Ольга БОЙКО , виконуюча обов’язки начальника Управління внутрішньої політики Луганської обласної державної адміністрації:
— У нашому регіоні виконується указ Президента щодо бійців ОУН-УПА, й сьогодні можна з упевненістю сказати — населення поінформоване про цю сторінку історії. На сайті ОДА розміщене ґрунтовне дослідження студентів історичного факультету Луганського національного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка про участь жителів області в цьому русі, в якому є розділ про неоднозначне ставлення до таких воїнів з боку ветеранів Великої Вітчизняної війни. Місцеві ЗМІ регулярно звертаються до цієї теми. Луганське державне телебачення, газети різних форм власності, комерційні телеканали намагаються об’єктивно відтворити трагізм тих далеких років. Для цього як експертів залучають безпосередніх учасників подій. 14 жовтня для глядачів державного каналу підготовлена передача, в якій мешканець області, воїн УПА дискутуватиме з учасником партизанського руху. Запрошені в студію висловлюватимуть свою думку з цього приводу — і все це в прямому ефірі. Підкреслю, хто з луганчан прагне отримати компетентну інформацію про рух УПА відносно нашої області, той її обов’язково знайде. Над проблемою встановлення історичної правди в цьому питанні ось уже багато років працюють наукові працівники обласного краєзнавчого музею. Їхні результати відображені в матеріалах постійно діючої експозиції Луганської універсальної обласної наукової бібліотеки й користуються попитом у її читачів. Дійсно, населення сходу України неоднозначно сприймає ветеранів ОУН-УПА, часто відкрито висловлюючи власну негативну оцінку їхньої діяльності. Але представники молодого покоління більш зважено відносяться до них, розуміючи й приймаючи суть українського колабораціонізму. Негативних ортодоксальних поглядів ніхто не демонструє, крім певних політичних сил. Так, у наше управління поступили заявки на проведення мітингів протесту від обласної організації ПСПУ й міського відділення КПУ. Зрозуміло, що вони керуються розпорядженнями центральних органів своїх партій, виконуючи певне політичне замовлення, набирають на цьому «нездорові дивіденди». У краї, що дав світу героїв «Молодої гвардії», тема ОУН-УПА завжди сприйматиметься неоднозначно. На Луганщині мешкають люди більше 120 національностей, і кожний народ у своїй історії пройшов через аналогічне випробування, тому в більшості населення присутнє почуття терпимості до учасників національно-визвольних рухів. Повинні пройти роки, щоб сучасне українське суспільство стало більш толерантним і до цих людей також, розібравшись у їхній діяльності без присутності у свідомості ідеологічного штампу «зрадник Батьківщини».
Віталій ШЛЯПНІКОВ , журналіст (м. Миколаїв):
— У Миколаївській області місцева влада практично нічого не робить, щоб відомості про діяльність УПА дійшли до населення. Начальник управління внутрішньої політики облдержадміністрації Людмила Нечушкіна, нічого не змогла повідомити про роботу щодо інформування населення про діяльність УПА, порадивши звернутися за роз’ясненнями в... прес- службу ОДА. Керівник прес- служби губернатора Наталія Абрамова також не змогла прояснити ситуацію. За її словами, облдержадміністрацією видавалося розпорядження, але сказати щось конкретне про хід його виконання прес-секретар не змогла. А ось голова Миколаївської обласної організації Народного Руху України екс-народний депутат Юрій Діденко був у розмові зі мною категоричний. На його думку, влада не робить того, що слід би робити для інформування населення про діяльність УПА. На жаль, чиновники чекають указівок зверху, а їх немає.
Вакуум, який утворився внаслідок упущень центральної й місцевої влади, намагаються заповнити громадські організації. Так Миколаївський дослідницький консорціум «Новий горизонт» у рамках соціального партнерства громадських організацій, представників бізнесу й влади організував нещодавно в бізнес- центрі «Олександрівський» круглий стіл на тему «Чи потрібно прирівнювати бійців ОУН-УПА до ветеранів Великої Вітчизняної війни: за й проти». Завдання круглого столу полягало у визначенні можливих шляхів подолання протиріч між заходом і сходом України в розв’язанні проблем, пов’язаних з діяльністю ОУН-УПА. Після презентації результатів соціологічних досліджень, проведених центром «Нобель» у Миколаєві й Тернополі, виникла палка дискусія, в якій узяли участь народні депутати України від КПУ й Української народної партії — головні учасники дискусії.
Їхні позиції докорінно відрізнялися одна від одної. Іноді здавалося, що пристрасті переростуть у взаємні звинувачення. До честі організаторів круглого столу, їм вдалося направляти дискусію в нормальне русло. Цьому ж сприяли й витримані в дусі толерантності й поваги до думки інших учасників дискусії промови присутніх на круглому столі заступника міського голови Миколаєва Юрія Гранатурова, представників СПУ, молодіжного крила ПСПУ, ветеранських організацій обласного центру.
