Чи «випадає» лідер опозиції Юлія Тимошенко «як зомбі» з реальності? Про це знають лише в Партії регіонів, а ми цієї думки не поділяємо й вважаємо не більше ніж риторикою. Зате точно знаємо, що один з креативних лідерів БЮТ і партії «Батьківщина» народний депутат і глава парламентського комітету з питань промислової й регуляторної політики та підприємництва Наталія Королевська живе й у реальному світі, й у настільки ж реальному часі. І думає вона, як виглядає, майже так само, як і її колеги з Партії регіонів.
У понеділок Королевська заявила, що «без тотального викорінювання корупції провести кардинальні економічні реформи неможливо». На її думку, «корупція заганяє бізнес у тінь, де вже перебуває понад 45% економіки. Тіньовий сектор, який становить щороку близько 40 мільярдів доларів, можна порівняти із загальною сумою іноземних інвестицій, вкладених у нашу країну за останні 15 років!» «Поки в нас не буде одних правил гри для всіх, — говорить глава підприємницького комітету, — поки в Україні не буде покінчено з «підприємницьким апартеїдом», корупція й тіньова економіка процвітатимуть. — Якщо не побороти корупцію, яка досягла вже глобальних масштабів, то жодне зменшення податків на 2—3% не дасть жодних результатів, оскільки все поглине тіньовий сектор».
Сказано розумно й, головне, воістину вчасно. Тому що саме того ж таки дня в Адміністрації Президента й під його головуванням проходило засідання Комітету економічних реформ. Йшлося про дерегуляцію бізнесу та вдосконалення дозвільної системи. І в своєму вступному слові Віктор Янукович говорив приблизно те саме, що й Королевська, хіба що не настільки емоційно. Він, зокрема, зазначив, що на всіх міжнародних зустрічах (Президент останнім часом проводить їх досить багато) йдеться про великий потенціал України, але при цьому наголошується, що він не реалізується повною мірою через те, що «регуляторна політика не відповідає міжнародним стандартам». І на це, за словами Януковича, дуже погано реагує суспільство. (Королевська ці слова чудово проілюструвала). «Боротьба з бюрократією — це процес вічний, — продовжив Президент значно оптимістичніше, ніж представник його опонентів, і передбачив: — Але в цій боротьбі переможцем вийде держава й український народ». Аналізуючи ситуацію в країні, Президент зазначив, що в країні деформована структура бізнесу, й у першу чергу, дрібного й середнього. «Більш як третина малих підприємств працює сьогодні в тіні, — уточнив Янукович дані Королевської й зробив висновок: — Така політика фактично ліквідувала економічні стимул-реакції для розвитку виробництва й фактично заблокувала технологічний розвиток країни». «Ми нещодавно з прем’єр-міністром говорили, як корупція впливає на ВВП. З мільярда, скільки, Миколо Янович, — 200 мільйонів вкрали — це на скільки менше ВВП?», — звернувся Президент до прем’єр-міністра Миколи Азарова. «Ну, думаю, 2%», — відповів він. Тому, продовжив Президент, «ВВП ніколи не буде в країні, де процвітає корупція».
Як пояснив Янукович, корупція — це ще й складні процедури отримання дозволів, постійна увага контролюючих органів, які більше зацікавлені у виявленні порушень і штрафних санкціях за них, а не в запобіганні цьому. Виявляється, в Україні навіть скріпки мають випускатися відповідно до стандарту — викликає Президент сміх у залі.
