думці і не нав’язувати її іншим…»
Якщо організм, у тому числі державний, здоровий, то він демонструє здорову реакцію на спробу відторгнення своєї частини. Чи мають намір правоохоронні органи країни реагувати на дії та заклики, спрямовані на підрив територіальної цілісності держави та розпалювання міжнаціональної ворожнечі? Як повідомив «Дню» через прес- службу прокурор АРК Володимир Гальцов, питання про публікацію в газетах «Кримська правда», а також «Голос Криму» та «Півострів», які містять антидержавні заклики, розглянуть компетентні органи. Що стосується мітингів 18 та 19 лютого в Сімферополі, то жодних матеріалів про порушення їхніми організаторами встановленого порядку до прокуратури не надходило, тому питання про них поки що не розглядають. Проте, зауважив прокурор Криму Володимир Гальцов, питання розглянуть, якщо такі матеріали надійдуть. При цьому не уточнювалося, що це за матеріали і хто їх може або повинен надати. Начальник головного управління Мін’юсту України в Криму Олена Федосенко сказала кореспонденту «Дня», що вона, «по-перше, не в курсі справи, оскільки щойно повернулася з Києва, де перебувала три дні, і що тут було 19 лютого ще не встигла ознайомитися», а по-друге, «Мін’юст — не правоохоронний орган, а правозастосовний, і в нас немає важелів, з допомогою яких ми могли б вплинути на ситуацію». На жаль, Олена Семенівна не відповіла на запитання, чи може вона поставити питання про ліквідацію реєстрації організацій, які на мітингах діють усупереч Конституції України.
Співробітник прес-групи Головного управління СБУ в Криму Ірина Новікова спочатку з ентузіазмом сприйняла прохання «Дня» прокоментувати ситуацію з мітингами та пішла з нею до начальства. На жаль, після чотиригодинних роздумів відомства вона повідомила, що, «як вважають у главку, давати інформацію з такого складного питання регіональний підрозділ без відома центра не уповноважений. З іншого питання, простішого — будь ласка. А з цього рекомендуємо вам звернутися просто до СБУ в Києвi, можемо запевнити вас, що там про ситуацію знають…» Ми так і зробили в Києві, в прес-службі СБУ кореспонденту «Дня» Володимиру Сонюку порадили зателефонувати до... Кримського главку відомства... Ухилилися від коментарів також прес-служби Генпрокуратури та Мін’юсту, куди звертався кореспондент «Дня».
В середу у Верховній Раді Криму пройдуть депутатські слухання з питання про міжнаціональні відносини в Автономній Республіці Крим. На них детально розглянуть питання про заходи, вжиті виконавчою владою автономії для забезпечення конституційних прав національностей, які проживають в Криму, а також облаштування та соціальної адаптації громадян, раніше депортованих за національною ознакою. У слуханнях, як передбачається, візьмуть участь постійний представник Президента України в Криму Олександр Діденко, народні депутати України, обрані в АРК, голова Держкомітету в справах національностей і міграції Геннадій Москаль, керівники правоохоронних органів в автономії і багато інших відповідальних осіб. Думається, саме час розглянути і питання про екстремізм у Криму, що закликає, всупереч Конституції країни, до порушення міжнаціонального миру в країні та цілісності її території.
