Голова нещодавно створеного державного органу з назвою, яку складно вимовляти — Держінвестпроект, оголосив про старт кампанії, спрямованої на «посилення інвестиційного іміджу України за кордоном». «Заходи, зокрема, передбачають проведення роуд-шоу — презентації інвестиційних пропозицій України у 16-ти провідних фінансових центрах світу. Це роуд-шоу запропонує інвесторам «Національні проекти» першої хвилі, зокрема проекти «LNG-Термінал», «Олімпійська надія — 2022», «Чисте місто», «Відкритий світ» та «Енергія природи» і кілька інших великих проектів, що змінюватимуться залежно від інтересів регіону проведення — Америки, Азії, Близького Сходу та Європи», — розповів Владислав КАСЬКІВ. Крім того, як зауважив голова Держінвестпроекту, Україну презентують «в іміджевих публікаціях на бортах понад 20 провідних світових авіаліній, у кращих світових електронних і друкованих економічних ЗМІ, візуальній рекламі та серії відеороликів, які буде розміщено на провідних світових телеканалах, та представлять інвесторам сильні сторони інвестиційного клімату України: зручний доступ до ринків ЄС, Росії та країн Азії; освічені та висококваліфіковані трудові ресурси; пріоритетні галузі української економіки, потужний потенціал для розвитку аграрного бізнесу».
Усі ці заходи, за задумом Держкомінвестпроекту, мають поліпшити інвестиційний імідж країни.
Мета — благородна, якби не кілька «але»...
Про втрати Україною позицій за всіма світовими рейтингами вже навіть говорити незручно. До загальновідомого падіння в рейтингах «Репортерів без кордонів», Freedom House та Human Rights Watch додамо ще показники французької агенції Coface (спеціалізується на інвестиційних рейтингах), яка минулого року вперше дала Україні оцінку «D» («дуже погано»). Global Wealth 2010 швейцарського банку Credit Suisse визнав нас однією з найбідніших країн Європи. За даними агенції Maplecroft, Україна погіршила показник «политичні ризики» (Political Risk Index) до позиції «високі ризики». А за даними Світового банку Україна посідає п’яте місце у світі серед країн з найбільшою кількістю емігрантів.
Усе це — дані рейтингів 2010 року. Який же іміджевий «урожай» нам принесе 2011 рік?
Для таких масштабних втрат найдорожчого — репутації — сума, яку дали на згаданий «масштабний проект» Держкомінвестпроекту, — майже незначна, 47 мільйонів гривень. До речі, загалом, як повідомив Владислав Каськів (якого цитує «Економічна правда»), на імідж-позиціонування Україна витрачає мізерні 0,013% свого бюджету (шість мільйонів доларів).
Але навіть не це головне.
Як то кажуть, не так тії воріженьки, як добрії люди. Близько року тому на конференції в Лондоні, яку було присвячено проблемам інвестиційної привабливості України й де були присутні численні потенційні та реальні українські інвестори, доводилося чути, як один відомий український тележурналіст, ведучий ток-шоу, представляючи портрет України, у такій собі легкій манері казав, мовляв, українці досі не визначилися, був у них Голодомор, чи ні...
А тепер саме час наголосити, скільки коштів щороку витрачає Росія на своє промо — два мільярди доларів. Тобто в 333 (!) рази більше, ніж Україна. На що ж вона їх витрачає? Мабуть, на кольорові фантики для авіалайнерів також, але передусім — на масштабні культурні проекти в провідних культурних столицях Європи та на утвердження власної історичної (не)правди. І зв’язок з інвестиційною привабливістю тут — прямий.
Щоправда, як стверджують свідки нещодавнього Інвестиційного форуму в Сочі, в Росії з інвестиціями також все не слава Богу. Хоча, згідно зі звітом авторитетної компанії «Ернст енд Янг», протягом 2006-2010 років саме Росія посідала перше місце в Центральній та Східній Європі за кількістю інвестицій (16%).
Але принципово важливо для України інше: такий же відсоток має Польща. Імідж цієї країни — це складна та багаторічна робота над собою, демократизація, повернення до цивілізованого обличчя та до своїх коренів, що дозволило їй швидко та майже безболісно перейти зі стану пострадянського анабіозу до когорти успішних країн-членів Євросоюзу. І що дозволяє їй зараз абсолютно правомірно й справедливо головувати в Раді Євросоюзу та отримувати свої 16% інвестицій.
Для України найпереконливішим промоушеном на міжнародному рівні виявилася незалежність та помаранчева революція. І це підтверджує, що найоптимальніша іміджеві стратегія (принаймні в нашому випадку) — це повернення до свого європейського обличчя, це демократизація, прозорість і відкритість.
...Тим часом, у день презентації піар-кампанії України, світові ЗМІ вчергове показали Юлію Тимошенко на лаві підсудних, а представники ЄС знову якось примарно говорили про європейські перспективи України. На цьому тлі губиться і гарне географічне розміщення, і численний трудовий потенціал, і родючі землі, і гарні господарські традиції України...
...В усьому ж іншому ідея «масштабної кампанії» Держінвестпроекту — зовсім непогана.