Але, за великим рахунком, українському підприємцеві аж ніяк не до сміху. «Причини незадовільних темпів реформ для мене цілком очевидні. По-перше, опір чиновників будь-яким реформам і вкрай незадовільна виконавча дисципліна», — констатує Президент і звертається до глави Держкомпідприємництва Михайла Бродського: «Ви собі не уявляєте, скільки за короткий час ви собі вже ворогів нажили. Ми трішки оберігаємо від цієї інформації...» І тут-таки пояснив, що вороги «головного підприємця» — це чиновники, «в яких ви, як говорять, хліб віднімаєте». «Тому що кишені в них за багато років виросли, знаєте, до п’ят, — гірко пожартував Янукович і додав: — Уся чиновницька машина протистоїть лібералізації та ринковим реформам». Президент вимагає покарати чиновників, зокрема заступників міністрів, які перешкоджають виконанню завдань щодо спрощення державної регуляторної політики.
Як виглядає, це буде не зайвим. Як наголошувалося в матеріалах, підготовлених Держкомпідприємництва до засідання Комітету, центральні органи виконавчої влади не ослабляють регуляторної активності. Якщо 2008 року на узгодження до відомства Олександри Кужель надійшло 1290 проектів регуляторних актів, 2009 року — 1529, то за першу половину цього року на розгляд до експертів Бродського потрапило вже 769 таких проектів. Але найгірше, що такі документи мало на що годилися. Більш як третина з них порушили так званий принцип прогнозованості, оскільки не були закладені в жодні плани, а виникли ніби спонтанно. Чималу їх кількість не було заздалегідь оприлюднено, а отже, вони не могли бути обговорені громадськістю. У результаті, в першому півріччі держкомітет відмовив в узгодженні кожного третього проекту регуляторного акту. І все одно, якщо різко не присікти регуляторну прудкість бюрократів, то до кінця року на вітчизняний бізнес обрушиться не менш як тисяча паперових бомб, що не лише заважають працювати, а й подеколи просто беруть підприємця за горло.
І це не лише висновок журналіста. Держкомпідприємництва констатує, що «дозвільна система заважає веденню бізнесу». Незважаючи на те, що в країні видано Закон «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». У відповідність до нього приведено лише 16 з 60 законів, які вимагають відповідного доопрацювання. «Я не можу назвати практично жодного центрального органу виконавчої влади, який добровільно працює над виконанням завдання, поставленого урядом», — сказав, виступаючи на Комітеті, Бродський і розповів, що прем’єр дав на дерегуляцію бізнесу три місяці. Але щоб міністерства й відомства почали співпрацювати на цьому напрямку з Держкомпідприємництвом знадобилося понад п’ять. Дуже повільно реформується система ліцензування. Бюрократи знаходять всілякі прийоми, щоб не миттям так катанням зберегти для себе це джерело корупційних надходжень. Заважає розвитку виробництва система технічного регулювання. Надзвичайно корумпована сфера надання адміністративних і платних державних послуг. Надзвичайно гострим залишається питання спрощення дозвільних процедур у сфері будівництва.
Виступаючи на цьому засіданні, прем’єр-міністр Микола Азаров зазначив, що критичні зауваження, які пролунали на ньому, «будуть виконані». Проте зауважив, що боротьба за дерегуляцію й скороченням ліцензування має вестися не як чергова кампанія, а «по розуму», щоб «кавалерійські наскоки не залишили після себе руїни». Утім, дисциплінований прем’єр тут-таки запевнив, що все заплановане буде реалізовано: «Ми близькі до рішення. До Нового року все вирішимо».
Наміри влади боротися з корупцією й бюрократією, а також непорушність коаліції демонструвала президія засідання, де поряд з Президентом і прем’єром сидів і глава Верховної Ради Володимир Литвин. Він, звісно, побачив у курсі на дерегуляцію ще й «політичний підтекст». Пояснюючи свою думку, політик зазначив, що влада практично програла парламентські слухання, присвячені податковій політиці, де звучало дуже багато обгрунтованої критики. Схоже, Литвин натякав, що рішення Комітету реформ спрямовані на те, щоб відіграти за допомогою нинішніх популярних заходів для дерегуляції бізнесу іміджеві й рейтингові втрати, «зароблені» під час створення й обговорення Податкового кодексу...
