Щоб очолити його? Ірина ПОГОРЄЛОВА, "Політичні хроніки", спеціально для "Дня"
Ось уже кілька днів Президент не лає парламент, і навіть не згадує про його керівництво. Немає приводу: всупереч жахливим прогнозам, Верховна Рада затвердила програму приватизації і навіть ухвалила практично всі закони, запропоновані урядом для поповнення (як він, уряд, стверджує), доходів бюджету - і про амортизаційні відрахування, і про інноваційний фонд. Згадувати ж відхилений ВР намір Кабміну позбавити деякі категорії громадян соціальних пільг - аж ніяк не в інтересах Президента. Принаймні - поки що...
Та й не до парламенту, чиї повноваження от-от закінчаться, наразі голові держави. Його турбота - і в понеділок на засіданні Координаційного комітету з питань боротьби з оргзлочинністю він її продемонстрував якнайясніше - політичні партії, під чиїм прикриттям йдуть до влади тіньові капітали. Якщо ж неуважні слухачі чомусь вирішили, що Л.Кучму, який згадав розграбування кимось енергетичного ринку, турбує лише одна з цих партій - "Громада", то вони явно помилилися. По-перше, Президент мав (і обіцяв не так давно, що зробить це саме перед виборами) цілковиту можливість прямо назвати і саму цю структуру, і свого колишнього соратника у боротьбі за олігархію - П.Лазаренка. Але Л.Кучма знову не зробив цього. Втім, можна здогадатися, що аж ніяк не одну партію треба зв'язувати з енергоринком (див. партійні списки). Тим більше - не одну треба вважати веденою тіньовими або навіть просто кримінальними грошима (див. останні з'ясування в Криму з ПЕВ-НЕП). А головне - очевидно, що Президента турбує не стільки походження партійних капіталів, скільки самі ці структури як явище політичною життя України. Не виключаючи, між іншим, і "партію влади" - НДП.
Треба віддати належне Л.Кучмі. Він усе ж таки цілком усвідомлює, які нищівні удари завдали його владі парламентські вибори. Які навіть ще не завершилися, які постійно блокуються всіма виконавчими структурами і які досі перебувають під загрозою штучного зриву. Мало того, що всі ділові люди України, включаючи міністрів і радників самого Президента, кинулися шукати собі парламентський "дах", тим самим демонструючи цілковиту недовіру до влади Президента. Але ще й усі відомі Президентові капітали - тіньові чи ні - зуміли влаштуватися у партійні структури, в той час, як сам Л.Кучма, не маючи жодної власної партії, залишився в такому вузькому безпартійному колі, що його і колом, не те що командою, не можна назвати.
Останні неприємності принесла Л.Кучмі найвірніша структура - НДП, лідер партійного списку якої не тільки забажав встановлення парламентської республіки, але ще й опинився під патронажем голови ВР соціаліста О.Мороза. Останній не допустив відставки уряду, і навіть заявив після цього, що у В.Пустовойтенка є шанси зберегти свою посаду і в майбутньому, лівому складі ВР. Якщо програма дій його Кабміну збігатиметься з Основами внутрішньої і зовнішньої політики, яку на основі Конституції розробить цей новий лівий парламент. А чому б і ні? За невикоріненого бажання бути при владі, НДП ще здатна пригадати, що в її програмі є не тільки реформаторсько-ліберальні, але й соціал-демократичні позиції... Так чи не намагається Президент, задля уникнення зради ще й цього прем'єра, звинуватити його партію в тіньовій діяльності?
А можливо, Л.Д. хоче очорнити національну гордість - "Динамо" разом з СДПУ(о), незважаючи на те, що зовсім недавно колишнього начальника охорони лідера списку цієї партії Л.Кравчука повністю виправдав суд? А може, після вручення ордена Ярослава Мудрого В.Чорноволу прийшов час нагадати йому - про щось, втім, якщо той вже встиг позбутися будь-яких зв'язків з "Денді"?
Власне кажучи, ніхто не знає, що хотів сказати Президент Кучма. Не знає цього і Конституційний Суд, який тягне з оголошенням своєї ухвали щодо виборчого закону, але водночас - і не спростовує чуток про можливе "радикальне" своє рішення: вибори на партійній основі - скасувати. А чи не чекають і Президент, і КС реакції суб'єктів виборчої кампанії на чутки про можливе визнання неконституційними партійних виборів? Але реакція давно відома: після того, як сам В.Пустовойтенко і 16 інших лідерів НДП відмовилися балотуватися у мажоритарних округах, не кажучи вже про те, що такий крок зробили Л.Кравчук і Є.Марчук, подібна ухвала КС може стати останньою краплею терпіння навіть найлояльніших до Президента осіб та сил. Бо очевидно: спроба якось пристосувати вибори 29 березня під чисто мажоритарну систему (не кажучи про непереборні труднощі щодо здійснення такої спроби) повертає всі шанси радикал-комуністам. Після чого Президент із задоволенням виявляє себе знов самотнім "борцем" з "червоним реваншем". Між іншим, нічого в такій схемі не втрачає, крім "червоних", ще одна партія - "Громада"! І добродіям з НДП варто замислитися, а чи не ставлеником П.Лазаренка, що з ним вона так самовіддано і безуспішно б'ється, є сам Президент Л.Кучма?
Найпростіше припустити, що, обрушившись на партійні структури, Президент намагається донести до КС своє заповітне бажання - зірвати з його допомогою вибори і ввести президентське правління. Ще тиждень тому, коли Л.Кучма поміняв керівництво Нацгвардії, саме цей варіант виглядав найбільш реальним і найбільш загрозливим, особливо після ялтинського прецеденту, де силовиків таки змусили виконувати неконституційні ухвали. Однак саме засідання Координаційної ради з питань боротьби зі злочинністю, де після нищівної критики силовиків Президент не зробив жодного кадрового "оргвисновку", а В.Дурдинця навіть пожалував у генерали армії - доводиться припускати щось інше. Ні, не тільки той безперечний факт, що чим голосніше кричить голова держави про зростання криміналу і недостатність боротьби з ним - тим чіткіше його установка силовикам нікого без спеціальної команди не чіпати. Є щось гірше. Створюється враження, що Президент вже зовсім не контролює силових міністрів, інших начальників, а вони - контролюють його. У всякому випадкові, спеціальна спільна заява голів правоохоронних відомств про неучасть у політичному з'ясуванні на будь-чиєму боці, яка ще два тижні тому здавалася чистою риторикою, після згаданої Координаційної ради звучить якось інакше. А ще переконливішою звучить зроблена буквально позавчора заява нового начальника Нацгвардії Олександра Чановського: у разі прийняття суперечливих ухвал ВР і команд Президент НГ керуватиметься Конституцією... Як відомо, Основний закон забороняє виконувати явно злочинні накази...
Та й взагалі: Президент може знайти відданих силовиків, щоб розігнати парламент, але він не знайде команди, яка примусить працювати економіку. Хоча б для того, щоб прогодувати величезний силовий апарат, на чиїх "багнетах" абсолютно самотній президент-диктатор міг би протриматися. У таких випадках поліцейські органи відпускають "пастися" за рахунок населення, але у нашого населення на їхні апетити не розживешся, а починати грабувати своїх же - ліберально-ринкових підприємців, яких щойно відлучив від влади... Так це і є "червоний реванш", а чи з громадянською війною чи без такої - це як Президент з комуністами домовляться...