Усі промовці зазначали, що питання, яке підіймають сьогодні деякі політичні сили, — про прирівняння бійців ОУН- УПА до ветеранів Великої Вітчизняної війни — дуже складне. Ще одним свідченням цього є результати соціологічного опитування, проведеного «Нобелем». У той час як 88% опитаних миколаївців заявили, що ветеранів ОУН-УПА не можна прирівнювати до ветеранів Великої Вітчизняної війни, 79,5% опитаних жителів Тернополя впевнені в тому, що влада повинна активніше вирішувати проблему надання ветеранам ОУН-УПА однакових із ветеранами Великої Вітчизняної війни прав і пільг.
Палка дискусія, яка тривала майже три години, дозволила всім учасникам круглого столу висловити свої погляди з проблеми й дізнатися думки інших. Створена робоча група, яка виробить пропозиції для подальшого внесення їх до органів влади, які й ухвалять остаточне рішення.
На жаль, заходи, подібні вищеописаному, проводяться в області надто рідко. І це, безумовно, прорахунок місцевої влади.
Альона ЛАВРОВСЬКА , в.о. начальника Вінницького обласного управління інформаційної політики та зв’язків з громадськістю:
— Вінниця — регіон, на території якого воїни УПА не воювали. У нас проживає лише один ветеран, котрий перебував у лавах УПА. Тому говорити про діяльність «упівців» у нашому краї підстав не маємо. Але загальну інформацію про діяльність УПА, звісно, поширюємо як через державні ЗМІ, так і через комунальні. Зокрема, оприлюднили отриманий зі столиці фаховий висновок робочої групи щодо діяльності УПА. На цю тему політичні партії та громадські організації регулярно проводять круглі столи. Про їхню результативність сказати важко. Більш ефективним був круглий стіл для вчителів історії. Одна з них була слухачем Всеукраїнської конференції по діяльності УПА. Отримана інформація лягла в основу відповідних уроків історії у 9 — 11 класах. Що стосується єдиного вінничанина воїна УПА, то його діяльність в роки Вітчизняної війни, життєвий шлях висвітлювались у місцевій пресі.
Володимир БЕЗРОДНИЙ , начальник Управління інформації й зв’язків з громадськістю Донецької облдержадміністрації:
— Донецька область ніяк не стикалася з цим рухом — так історично склалося, що більше за все до цього причетна Західна Україна. Тому в нас не було ні вшанування ветеранів УПА, ні яких-небудь історичних зустрічей з ними. Але в той же час ми не хочемо, щоб у донеччан були пробіли в знанні української історії, й прагнемо до того, щоб жителі області знали про Україну якнайбільше — вони мають право це знати й, на мій погляд, навіть зобов’язані пам’ятати ці моменти.
Тому ми більше зосередилися на інформуванні донеччан про діяльність УПА, про ветеранів УПА й історію цього руху. У рамках загальнодержавної програми, в газетах Донбасу неодноразово виходили матеріали, присвячені цій темі (була ціла серія публікацій і репортажів), а крім того, ми організовували й продовжуємо організовувати тематичні вечори в школах, ВНЗ і бібліотеках регіону. Тобто ця діяльність частіше носила свого роду камерний характер.
Зараз якраз ми проводимо моніторинг цієї роботи по всіх містах і районах Донбасу, й у майбутньому збираємося продовжувати цю діяльність, щоб про УПА дізналися всі покоління донеччан.
Леонід ПІЛУНСЬКИЙ , депутат Верховної Ради Криму:
— Кримська влада робить усе, щоб місцеве населення взагалі не взнало правди про УПА. Ситуація парадоксальна — люди, учасники патріотичного руху, які воювали за свободу своєї Батьківщини, все життя прожили серед брехні про себе. Тим самим уже своїм післявоєнним життям вони здійснили ще один патріотичний подвиг, який, можливо, більш значущий, ніж сама участь в УПА. Але й зараз на всі органи влади Криму впливають брехливі стереотипи комуністичної пропаганди, яка умисно зображала бійців УПА пособниками гітлерівців. Вони не лише нічого не роблять, щоб кримчани дізналися хоча б частину правди, але й досі в кримській пресі публікуються брехливі статті про УПА, про так званих бандерівців. Причому «бандерівцями» в Криму називають усіх, хто говорить українською мовою, яку тут часто так і називають — «бандерівська мова», хто так чи інакше відносить себе до українців, до української культури. Ця стара пропаганда доходить до психічної істерії й є одним з головних напрямків «діяльності» проросійських газет Криму.
