Учора Конституційний суд оприлюднив свій висновок щодо відповідності президентського законопроекту змін до Конституції за результатами референдуму вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Нагадаємо, що Конституційний суд здійснює попередній контроль за змінами до Конституції на предмет того, чи не порушують вони статтю 157, яка забороняє змінювати Основний закон, якщо цим самим скасовуються чи обмежуються права і свободи громадянина або зміни спрямовані на ліквідацію незалежності чи порушення територіальної цілісності держави.
Щодо цих положень президентський законопроект «чистилище» КС благополучно пройшов, усі сімнадцять суддів схвалили рішення про його відповідність Конституції, тільки двоє — В.Шаповал і М.Селівон — виклали при цьому окрему думку. Проте тільки до статті, якою обмежується кількість народних депутатів з 450 до 300, у суддів не було зауважень. Щодо двох інших формулювань, то КС висловився за необхідність або уточнити, або доповнити деякі конституційні норми, бо в разі схвалення законопроекту в запропонованому вигляді, його практичне застосування, ймовірно, потребуватиме додаткового тлумачення КС.
Зокрема, на думку суддів, якщо просто виключити зі статті 80 Конституції, в якій йдеться про депутатську недоторканість, частину третю, як пропонує Президент, то «відсутність у Конституції належної чіткості у визначенні змісту депутатської недоторканності на практиці може призвести до неоднозначного розуміння частини першої» цієї статті. Друге зауваження КС стосується запровадження поняття «постійно діюча парламентська більшість». Судді дійшли логічного висновку, що необхідно доповнити це поняття гарантіями для тієї частини Верховної Ради, яка не входить до «парламентської більшості» і яку умовно можна характеризувати як «парламентську меншість». «Невизначеність гарантій функціонування такої меншості може призвести до порушення однієї з основних засад, на яких грунтується суспільне життя України — політичної та ідеологічної багатоманітності (ст.15 Конституції), і обмеження конституційних прав громадян, передбачених статтями 34 і 38 Конституції», — говориться у висновках Конституційного суду. Ірина ЧЕМЕРИС, «День»
Закріплення в Основному законі права Президента достроково припиняти повноваження парламенту в разі незатвердження ним Державного бюджету протягом трьох місяців знову ж таки, з точки зору логіки суддів КС, потребує хоча б у загальних рисах визначити механізм, яким забезпечується бюджетний процес у випадку, якщо дострокове припинення повноважень таки станеться.
Таким чином зауваження Конституційного суду підкреслюють — у запропонованій редакції зміни до Конституції навряд чи будуть прийнятні. Про це спочатку обережно, а потім і відкрито говорили представники парламентської більшості і політологи. Зокрема, директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський не виключав можливості, що президентський законопроект «буде прийнятий у дещо іншій редакції, проти якої Президент не заперечуватиме». Навряд чи це буде дійсно щось більше, ніж просто нова редакція. Але в такому разі процес імплементації може затягнутися, бо будь-які навіть і «редакційні правки» потребуватимуть повторного висновку КС. Такий порядок. Якщо ж парламент не дослухається до зауважень Конституційного суду, поспішаючи з імплементацією (що, до речі, мало ймовірно, з огляду на пануючі серед депутатів настрої), то все одно практичне застосування конституційних нововведень наштовхнеться на потребу попереднього трактування означених «вузьких» місць. Опозиція навряд чи пропустить таку «підказку» від самих же суддів.
Щодо депутатського законопроекту змін до Конституції, який, до речі, надісланий до Конституційного суду одночасно з президентським проектом, то Конституційний суд поки що не виробив свого висновку. Як сказав суддя-доповідач з обох законопроектів М.Козюрба, це зумовлено тим, що суд, згідно Конституції, дає висновки окремо на кожний законопроект, а не на обидва разом, а оскільки депутатський законопроект більший за обсягом і в ньому деякі статті «сформульовані дещо по-іншому», то це потребує часу для опрацювання.
В той же час суддя-доповідач сказав, що особисто не чув оцінок Президента України щодо альтернативного законопроекту змін до Конституції, які він зробив 28 червня, оскільки в цей час не був у Києві. Але переконаний, що у своїй діяльності Конституційний суд має керуватися виключно Конституцією України і уникати будь-яких впливів на свої рішення.
Як нам стало відомо, очікується, що висновок Конституційного суду щодо альтернативного законопроекту змін Конституції буде оприлюднено наступного тижня.
