Наступного тижня, за задумом Президента України Віктора Януковича, у країні розпочнеться громадське обговорення земельної реформи. Президент вважає, що вона допоможе покінчити з корупцією в цій сфері, створить умови для ефективного використання земель та сприятиме підвищенню ефективності сільськогосподарського виробництва.
Утім країна ще довго буде розчищати авгієві стайні мораторію на продаж землі, який породив численні схеми незаконного її відчуження. Причому не тільки сільськогосподарської, а й міської. «Мораторій на продаж сільськогосподарської землі став найбільш корупціогенним фактором, завдяки якому корупція в Україні настільки «розквітла буйним цвітом», що антикорупційні закони, які стали чинними з початку цього місяця, боротимуться лише з її наслідками, а не з причинами», — вважає президент Асоціації «Земельні спілки України» Андрій Кошиль. На його думку, «причини ситуації, в якій опинилися сьогодні українське село й земельні відносини взагалі, визначаються саме тим, що законодавча база в країні сприяє корупції, дозволяє на ній практично легально заробляти». При цьому він посилається на статті 118 та 121 Земельного кодексу, які дозволяють будь-якому громадянину України в будь-якій її частині отримати безоплатно великі обсяги землі різного призначення. Завдяки цьому, відзначає Кошіль, місцеві депутати, органи державного управління «можуть або дати цю землю абсолютно офіційно, або не дати». І це тоді, коли такі ділянки коштують на відкритому ринку цілком конкретні суми. Отже, підсумовує експерт, така методика породжує систему корупційних відносин. Він наводить як приклад відомі факти, коли земельні ділянки в столиці виділяли на сесії міськради на підставних осіб, хоча, з іншого боку, це робилося абсолютно законно — на основі Земельного кодексу. І скасувати такі рішення можна лише в тому разі, якщо було порушено якісь формальні процедури. Якщо не позбутися законодавчої непевності, залишити мораторій, говорить Кошіль, то ситуація дедалі погіршуватиметься, тому що ринок землі, особливо сільськогосподарської, становить зараз великий потенційний інтерес і для вітчизняних, і для іноземних інвесторів. На жаль, на думку експерта, «легальної схеми придбання й використання землі сьогодні немає». Він вважає, що завдання держави — чітко визначити правила гри на цьому ринку й добиватися їх неухильного виконання.
Голова Державного агентства земельних ресурсів Сергій Тимченко лише минулого місяця обійняв цю посаду. А проте, нещодавно його запитали: скількох чиновників з вашої системи ловлять за хабарі за місяць? Він відповів: близько 80. Тоді його запитали: а скількох треба посадовити, щоб решта боялася це робити? Однак Тимченко вважає такий метод боротьби з корупцією вкрай неефективним. Адже на місце одних прийдуть інші. Він наводить англійське прислів’я: якщо ви не хочете, щоб у вас вкрали гроші, не залишайте гаманець відкритим.
Новий керівник Держземагентства робить ставку на «єдине вікно» та на програмні продукти, які максимально відділять «замовників послуг від чиновників, позбавлять людей необхідності носити гроші до кабінетів корупціонерів». Уже до 1 січня, за його словами, вони будуть запроваджені. Так, у трьох районах Вінницької області вже діє проект електронного земельного кадастру, який прибирає такі вади, як недостовірність даних, утрата архівів. Вхід до цієї системи буде відкрито для будь-якого громадянина та для всіх зацікавлених організацій. Наприклад, для укладання угоди нотаріус зможе заходити в електронну базу й копіювати всі потрібні документи. У Києво-Святошинському районі в черзі за документами сьогодні треба стояти до кінця жовтня. А електронний кадастр робить їх доступними в режимі онлайн.
«Районні управління земельних ресурсів восени отримають програмний продукт, який відслідковуватиме проходження кожного документа. Для його розгляду є строки, встановлені законом. Якщо вони порушуватимуться, то в нашому аналітичному центрі спалахуватиме відповідний прапорець, — розповідає Тимченко. — І тоді комп’ютер автоматично позбавлятиме керівника установи електронного підпису, а наша група швидкого реагування з’ясовуватиме причину затримки. Можливо, вона технічна, —допускає голова Держземагентства, — можливо, — корупційна». Так само буде здійснюватися контроль і за чиновниками з місцевих рад. «Але в такому разі Держземагентство доповідатиме губернатору, — розкриває механізм Тимченко, — а той звітуватиме перед Президентом».