І це все при тому, що проблема реабілітації УПА зовсім не стосується Криму. Коли я ще працював на радіо й намагався подолати ці стереотипи, я спробував з’ясувати, а скільки ж цих «бандерівців» мешкає в Криму. Я запитав у СБУ офіційні дані й отримав відповідь — три людини. Один із них уже помер. І ось заради всього трьох досить немолодих людей ця пропаганда й сьогодні активно експлуатує стереотипи комуністичної пропаганди, чим, власне, розпалює міжнаціональну ворожнечу, сіє ворожнечу не лише до кримських українців, але й до Української держави, частиною якої є Крим. Мені здається, що така діяльність сьогодні вже повинна переслідуватися за законом, але правоохоронні органи чомусь ще жодного разу не покарали тих, хто спричиняє численні факти розпалювання міжнаціональної ворожнечі як у пресі, в побуті, так і в офіційних державних органах.
Ігор САБІЙ , начальник Управління з питань внутрішньої політики Хмельницької облдержадміністрації:
— Рік тому, 13 жовтня 2005 року, біля села Гуків Чемеровецького району, на місці спалення тіла видатного командира УПА, генерал-хорунжого Романа Шухевича встановлено Пам’ятний хрест і проведено заходи за участю делегацій з різних областей України. А 13 жовтня 2006-го тут-таки, біля Гукова, відбудеться громадсько-політична акція «Червона калина». У програмі: мітинг- реквієм, вистава за трагедією В. Фольварочного у сценічній редакції заслуженого діяча мистецтв України О. Бойцова, тематична програма на вшанування вояків УПА «Дух ваш козацький невмирущий, а воля — святе знамено!», висаджування калини й молодіжна акція «Героям слава!», яка передбачає формування ланцюга єднання під час оприлюднення звернення молоді Хмельниччини до ветеранів ВВВ і УПА: «Через символічний ланцюг єднання ми спробуємо зігріти Ваші душі, примирити Ваші думки, через наші серця з’єднати Ваші руки», до ровесників: «Закликаємо єднатися та спільними зусиллями долати стіну нерозуміння й будувати майбутнє України разом», до української влади: «...покласти край протистоянню в українському суспільстві, рівного офіційного й гідного ставлення до усіх захисників Вітчизни, незалежно від прапора, під яким вони боролися проти загарбників, їхнього належного соціального забезпечення та шанування». У ці дні ряд молодіжних організацій області збирає підписи під оцим зверненням.
Інший напрямок роботи — організація обговорення і висвітлення фахового висновку робочої групи істориків при урядовій комісії з вивчення діяльності ОУН-УПА. Аби позбутися стереотипів радянської доби. Для цього за участю представників обласних організацій політичних партій, осередків громадських організацій, ЗМІ організовано круглі столи, зустрічі з населенням тощо.
25 травня там-таки, неподалік від Гукова, де, нарешті, знайшов собі вічний спокій командир УПА, відбувся перший Всеукраїнський конкурс патріотичної бардівської пісні імені Романа Шухевича. Тоді у ньому взяли участь виконавці із Києва, Черкас, Харкова, Тернопільської і, звісно ж, Хмельницької областей. Цей конкурс буде традиційним.
Днями у прямому ефірі обласної державної телерадіокомпанії «Поділля-центр» відбудеться дискусія з директором держархіву області. Тема розмови: «Діяльність УПА на Поділлі: документи і факти». Особливе значення надається широкому висвітленню усіх заходів з наголосом на консолідацію суспільства, формування патріотизму, примирення представників різних ветеранських організацій, визнання вояків УПА, як і ветеранів Великої Вітчизняної війни, захисниками Батьківщини. Подібні заходи відбуваються і у районах краю.
Андрій КРАСОВСЬКИЙ , заступник начальника Управління зв’язків із громадськістю Житомирської облдержадміністрації:
— Якщо б громадськість чи об’єднання громадян піднімали цю тему, ми б зібрали, наприклад, круглий стіл. Але до нас ніхто не звертався, навіть місцева організація Всеукраїнського об’єднання «Свобода», тому ми нічого з ними не проводили. Хоча в області діють також обласне відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів, Товариство репресованих, Братство вояків УПА. Думаю, що з цих питань мала б бути якась державна програма. Але окремо щодо Української Повстанської Армії такого немає, немає ніяких документів з центральних органів влади. Якщо б були якісь документи, там містились би роз’яснення, ми б їх виконували. Стосовно Української Народної Республіки, Західно- Української Народної Республіки — є. Власну ініціативу з такого делікатного питання?.. Тут я не гадаю, що вона потрібна, бо вона з нюансами. У нас навіть немає інформації, на базі якої це можна обговорювати. Звідки її брати? З інтернету? Але це ж не офіційна інформація. У газет, громадських організацій засновники не державні.
