Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Президент публічно забажав приєднатися до переможця

8 липня, 1999 - 00:00

Нещодавно Леонід Кучма заявив, що «негативно» ставиться до судового розгляду, що триває між одним із колишніх претендентів на посаду мера Григорієм Суркісом і нинішнім мером Києва Олександром Омельченком.

Президент підкреслив, що своє ставлення до вибору киян він «показав, практично, на другий день, призначивши О.Омельченка головою адміністрації». «Треба мати мужність зустрічати поразку. Програв — потисни руку й іди займайся своєю справою», — сказав Л.Кучма.

Водночас він зізнався, що «потихеньку веде переговори з тією й іншою стороною, з тим щоб зупинити цю нікому не потрібну боротьбу», — повідомляє Інтерфакс-Україна.

Зазначимо відразу, що Леонід Кучма, м'яко кажучи, не є нейтральною постаттю в конфлікті Суркіса й Омельченка. Чимало спостерігачів вважають, що пан Суркіс — один із лідерів пропрезидентської СДПУ(о), не став би брати участі у виборах без «благословення» зверху, яке включало б моральну та організаційну підтримку. У той же час керівник держави під час виборів зайняв типову для нього позицію — не заявляти публічно про свої уподобання (можливо, він не виконав і інших зобов'язань, про які, однак, достовірно невідомо).

Невідомо, наскільки всерйоз пан Суркіс розраховував на перемогу. Тільки очевидно, що неминуча за всіма прогнозами поразка викликала в нього велику досаду, внаслідок чого й виник судовий процес із Омельченком. Позов пана Суркіса після виборів, під час яких моральна перемога залишилася на боці Омельченка, ніяк не міг додати авторитету Президентові, ставлеником якого так чи інакше вважався Суркіс. Це одна з можливих причин «миротворництва» глави держави. Друга, певно, полягає в бажанні Президента приєднатися до переможця. Тепер пан Омельченко значно незалежніший, ніж раніше, і від його позиції багато в чому будуть залежати результати жовтневих виборів у Києві. Зазначимо, що самі по собі пошуки Президента до кого б приєднатися — досить красномовна обставина. Принаймні і пан Омельченко, і пан Суркіс змогли на собі «пережити» надійність президентської підтримки.

Бажання Президента помирити Григорія Суркіса з Олександром Омельченком депутат Григорій Омельченко , який зняв на виборах мера свою кандидатуру на користь О.Омельченка, прокоментував словами з пісні: «Где ты раньше был? Целовался с кем?» Г.Омельченко нагадав у інтерв'ю кореспондентові «Дня» Тетяні ШУЛЬГАЧ, що зняв свою кандидатуру на користь нинішнього мера в обмін на те, що останній ітиме на вибори під лозунгом усунення Кучми від влади. На думку Григорія Омеляновича, висловлювання Президента є «натяками, за допомогою яких Президент намагається заручитися симпатією О.Омельченка».

Довірена особа Г.Суркіса на виборах мера Леонід Кравчук у інтерв'ю «Дневі» висловив обурення щодо втручання Л.Кучми в цей судовий процес. «Подав до суду не Президент, а Суркіс, тому це питання буде вирішувати не Президент», — заявив Л.Кравчук, додавши, що Президент «не має ніякого відношення до третьої гілки влади — судової». За словами Леоніда Макаровича, тільки сам Г.Суркіс і партія СДПУ(о) може вирішити, чи відкликати судовий позов чи ні, і «ніякого впливу Президента тут не буде». На думку Л.Кравчука, Президент не повинен втручатися в цю справу. «Це не тема для публічної розмови Президента», — додав пан Кравчук.

Володимир ЗОЛОТОРЬОВ, «День»
Газета: